Усик Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Усик Boxing pictogram.svg
зображення
Загальна інформація
Прізвисько Кіт[1]
Громадянство Україна Україна
Народився 17 січня 1987(1987-01-17) (35 років)
Сімферополь, Українська РСР
Проживання Київ[2]
Alma mater Львівський державний університет фізичної культури
Вагова категорія важка
Стійка Шульга
Зріст 190 см
Розмах рук 198 см
Промоутер «K2 Promotions»
Тренер Анатолій Ломаченко (2018 – нині)[3]
Юрій Іванович Ткаченко (2018 – нині)[4]
Сергій Ватаманюк (2017—2018)
[5]
Джеймс Алі Башир (2013—2017)[6]
Сергій Лапін (2001—2009)[7]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Сайт a-usyk.com
Рейтинги
Професіональна кар'єра
Перший бій 9 листопада 2013
Останній бій 25 вересня 2021
Пояс WBO (2016 — 2019)
WBC (2018 — 2019)
IBF (2018 — 2019)
WBA (Super) (2018 — 2019)
The Ring (2018 — 2019) у першій важкій вазі
WBO (2021 — н.ч.)
IBF (2021 — н.ч.)
WBA (Super) (2021 — н.ч.) у важкій вазі.
Боїв 19
Перемог 19
Перемог нокаутом 13
Поразок 0
Нічиїх 0
Аматорська кар'єра
Боїв Понад 300
Перемог Понад 300
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 91 кг
Чемпіонат світу з боксу
Золото 2011 Баку -91 кг
Бронза 2009 Мілан Важка вага
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 2008 Ліверпуль -81 кг
Бронза 2006 Пловдів -75 кг

Олекса́ндр Олекса́ндрович У́сик (нар. 17 січня 1987(19870117), Сімферополь) — професійний український боксер. Чемпіон світу в першій важкій вазі (версії WBO (2016—2019), WBC (2018—2019), IBF (2018—2019), WBA (Super) (2018—2019), The Ring (2018 — 2019)), чинний чемпіон світу у важкій вазі (версії WBO (2021—н.ч.), IBF (2021—н.ч.), WBA (Super) (2021—н.ч.) та IBO (2021—н.ч.), олімпійський чемпіон (2012), чемпіон світу (2011), чемпіон Європи (2008), багаторазовий чемпіон України. Переміг 7 бійців за титул чемпіона світу у першій важкій вазі[8].

Заслужений майстер спорту України. Олександр Усик 2017 року піднявся на першу сходинку рейтингу найкращих боксерів у першій важкій вазі за версією авторитетного боксерського видання «The Ring»[9]. 21 липня 2018 року став першим українцем, який став абсолютним чемпіоном світу, перемігши у фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS осетина Мурата Гассієва, який представляв Росію, і завоювавши титули чемпіона світу чотирьох найавторитетніших боксерських організацій у першій важкій вазі.[10] 25 вересня 2021 року став третім з українських боксерів чемпіоном світу з боксу у важкій вазі.[11]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Сімферополі, Кримська область, Українська РСР, нині Автономна республіка Крим, Україна.

Батьки родом з півночі України. Мати народилася в Чернігівській області (село Риботин Коропського району), працювала на будівництві. Батько родом із Сумщини, військовий, воював в Афганістані. З дитинства Олександр відвідував школу сімферопольського футбольного клубу «Таврія», але футбольна кар'єра Олександра не склалася. У 15 років почав займатися боксом[12][13].

Хоча батьки Усика були нерелігійними, у віці 10 років прийшов до православ'я під впливом бабусі[13].

Закінчив школу № 34 в Сімферополі (тут навчався разом зі своєю майбутньою дружиною Катериною) та Львівський університет фізичної культури (потім — аспірант цього вишу).

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2006 році взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, дійшов до півфіналу, у якому програв росіянину Матвію Коробову у ваговій категорії до 75 кг.

Потім Усик перейшов у напівважку вагову категорію і в 2008 році завоював в Болгарії Кубок Стренджа[en].

У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу азербайджанця Ельчина Алізаде й британця Денні Прайса.

Узяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр із легкістю переміг боксера з Китаю Юйшань Ніцзяті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7). Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу й виграв у 2008 році чемпіонат Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на першості Кубка Світу 2008 року. У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.

У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва й у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Мамедова, завоювавши золоту медаль.

Олімпійські ігри 2012[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх у Лондоні Олександр, який на той час уже став капітаном боксерської збірної України, був головним фаворитом. Золоту медаль виборов 11 серпня 2012 року, здобувши перемогу у фіналі над італійським боксером Клементе Руссо. Глядачам запам'ятався тим, що виходив на ринг в образі козака, а після фінального поєдинку танцював гопак[14].

Результати поєдинків[ред. | ред. код]
Етап Суперник Рахунок Відео
1/8 фіналу Пройшов автоматично
1/4 фіналу Росія Артур Бетербієв 17:13 Logo of YouTube (2013-2015).svg
1/2 фіналу Болгарія Тервел Пулев 21:5 Logo of YouTube (2013-2015).svg
фінал Італія Клементе Руссо 14:11 Logo of YouTube (2013-2015).svg

Світова серія боксу[ред. | ред. код]

Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу й у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув шість перемог (з них дві достроково) та жодного разу не програв, таким чином посів перше місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі[15].

Результати поєдинків WSB[ред. | ред. код]
Результат Команда Суперник Спосіб Дата Місце Примітки Відео
Перемога Велика Британія «British Lionhearts» Нова Зеландія Джуніор Фа WP (3:0) 11 січня 2013 Київ Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Німеччина «German Eagles» Німеччина Ерік Бречлін TKO 1 лютого 2013 Київ Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Велика Британія «British Lionhearts» Велика Британія Джозеф Джойс WP (3:0) 1 березня 2013 Лондон Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Азербайджан «Azerbaijan Baku Fires» Азербайджан Магомедрасул Маджидов WP (3:0) 22 березня 2013 Київ Чвертьфінал Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Італія «D&G Italia Thunder» Італія Маттео Модуньо TKO 13 квітня 2013 Мілан Півфінал Logo of YouTube (2013-2015).svg
Перемога Казахстан «Astana Arlans» Румунія Міхай Ністор WP (3:0) 10 травня 2013 Астана Фінал Logo of YouTube (2013-2015).svg

Професійна кар'єра[ред. | ред. код]

25 вересня 2013 року Олександр Усик підписав контракт із промоутерською компанією «K2 Promotions» і вже 9 листопада провів свій перший бій на професіональному ринзі у першій важкій вазі (вагова категорія «до 91 кг»). Тренером Олександра став американець Джеймс Алі Башир, який працював в команді Володимира Кличка[16].

