Усеїн Болатуков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усеїн Болатуков
Üsein Bolatuqov
Народився 19.06.1895
Помер 23 лютого 1918(1918-02-23)
Севастополь, Таврійська губернія
Підданство Російська імперія
Діяльність Драматург, режисер, поет, співробітник газети «Міллет»
Знання мов Кримськотатарська
Батько Мустафа бей Балатуков, князь
Мати Еміне Ханим Балатукова

Усеїн Бей Балатуков (кримськотат. Üsein Bolatuqov, Усеин Болатукъов; 1895, с. Гавро — лютий 1918, Севастополь) — кримськотатарський драматург, поет і режисер.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з аристократичного роду Болатукових (Балатукових), одного із найбільш знатних родів кримських мурз. Народився 19 червня 1895 року у с. Гавро (зараз с. Плотинне) Ялтинського повіту. Батько — князь Мустафа-бей Балатуков (1872—1918), учитель у народному училищі с. Гавро, мати — Еміне Балатукова[1].

Праправнук князя Кая-бей Балатукова (1774—1827), першого генерала з кримських татар, героя війни 1812 року. Здобув вищу освіту у Парижі[2]. Служив офіцером у Російській імператорській армії, але до моменту загибелі перебував у відставці[3].

Був співробітником газети «Міллет» («Нація») — друкованого органу Кримського мусвиконкому (пізніше — Кримськотатарської директорії), що видавався під редакцією А. С. Айвазова[1]. У 1917 році у видавництві газети «Къырым Оджагъы» («Кримський Очаг») вийшла п'єса на три дії Усеїна Балатукова «Айше ханим», яка за оцінкою мистецтвознавця Світлани Керімової «стала першим твором у кримськотатарській літературі, повнокровно відобразила життя і погляди кримських мурз»[3][2].

Брав участь у формуванні 1-го Кримського мусульманського полку «Урієт». 17 грудня 1917 року прапорщик Усеїн Балатуков призначений на стройову посаду молодшого офіцера 8-ї роти цього полку[4]. У лютому 1918 року Слідча комісія Севастопольської Ради військових і робітничих депутатів заарештувала керівників севастопольського мусульманського комітету, зокрема й Балатукова, за звинуваченням у «реакційній поведінці і контрреволюційній діяльності»[1]. Страчений під час «варфоломіївських ночей» у Криму в лютому 1918 року[3][5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Дудакова Е. Ф. Балатукови-Джемалетдінови (пояснення схеми) // Кольський родословець. — Мурманськ, 2015. — Вип. VII (21 жовтня).
  2. а б Керімова, 2002, с. 136
  3. а б в Зарубіни, 2008
  4. Бобков А. А. 1-й Кримський мусульманський полк «Урієт». Історична довідка // Кримська Книга Пам'яті Великої війни 1914—1918 років / упоряд. А. І. Григоров. — М. : Типографія ООО МІД, 2014. — С. 89, 91. — ISBN 5-85167-059-2.
  5. Зарубін А. Г., Зарубін В. Г. 1918 рік у Криму: більшовики приходять до влади // Історична спадщина Крима : журнал. — 2006. — № 16 (21 жовтня).

Література[ред. | ред. код]

  • Зарубін А. Г., Зарубін В. Г. Без переможців. З історії Громадянської війни в Криму. — 2-е вид. — Сімферополь : Антиква, 2008. — С. 320. — 800 прим. — ISBN 978-966-2930-47-4.
  • Керімова С. А. Сторінки історії кримськотатарського довоєнного театру та драматургії. — Сімферополь : Доля, 2002. — 189 с.