Урсула Пфальц-Вельденц-Лютцельштейн
| Урсула Пфальц-Вельденц-Лютцельштейн | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
24 лютого 1572[1] Лаутереккен |
| Померла |
5 березня 1635[1] (63 роки) Нюртінген |
| Поховання | церква Святого Георгаd |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | герцог |
| Батько | George John I, Count Palatine of Veldenzd |
| Мати | Анна Шведська (1545–1610) |
| Брати, сестри | Louis Philip, Count Palatine of Guttenbergd, John Augustus, Count Palatine of Lützelsteind, George John II, Count Palatine of Lützelstein-Guttenbergd і George Gustavus, Count Palatine of Veldenzd |
| У шлюбі з | Людвиг (герцог Вюртембергу) |
Урсула Пфальц-Вельденц-Лютцельштайн (*24 лютого 1572, Лотерекен, Пфальц — 5 березня 1635, Нюртінген) — дочка пфальцграфа Георга Йоганна I Пфальц-Вельденського, а згодом герцогині Урсули Вюртемберзької.
Життєпис[ред. | ред. код]
Урсула була четвертою дитиною графа Пфальца Георга Йоганна I Пфальц-Вельденського та його дружини Анни Марії Вази зі Швеції. Їй було лише тринадцять, коли герцог Людвіг Вюртемберзький одружився з нею вдруге. Шлюб залишився бездітним. Коли 28 серпня 1593 року помер 39-річний Людвіг, герцогиня Урсула переїхала на вдовину власність до Нюртінгену. На той момент їй був лише 21 рік. Урсула до кінця життя оплакувала втрату чоловіка, через що не вийшла заміж повторно.
Герцогиня прожила в замку Нюртінген 42 роки. Її життя в Нюртінгені було характерним і наповнене милосердям і турботою. Зокрема, вона піклувалася про бідних і хворих і не в останню чергу про багатьох інвалідів війни, які боялися за своє мізерне існування.
Після битви під Нордлінгеном у 1634 році «імперські народи» також напали на Нюртінген. Вдовствуючій герцогині іноді доводилося тікати в Есслінген. Трохи пізніше вона померла виснаженою від наслідків війни у своєму пограбованому замку в Нюртінгені. На 5-й день 16 січня 1636 року її поховали в хорі колегіальної церкви в Тюбінгені.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
Література[ред. | ред. код]
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, S. 594—601.
- Manfred Rudersdorf: Ursula. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 117 f.
Посилання[ред. | ред. код]
|