За словами промоутера Олександра Красюка, метою Усика було побити рекорд легендарного Евандера Холіфілда, який став чемпіоном світу в першій важкій вазі у своєму 12-му поєдинку на професіональному ринзі[17].

9 листопада 2013 року відбувся дебютний поєдинок Усика, у якому він нокаутував чотириразового чемпіона Мексики Феліпе Ромеро. У 1-му раунді Усик упевнено пару раз перевірив суперника, добре влучивши йому в голову. 2-й раунд знову пройшов за переваги українського боксера. У 5-му раунді все закінчилося — після чіткого удару зліва в щелепу тренер мексиканця викинув рушник.

14 грудня 2013 року Усик провів поєдинок із колумбійцем Епіфаніо Мендосою. До цього поєдинку на рахунку Мендози було 34 перемоги й одна нічия в 50 поєдинках (у тому числі 30 — нокаутом). Утім, досвід Мендози не допоміг йому вистояти в бою з Олександром Усиком. Український боксер у другій і третій трихвилинці відправляв Мендосу в нокдаун. А в 4-му раунді після серії успішних ударів Усика рефері бою зупинив поєдинок.

Третій бій Олександр провів 26 квітня 2014 року за межами України у Німеччині в андеркарті бою Володимира Кличка з Алексом Леапаї, Усик нокаутував у 3-му раунді німця ганського походження Бена Нсафоа. Суперник Олександра Усика протримався всього два повних раунди. У 3-му раунді Олександр Усик спочатку відправив опонента в нокдаун, а потім точним ударом у щелепу вклав Бена на настил.

У четвертому бою, який пройшов в Одесі 31 травня 2014 року, Олександр нокаутував дворазового чемпіона Аргентини Сезара Девіда Кренса. У 3-му раунді Усик відправив Кренса в нокдаун. Поєдинок завершився в 4-му раунді перемогою українського боксера.

Завоювання й захист WBO Inter-Continental[ред. | ред. код]

4 жовтня 2014 року Олександр провів свій перший титульний бій на арені Львів за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона WBO, у якому переміг південноафриканця Деніела Брюера важким нокаутом у 7-му раунді[18]. Бій відвідали понад 35 тисяч глядачів[19].

13 грудня 2014 року Усик вийшов на ринг із найсильнішим суперником у своїй кар'єрі до цього моменту — південноафриканцем Дені Вентером. Дені чинив гідний опір і навіть виграв кілька раундів у першій половині бою. З 5-го раунду Усик почав вицілювати Вентера і переконливо брав кінцівки в кожному з подальших раундів. Дені успішно відновлювався за перерву, і так тривало до 9-го раунду, у якому Усик багатоударною комбінацією відправив Вентера в нокаут.

Бій з Андрієм Князєвим зібрав аудиторію у 3,6 млн телеглядачів

Аби стати офіційним претендентом на бій за титул чемпіона світу за версією WBO, Олександру потрібно було перемагати боксерів із топ-рейтингу цієї організації. Вибір промоутерів припав на росіянина Андрія Князева, який займав 15-ту позицію у рейтингу WBO та був володарем поясу WBO Oriental.

Бій відбувся 18 квітня 2015 року у Палаці спорту. Упродовж усього поєдинку Усик домінував у рингу, завдаючи точних ударів та не зустрічаючи серйозного опору. Уже в 3-му раунді у росіянина пішла носом кров, а в 6-му він зазнав незначного розсічення під оком. У 8-му раунді після тривалої серії ударів рефері зупинив бій. Таким чином Олександр Усик здобув сьому дострокову перемогу[20]. Бій Усика з Князєвим став найбільш рейтинговою спортивною подією в Україні від початку року — його аудиторія склала 3,6 млн телеглядачів[21].

У липні було оголошено про бій Усика із південноафриканцем Джонні Мюллером[22], який того ж місяця займав 15-ту позицію в рейтингу WBO[23]. 29 серпня Олександр одержав упевнену перемогу над Мюллером, утретє захистивши пояс інтерконтинентального чемпіона WBO.

У вересні 2015 року Олександр Усик піднявся на першу сходинку рейтингу WBO серед боксерів першої важкої ваги[24].

На XXVIII конгресі всесвітньої боксерської організації (WBO), що проходив у жовтні 2015 року в Орландо, Олександру Усику було присвоєно звання Інтерконтинентального боксера року[25].

У листопаді 2015 року було оголошено, що наступний захист титулу інтерконтинентального чемпіона Олександр проведе проти кубинця Педро Родрігеса, на рахунку якого 22 перемоги (19 нокаутом) й одна поразка[26]. 12 грудня 2015 року Усик нокаутував кубинця в 7-му раунді.

30 березня 2016 року стало відомо, що на одному зі спарингів під час підготовки до бою проти британця Стівена Сіммонса[en] Олександр отримав травму ноги. Бій запланований на 23 квітня 2016 року скасовано.

Чемпіон світу за версією WBO[ред. | ред. код]

Усик vs. Гловацькі[ред. | ред. код]

17 вересня 2016 року в Гданську Олександр Усик провів свій десятий бій на професійному ринзі за титул чемпіона світу за версією WBO проти діючого на той момент чемпіона у першій важкій вазі поляка Кшиштофа Гловацького. Велику частину бою Гловацький ішов вперед, намагаючись чинити тиск на претендента. Усик працював на контратаках і намагався не вплутуватися в «рубку». Поляк збільшував темп бою від раунду до раунду, але зловити й замкнути суперника біля канатів не виходило. Український спортсмен добре зустрічав опонента джебом, а від атак чемпіона відходив на ногах. У цілому, Усик був помітно швидше й точніше. Поєдинок тривав усі 12 раундів. Судді одноголосно віддали перемогу Олександру. Офіційний рахунок: 119—109 і 117—111 (двічі)[27]. Усик побив рекорд американця Евандера Холіфілда, ставши чемпіоном світу в першій важкій вазі в 10-му поєдинку на професіональному ринзі (Холіфілд став чемпіоном у 1986-му році в своєму 12-му поєдинку).

Усик vs. Мчуну[ред. | ред. код]

17 грудня 2016 року в американському Інглвуді (штат Каліфорнія) відбувся бій за титул чемпіона світу в першій важкій вазі за версією WBO проти 28-річного південноафриканського боксера Табісо Мчуну. Бій відбувся в андеркарті поєдинку Бернард Гопкінс — Джо Сміт-молодший[en]. У 9-му раунді Олександр Усик нокаутував претендента та захистив свій титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі (до 90,7 кг)[28]. Перед боєм Усик говорив про своє бажання битися з іншими чемпіонами в першій важкій вазі, а також про поєдинок у важкій вазі з Ентоні Джошуа.

Усик vs. Хантер[ред. | ред. код]

K2 Promotions заявили, що Усик повернеться на ринг у квітні 2017 року. Бій спочатку був запланований в андеркарті Геннадій Головкін-Даніель Джейкобс. HBO PPV у березні на Медісон-сквер-гарден, але оскільки Роман Гонсалес і Карлос Куадрас[en] опублікували окремі бої й не стали битися один з одним, Олександра було знято з вечора боксу Головкін vs. Джейкобс. 12 лютого 2017 Усик оголосив, що його більше не тренуватиме Джеймс Алі Башир, а змінить його Анатолій Ломаченко (батько й тренер Василя Ломаченка). Пізніше Боб Арум анонсував, що наступний захист титулу WBO Усик проведе з американцем Майклом Хантером, який відбудеться 8 квітня 2017 в MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд. Крім Усика, у ринг вийдуть чемпіон світу за версією WBO в напівлегкій вазі Василь Ломаченко та Олександр Гвоздик який володіє поясом NABF в напівважкій вазі.

World Boxing Super Series[ред. | ред. код]

На 26 серпня 2017 року в Одесі був запланований третій захист титулу Олександра Усика, але невдовзі з'явилася інформація про заснування турніру в першій важкій вазі — World Boxing Super Series (укр. Всесвітня боксерська супер-серія). Команда Усика віддала перевагу цьому турніру. Заявки на участь у ньому, окрім Усика, подали ще два дійсні чемпіони світу (Мурат Гассієв, Майріс Брієдіс) та інші топ-боксери дивізіону.

Усик vs. Хук[ред. | ред. код]

9 вересня 2017 року в Берліні відбувся чвертьфінальний поєдинок турніру World Boxing Super Series, у якому Олександр Усик зустрівся з ексчемпіоном світу, німцем боснійського походження Марко Хуком.

З перших раундів Олександр Усик контролював хід бою, регулярно атакуючи Марко Хука двійками, але той показав хорошу стійкість і тримав усі пропущені удари, небезпечно контратакуючи. І все ж Усик був набагато швидшим і технічнішим, виграючи раунд за раундом. Хуку нічого не залишалося, крім як брудно боксувати, але Усик був готовий до цього. Рефері неодноразово робив попередження Хуку, один раз знявши з нього очко за удар по потилиці, коли Усик послизнувся у 8-му раунді. В останніх раундах перевага Олександра була незаперечною, і все закінчилося в 10-му раунді, коли після тривалої атаки Усика, під час якої Хук стояв біля канатів і приймав удари, бій зупинив рефері. Підсумок — перемога Олександра Усика технічним нокаутом у 10-му раунді. Таким чином, Олександр Усик зберіг свій пояс чемпіона світу за версією WBO й вийшов до півфіналу Всесвітньої боксерської суперсерії.

Усик vs. Брієдіс[ред. | ред. код]

У півфіналі WBSS Усик (WBO) зустрівся з латвійцем Майрісом Брієдісом (WBC; 23-0, 18 KO) в об'єднувальному поєдинку. За розкладом турніру поєдинок відбувся 27 січня 2018 р. в Ризі. Перемогу за очками здобув Усик.

Усик vs. Гассієв[ред. | ред. код]

У фіналі WBSS зустрівся з осетином Муратом Гассієвим (IBF і WBA; 26-0, 19 KO) в об'єднувальному поєдинку. Спочатку фінальний поєдинок турніру повинен був пройти в Джидді (Саудівська Аравія) 11 травня 2018 року, і повинен був сприяти розвитку боксу в Саудівській Аравії. У середині квітня 2018 року Олександр Усик заявив про те, що під час тренування він отримав травму ліктя, і через це не зможе провести бій 11 травня.[29] Потім стало відомо, що Саудівська Аравія не готова прийняти поєдинок. Право на проведення матчу отримала Росія. За розкладом турніру поєдинок відбувся 21 липня 2018 р. в Москві.[30]

Завоювавши пояси за чотирма основними версіями WBC, WBA, WBO і IBF, Усик став четвертим абсолютним чемпіоном з чотирма титулами після Бернарда Гопкінса, Джермейна Тейлора і Теренса Кроуфорда[31].

За словами Усика, максимум, що було на кону, це 2 млн дол., з яких потім все вираховують кошти на підготовку, податки і різні речі[32].

Захист поясів проти Тоні Белью[ред. | ред. код]

Після перемоги над Муратом Гассієвим в об'єднувальному поєдинку в першій важкій вазі в липні 2018 року Олександр Усик кинув виклик британцю Тоні Белью. Той прийняв виклик заради можливості відібрати всі чемпіонські пояси українця, повернувшись знову у першу важку вагову категорію. Бій відбувся 10 листопада 2018 року на батьківщині британця в Манчестері. Перед поєдинком фахівці сходилися в тому, що перемогти за очками у Белью немає шансів, тому він намагатиметься завершити поєдинок достроково. Однак після семи раундів за суддівськими записами британець перемагав українця за очками, але у 8-му Олександр Усик відправив Белью в нокаут. Після завершення поєдинку Тоні Белью оголосив про завершення професіональної боксерської кар'єри[33].

Перехід у важку вагу[ред. | ред. код]

Після бою з Белью Усик вирішив змінити вагову категорію. На 25 травня 2019 року був запланований дебют Олександра у Чикаго в бою проти камерунця Карлоса Такама, але через травму Усика в ході підготовки бій був скасований[34]. Перший бій українця у важкій вазі змінили на 12 жовтня, а суперником Усика все одно мав стати Такам.[35] Але у серпні камерунець змінив промоутера і заодно свої плани, відмовившись від бою з Усиком[36].

Новим суперником Усика у важкій вазі мав стати уродженець Суринаму Тайрон Спонг. Але голландець за кілька днів до поєдинку провалив допінг-тест[37]. Тож у ринг 12 жовтня 2019 року на бій проти Олександра Усика вийшов у передостанній день підібраний американський ветеран рингу Чазз Візерспун, з яким Усик трохи погрався, як кіт із мишею, а після 7-го раунду команда Візерспуна відмовилася від продовження бою[38].

Усик vs. Чісора[ред. | ред. код]

31 жовтня 2020 року Олександр Усик провів поєдинок проти інтерконтинентального чемпіона за версією WBO британця Дерека Чісори. Олександр показав чудовий рух і відмінні дії у контратаках проти агресивного супротивника, який переважав за габаритами. Бій завершився перемогою українця одностайним рішенням суддів.

Усик vs. Джошуа[ред. | ред. код]

25 вересня 2021 року в Лондоні на стадіоні футбольного клубу «Тоттенгем» відбувся професійний боксерський поєдинок з чемпіоном WBA (Супер), IBF, WBO та IBO у важкій вазі Ентоні Джошуа[39]. Усик переміг в бою одноголосним рішенням суддів, і тим самим здобув чотири пояси WBA (Супер), IBF, WBO та IBO.

Одним з суддів був кропивничанин Фесечко Віктор Миколайович[40]. Двоє інших — британець Говард Фостер та американець Стів Вайсфельд.[41]

Усик за очками переміг Джошуа і став новим чемпіоном світу з боксу у важкій вазі.[42]

Усик vs. Джошуа II[ред. | ред. код]

За умовами контракту Джошуа мав право на негайний без проміжних боїв реванш з Усиком. Спочатку датою реваншу називали кінець квітня 2022 року. Але після російського вторгнення в Україну у лютому Олександр вступив до територіальної оборони і питання реваншу стало невизначеним. Все ж у березні Усик повідомив, що вирішив виїхати з України і розпочати підготовку до бою. Датою поєдинку планувся кінець червня, потім — середина липня, але остаточно було прийняте рішення про проведення бою 20 серпня 2022 року у Джидді, Саудівська Аравія.[43]

За кілька днів до бою стало відомо, що крім титулів WBA (Super), WBO, IBF та IBO, якими володів Усик, на кону поєдинку Усик — Джошуа буде також чемпіонський пояс авторитетного журналу The Ring.[44]

На чолі рейтингу «Pound for pound»[ред. | ред. код]

Після поразки у травні 2022 року мексиканця Сауля Альвареса від росіянина Дмитра Бівола Олександр Усик очолив рейтинг найкращих боксерів світу незалежно від вагової категорії, але менше ніж за місяць поступився першою сходинкою японцю Наоя Іноуе, який 7 червня 2022 року здобув перемогу над філіппінцем Ноніто Донером.[45]

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

19 Перемог (13 нокаутом, 6 за рішення суддів), 0 Поразок (0 нокаутом, 0 за рішення суддів)
Результат Рекорд Суперник П-П-Н[46] Останні 6 боїв[47] Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Н/Д Н/Д Велика Британія Ентоні Джошуа 24-2-0                               Н/Д Н/Д 20 серпня 2022 Саудівська Аравія Jeddah Super Dome, Джидда Бій за титули чемпіона WBA (Super), IBF, WBO та IBO у важкій вазі (1-й захист Усика).
Перемога 19-0 Велика Британія Ентоні Джошуа 24-1-0                               UD 12 25 вересня 2021 Велика Британія Тоттенгем Готспур, Лондон Виграв титули чемпіона WBA (Super), IBF, WBO та IBO у важкій вазі (2-й захист Джошуа).
Перемога 18-0 Велика Британія Дерек Чісора 32-9-0                               UD 12 31 жовтня 2020 Велика Британія Вемблі Арена, Лондон Виграв титул чемпіона WBO Inter-Continental у важкій вазі (1-й захист Чісори).
Перемога 17-0 США Чазз Візерспун 38-3-0                               RTD 7 (12), 3:00 12 жовтня 2019 США Wintrust Arena[en], Чикаго, Іллінойс, США Здобув статус обов'язкового претендента на титул чемпіона світу за версією WBO у важкій вазі.
Перемога 16-0 Велика Британія Тоні Белью 33-2-1                               KO 8 (12), 2:00 10 листопада 2018 Велика Британія Манчестер Арена, Манчестер, Велика Британія Захистив титули чемпіона WBA (Super) (1-й захист), WBC (2-й захист), WBO (6-й захист), IBF (1-й захист) та The Ring (1-й захист) у першій важкій вазі.
Перемога 15-0 Росія Мурат Гассієв 26-0                               UD 12 21 липня 2018 Росія Олімпійський, Москва Захистив титули чемпіона WBO (5-й захист) та WBC (1-й захист) у першій важкій вазі.
Виграв титули чемпіона IBF (3-й захист Гассієва), WBA (Super) (1-й захист Гассієва) та вакантиний титул чемпіона The Ring у першій важкій вазі.
WBSS: Фінал
Перемога 14-0 Латвія Майріс Брієдіс 23-0                               MD 12 27 січня 2018 Латвія Arena Riga, Рига Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (4-й захист);
Виграв титул чемпіона світу за версією WBC у першій важкій вазі (2-й захист Брієдіса);
WBSS: півфінал
Перемога 13-0 Німеччина Марко Хук 40-4-1                               TKO 10 (12), 2:18 9 вересня 2017 Німеччина Палац спорту ім. Шмелінга, Берлін, Німеччина Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (3-й захист);
WBSS: чвертьфінал
Перемога 12-0 США Майкл Гантер 12-0                               UD 12 8 квітня 2017 США MGM National Harbor, Оксон Хілл Меріленд Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-й захист).
Перемога 11-0 Південно-Африканська Республіка Табісо Мчуну 17-2-0                               TKO 9 (12), 1:53 17 грудня 2016 США Інглвуд, Каліфорнія, США Захистив титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (1-й захист).
Перемога 10-0 Польща Кшиштоф Гловацький 26-0-0                               UD 12 17 вересня 2016 Польща Ergo Arena, Ґданськ Виграв титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі (2-й захист Гловацького).
Перемога 9-0 Куба Педро Родрігес 22-1-0                               TKO 7 (12), 0:48 12 грудня 2015 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (4-й захист).
Перемога 8-0 ПАР Джонні Мюллер 19-4-2                               ТКО 3 (12), 2:59 29 серпня 2015 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (3-й захист).
Перемога 7-0 Росія Андрій Князєв 11-1-0                               ТКО 8 (10), 2:24 18 квітня 2015 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (2-й захист).
Перемога 6-0 ПАР Дені Вентер 19-6-0                               ТКО 9 (10), 2:29 13 грудня 2014 Україна Палац спорту, Київ Захистив титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі (1-й захист).
Перемога 5-0 ПАР Деніел Брюер 24-5-1                               ТКО 7 (10), 2:55 4 жовтня 2014 Україна Арена Львів, Львів Виграв вакантний титул чемпіона WBO Inter-Continental в першій важкій вазі.
Перемога 4-0 Аргентина Сезар Давид Кренс 21-8-0                               KO 4 (8), 2:19 31 травня 2014 Україна Палац спорту, Одеса Сезар у нокдауні у 3-му раунді
Перемога 3-0 Німеччина Бен Нсафоа[pl] 15-9-2                               KO 3 (6), 1:43 26 квітня 2014 Німеччина König Pilsener Arena, Оберхаузен Перший професіональний бій за кордоном, в андеркатрі бою Володимир Кличко — Алекс Леапаї
Перемога 2-0 Колумбія Епіфаніо Мендоза 34-15-1                               TKO 4 (6), 2:10 14 грудня 2013 Україна ТРЦ «Термінал», Бровари Мендоса у нокдауні у 2-му і 3-му раундах
Перемога 1-0 Мексика Феліпе Ромеро[pl] 16-7-1                               TKO 5 (6), 1:36 9 листопада 2013 Україна Палац спорту, Київ Дебют в профі-рингу

Графічне представлення[ред. | ред. код]

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Професіональні[ред. | ред. код]

  • 2016 —2019 Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBO у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2021 — Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBO у важкій вазі (понад 90,72 кг)
  • 2018 —2019 Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBC у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2018 —2019 Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBA (Super) у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2021 — Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією WBA (Super) у важкій вазі (понад 90,72 кг)
  • 2018 —2019 Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією IBF у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2021 — Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією IBF у важкій вазі (понад 90,72 кг)
  • 2018 —2019 Boxbelt Heavychamp.png Чемпіон світу за версією The Ring у першій важкій вазі (до 90,72 кг)

Професіональні регіональні[ред. | ред. код]

  • 2014 —2016 Boxbelt Heavychamp.png Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у першій важкій вазі (до 90,72 кг)
  • 2020 —2021 Boxbelt Heavychamp.png Інтерконтинентальний чемпіон за версією WBO у важкій вазі (понад 90,72 кг)

Напівпрофесіональні[ред. | ред. код]

Міжнародні аматорські[ред. | ред. код]

Регіональні аматорські[ред. | ред. код]

Промоутер[ред. | ред. код]

Влітку 2020 року Усик створив промоутерську компанію Usyk17Promotion[48]. Перший боксерський вечір компанії було заплановано на 1 серпня 2020 року[49].

Футбол[ред. | ред. код]

Олександр Усик грав за футбольний клуб "Полісся" Житомир на "Winter Cup". Турнір проходив в Туреччині з 3 по 12 лютого 2022 року.

Усик дебютував в першому матчі на турнірі 3 лютого, коли "Полісся" зіграв з "Вересом".[50][51]

Нагороди[ред. | ред. код]

Почесні звання[ред. | ред. код]

Рекламні кампанії[ред. | ред. код]

  • 2017 — знімався в рекламі 3G від української філії російського оператора МТС-Україна (нині Vodafone).
  • Восени 2018 року Усик був рекламним обличчям української букмекерської контори FavBet у компанії «З нами переможці».
  • 2019—2020 знявся в рекламних відео для українського виробника технологій захисту Ajax Systems[57].
  • 2021 — став амбасадором відповідальної гри «Parimatch».[58]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Сімейний стан: одружений, дружина — Катерина, росіянка[59]. Виховує трьох дітей — Єлизавету, Кирила та Михайла[60][61][62].

Займається віршуванням. У його текстах часто присутня тема віри в Бога, викладає свої твори в Інстаграм[63][64].

Реакція на російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

У перший день вторгнення Росії в Україну Олександр Усик перебував у Великій Британії, обговорючи деталі реваншу з Ентоні Джошуа, але після початку бойових дій одразу повернувся в Україну. Боксер закликав до припинення бойових дій та вступив до лав територіальної оборони, висловивши готовність захищати країну зі зброєю в руках[65][66][67].

8 березня дружина Олександра повідомила про обстріл кадирівцями їхнього будинку, який знаходиться у селищі Ворзель під Києвом[68].

25 березня Олександр у своєму профілі в Instagram повідомив про рішення провести реванш проти Ентоні Джошуа[69]. Це рішення мотивував тим, що принесе більше користі для своєї країни спортивними перемогами.

27 березня Катерина Усик повідомила, що росіяни захопили їхній будинок, а на території стоять танки та БТРи[70].

Критика і погляди[ред. | ред. код]

Деякі українські ЗМІ, зокрема «Gazeta.ua», «Рівне Вечірнє», згадують Усика як діяча з висловлюваннями проросійського спрямування у певних питаннях[71][72].

28 квітня 2014 року під час пресконференції після бою з Беном Нсафоа на питання журналістів про Крим та свій дім Усик відповів наступним чином:

«Що стосується питань про Крим, то я не боюся їхати додому, бо їду додому. Тут мій дім, тут народилися мої діти. Переїжджати в інше місто — це ж було б як втеча… Чому це я повинен йти зі свого дому? Я — українець, Крим — це Україна. Для мене це так. На даний момент не збираюся звідти переїжджати. Можливо, у подальшому це знадобиться для моєї кар'єри, але не зараз. І паспорт міняти на інший не збираюся»[73][74].

У липні 2016 року під час пресконференції перед боєм із Кшиштофом Гловацьким на питання щодо приналежності Криму Усик заявив, що «Крим — це Крим». У жовтні 2018 року у програмі «Гордон» на телеканалі «112 Україна» спортсмен відповів, що півострів «Божий. Це по-справжньому»[75][76][77].

Згодом, під час тренування збірної України з боксу на Олімпійській базі в Конча-Заспі, Усик заявив, що український та російський народи — це «один народ». Усик заявив:

«У Криму за мене вболівають, по всій Росії в мене дуже багато шанувальників. У принципі, я не поділяю наші народи, бо ми — слов'яни. Давайте так і будемо говорити — слов'яни»[78][77].

У січні 2018 року заявив, що підтримує воїнів АТО і починаючи з 2015 року неодноразово відвідує їх позиції на передовій[79][80]. Тоді ж на чергове запитання телеканалу «1+1» про Крим назвав журналістів ЗМІ провокаторами:

«Крим — це Україна? Знаєте, я не папуга, який буде повторювати сто разів що, де, коли… У вас є можливість поїхати туди без подолання кордону? Ви можете полетіти на літаку туди? Будь ласка, скажіть, Ви мене хочете провокувати і говорити подібні дурниці мені, щоб потім якісь люди з не зовсім нормальним мисленням заявляли: „Ти пес, зрадник“ тощо. Кого з вас я зрадив, що ви мені такі собачі питання задаєте? Я представляю Україну в усьому світі. Піднімається український прапор. Гімн грає український. Ось моя відповідь вам, провокатори»[81][82].

У грудні 2018 році під час церемонії «Майбутнє нації» отримав Орден преподобного Іллі Муромця I ступеня з рук Митрополита Київського і всієї України Онуфрія[55][77]. У 2019 році Усик під час урочистостей 9 травня приєднався до ходи очолюваної керівниками проросійської партії Опозиційного блоку та Митрополитом Київського і всієї України Онуфрієм, депутатами ВРУ Юрієм Бойком, Нестором Шуфричем та Василем Німченком[83][77].

6 серпня 2019 року Усик влаштував у Instagram спільний відеочат із проросійським відеоблогером, колишнім журналістом Анатолієм Шарієм, відомим прокремлівськими поглядами[77].

19 квітня 2020 (на Великдень) Усик з іншим боксером з України Василем Ломаченком привітав глядачів з Великоднем у компанії російських митців та священників, серед яких був російський священник РПЦ Андрій Долгополов та митрополит Запорізької єпархії УПЦ МП Лука. Серед колег Усика та Ломаченка був російський репер Баста, якого СБУ 2018 року внесла до списку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[84]. Згідно з Законом України «Про кінематографію», в Україні заборонене поширення аудіо-відеопродукції де містяться особи зі списку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.

У березні 2020 року закликав людей, під час оголошеного на рівні держави у зв'язку з пандемією коронавірусу карантину, продовжувати відвідувати храми і причащатися там, не зважаючи на небезпеку заразитися[85]. За твердженнями деяких українських ЗМІ, зокрема «5 каналу», такі «рекомендації» щодо боротьби з розповсюдженнями коронавірусу COVID-19 викликали негативну реакцію в Україні[86].

У квітні 2020 року в інтерв'ю виданню Ехо Києва з Оленою Бондаренко Усик заявив, що він проти декомунізації в Україні. Зокрема він заявив:

Я вважаю, що декомунізацію взагалі не потрібно робити, тому що Радянського Союзу у нас немає. По-перше, якщо ми хочемо перейменовувати вулиці, це моя думка, щоб вулиці називати іншими іменами, потрібно будувати міста і робити там нові вулиці, а не перейменовувати старі. Перейменовувати вулиці — це дуже затратно, ці витрати не потрібні зараз, це проблеми для більшості людей. Їм взагалі без різниці, як називаються вулиці, головне — щоб був хлібець[87]. А ті люди, які хочуть проводити декомунізацію, нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться. Тому що вони теж народилися у Радянському Союзі. Вони зроблять декомунізацію себе. Деякі з них взагалі самі в Партіях були, а тепер розповідають іншим людям, як і що потрібно робити[88].

Також у ході інтерв'ю з Оленою Бондаренко спортсмен висловився щодо війни, яка відбувається на сході України:

«Як ставлюся до того, що відбувається? Це велика біда, що відбувається. Помирає дуже багато людей. Війна — це завжди страшно, це дуже погано. Як це зупинити?»

Після чого ведуча програми у відповідь на слова Усика заявила, що «слід визнати внутрішній конфлікт»[89].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Олександр Усик: «Мені прізвисько Кіт не по душі. Більше подобається вовк». segodnya.ua (українською). «Сегодня». 25 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 червня 2020. 
  2. Собачі питання! Усик різко відповів, чий Крим: яскраве відео. apostrophe.ua (українською). «Апостроф». 18 січня 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. 
  3. Олександр Усик: «Кожен день працював з Анатолієм Ломаченком». sport.ua (українською). «Sport.ua». 14 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. 
  4. Усик: «Я нашел нормального тренера только после того, как стал абсолютным чемпионом мира». XSPORT.ua (рос.). Процитовано 23 лютого 2021. 
  5. Усик перед головним боєм у кар'єрі розлучився зі своїм тренером. segodnya.ua (українською). «Сегодня». 16 липня 2018. Архів оригіналу за 5 червня 2020. 
  6. Усик звільнив тренера, з яким прийшов до титулу чемпіона світу. boxingnews.com.ua (українською). «BoxingNews». 12 лютого 2017. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. 
  7. Анастасия Жукова (26 липня 2018). Первый тренер Александра Усика: "Над нами смеялись, а теперь грызут локоточки". boxingnews.com.ua. 
  8. Mistrz świata zamienił rękawice na karabin. Ołeksandr Usyk wstąpił do armii (пол.). Процитовано 28 квітня 2022. 
  9. О.Усик очолив світовий рейтинг боксерів важкої вагової категорії
  10. Бій Усик-Гассієв: результати
  11. Олександр Усик — третій в історії України чемпіон світу з боксу в суперважкій вазі
  12. Олександр Усик — український козак, що завоював Лондон, tochka.net
  13. а б Александр Усик про предстоящий бой, поражение Ломаченко, провокации и политику. Ходят слухи #106, 04.02.2021.
  14. Гопак украинских боксеров в Лондоне, youtube.com
  15. USYK Oleksandr Profile[недоступне посилання з липня 2019]
  16. Тренер Кличко: Надеюсь пройти с Усиком весь путь до титула чемпиона мира, «Корреспондент.net»
  17. Мета Усика — перевершити легендарного Евандера Холіфілда, Boxing News — Новини боксу.
  18. Усик нокаутував Брюера в першому титульному бою в кар'єрі // УНІАН, 4 жовтня 2014
  19. Коментар Олександра Усика у студії російського Матч ТВ перед боєм Гассієв—Дортікос.
  20. Олександр Усик — Андрій Князєв, gazeta.ua.
  21. Бій Усик — Князєв подивилися 3,6 млн телеглядачів // LB.ua, 20.04.2015.
  22. Стал известен следующий соперник Александра Усика // bigmir.net, 13.07.2015.
  23. WBO Rankings (англ.)
  24. Александр Усик поднялся на первую строчку рейтинга WBO // «Boxing News — новости бокса.» 18.09.2015
  25. Усик отримав звання інтерконтинентального бійця року // «Укрінформ» 28.10.2015
  26. Олександр Усик зустрінеться з кубинським нокаутером // Корреспондент, 14 листопада 2015
  27. Кшиштоф Гловацький — Олександр Усик. Чемпіонський бій. Усик відбирає пояс в Гловацького // Gazeta.ua. 17 вересня 2016
  28. Олександр Усик успішно захистив чемпіонський титул. http://gazeta.ua/. 
  29. Усик – о травме: «Это спорт – так бывает». X SPORT. 2018-4-16. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. 
  30. Россия — Саудовская Аравия — 10:0. Как Москва получила бой года. Спорт. День за днём. 2018-4-16. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. 
  31. iSport.ua (22 липня 2018). Усик стал четвертым абсолютным чемпионом с четырьмя поясами. iSport.ua. Процитовано 16 листопада 2019. 
  32. Олександр Усик розповів, скільки заробив за перемогу над росіянином Муратом Гассіевим
  33. Белью завершив кар’єру після поразки від Усика. ТСН. Процитовано 11.11.2018. 
  34. Бой Александр Усик - Карлос Такам отменен. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 16 грудня 2019. 
  35. Усик – Такам: стала известна дата боя - Спорт 24. 24 канал (англ.). Процитовано 16 грудня 2019. 
  36. Официально: Боксерский бой Усик – Такама не состоится. zik.ua (ru-RU). Процитовано 16 грудня 2019. 
  37. Соперник боксера Усика провалил допинг-тест - бой сорван. news.liga.net (рос.). 8 жовтня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  38. Бокс. Усик досрочно победил Уизерспуна: видео. news.liga.net (рос.). 13 жовтня 2019. Процитовано 16 грудня 2019. 
  39. Benson, Michael (26 червня 2021). Усик битиметься з Джошуа 25 вересня в Лондоні. www.rbc.ua. Процитовано 27 червня 2021. 
  40. Кропивничанин судитиме бій Олександра Усика проти Ентоні Джошуа
  41. Судейские карты боя Усик−Джошуа: фото. vringe.com. Процитовано 29 вересня 2021. 
  42. Дуже розумний бокс! Усик здолав Джошуа за очками та забрав у британця пояси, Sport.ua
  43. ОФІЦІЙНО. Названі дата та місце реваншу Усик – Джошуа. Спорт.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2022. 
  44. iSport.ua (14 серпня 2022). Усик та Джошуа поб'ються за вакантний титул The Ring. iSport.ua (укр.). Процитовано 14 серпня 2022. 
  45. Усик втратив перше місце в рейтингу The Ring. Хто його скинув з трону?. sport.segodnya.ua (укр.). Процитовано 12 червня 2022. 
  46. Перемог-Поразок-Нічиїх
  47. Зліва-направо від найдавнішого, згідно з Oleksandr Usyk [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.], BoxRec.
  48. Усик намерен прекратить сотрудничество с K2 Promotions и создать свою промоутерскую компанию. SPORTARENA.com (рос.). 3 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020. 
  49. iSport.ua (14 липня 2020). Будет жарко: Усик анонсировал дебютное шоу своего промоушена. iSport.ua. Процитовано 26 липня 2020. 
  50. Олександр Усик буде грати за ФК "Полісся" Житомир на турнірі "Winter Cup". РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 лютого 2022. 
  51. ФК "Металіст" Харків. 
  52. Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  53. Указ Президента України від 12 жовтня 2011 року № 978/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
  54. Александр Усик — Лучший спортсмен Украины | Sport.ua.
  55. а б http://news.church.ua/2018/12/15/predstoyatel-upc-nagorodiv-najtalanovitishu-molod-krajini-u-programi-diti-ukrajini-majbutnje-naciji-visoki-cerkovni-nagorodi-vrucheni-oleksandru-usiku-olegu-karamazovu-vladislavu-baginskomu-vid/ Предстоятель УПЦ нагородив найталановитішу молодь країни у програмі «Діти України — майбутнє нації». Високі церковні нагороди вручені Олександру Усику, Олегу Карамазову, Владиславу Багінському (+відео) (church.ua, 15.12.2018)
  56. [1]
  57. Відео: Олександр Усик та Ajax проти халеп і шахраїв | Блог Ajax Systems. Ajax Systems (ua). Процитовано 28 лютого 2020. 
  58. CEO Parimatch Ukraine: «КСВ – це не лише про розв'язання проблем усередині компанії, це про відповідальність перед суспільством». Mind.ua (укр.). Процитовано 10 лютого 2022. 
  59. Боксер Усик не говорит с женой-россиянкой о политике. LB.ua. Процитовано 2 листопада 2020. 
  60. Ревнивий Чісора побив подружку, а Усик давно щасливий з росіянкою: особисте життя боксерів. sport.segodnya.ua (укр.). Процитовано 2 листопада 2020. 
  61. tv.ua (19 січня 2015). Украинский боксер Александр Усик в третий раз стал отцом. tv.ua (рос.). Процитовано 2 листопада 2020. 
  62. YouTube full-color icon (2017).svg Александр Усик - о своих семейных ценностях на YouTube
  63. Усик написал мотивирующий стих о любви и страхе. РБК-Україна (рос.). Процитовано 7 лютого 2020. 
  64. Александр Усик зачитал свой стих в эфире 112 (uk-UA). Процитовано 7 лютого 2020. 
  65. Друзі, треба зупинити цю війну, і ми маємо це зробити разом, – Усик звернувся до українців. 24 Канал. Процитовано 10 березня 2022. 
  66. Якщо вони будуть вбивати мене, у мене не буде вибору, – Усик готовий стріляти в окупантів. 24 Канал. Процитовано 10 березня 2022. 
  67. Вслід за Ломаченком: Усик вступив до лав тероборони Київської області. 24 Канал. Процитовано 10 березня 2022. 
  68. Будинок Усика у Ворзелі обстріляли кадировці: дружина боксера шукає сусідів. 24 Канал. Процитовано 10 березня 2022. 
  69. Усик розповів про початок підготовки до реваншу проти Джошуа: відеозвернення. 24 Канал. Процитовано 28 березня 2022. 
  70. Будинок Усика у Ворзелі захопили російські окупанти. 24 Канал. Процитовано 28 березня 2022. 
  71. Усик попросив називати його Александром. Російською. gazeta.ua, 17 березня 2020
  72. Олександр Усик — кумир чи ворог?. rivnepost.rv.ua, 16.01.2020
  73. Пресс-конференция Александра Усика в Киеве (цитаты + фото + видео), boxnews.com.ua(рос.)
  74. Крим — це Україна, — Усик не збирається їхати із Сімферополя, 24tv.ua
  75. Боксер Усик про належність Криму: «Бог попустив те, що відбувається». РС, 1 жовтня 2018
  76. "Крим - це Крим", - український боксер Усик змінює політичні погляди. ВIДЕО. Цензор.нет. 8 липня 2016. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 8 червня 2021.  (укр.)
  77. а б в г д Новий «зашквар» Усика: Чому боксер «легалізовує» Шарія. sector.depo.ua/ukr/, 6 серпня 2019
  78. Усик назвав українців і росіян одним народом. espreso.tv. Процитовано 20 вересня 2016. 
  79. Усик: Езжу к ребятам в АТО, сам по контракту служил в пограничной службе. sector.depo.ua (англ.). Процитовано 11 листопада 2018. 
  80. Не словом, а делом. Как Усик ездит в зону АТО. Tribuna.com (рос.). Процитовано 11 листопада 2018. 
  81. «Собачьи вопросы задаете»: Усик резко ответил журналистам, чей Крым, РБК-Україна
  82. Что за собачьи вопросы? Усик в резкой форме ответил на вопрос о принадлежности Крыма, replyua.net
  83. Боксер Усик на ході 9 травня приєднався до проросійських сил. Новинарня (укр.). 10 травня 2019. Процитовано 10 жовтня 2019. 
  84. Українські боксери Усик і Ломаченко привітали вірян з Великоднем у компанії російських артистів і священників. Gazeta.ua, 19 квітня 2020
  85. "Все дурниці": Усик закликав ходити в храм, незважаючи на коронавірус (відео). www.unian.ua (укр.). Процитовано 21 березня 2020. 
  86. «Все дурниці, друзі»: боксер Усик закликав ходити до храму і причащатися — попри коронавірус. 5.ua, 18.03.2020
  87. Усик: Люди, які хочуть проводити декомунізацію, нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться. Футбол 1/2/3
  88. Нехай візьмуть мило, мотузку і повісяться: Усик розкритикував декомунізацію
  89. Усик проти декомунізації і за дружбу з Росією: «Люди не винні, що царьки чогось не поділили», segodnya.ua

Посилання[ред. | ред. код]

Спортивні позиції
Регіональні титули
Попередник:
Новий титул
WBO International interim в першій важкій вазі
4 жовтня 2014 — грудень 2014
Наступник:
Вакантний
Попередник:
Вакантний
Кшиштоф Гловацький
WBO International в першій важкій вазі
грудень 2014 — 17 вересня 2016
Наступник:
Вакантний
Імре Селло
Міжнародні титули
Попередник:
Кшиштоф Гловацький
WBO в першій важкій вазі
17 вересня 2016 — 27 березня 2019
Наступник:
Вакантно
Кшиштоф Гловацький
Попередник:
Майріс Брієдіс
WBC в першій важкій вазі
27 січня 2018 — 27 березня 2019
Наступник:
Вакантно
Ілунга Макабу
Попередник:
Мурат Гассієв
IBF в першій важкій вазі
21 липня 2018 — 27 березня 2019
Наступник:
Вакантно
Юніел Дортікос
Попередник:
Мурат Гассієв
WBA (Super) в першій важкій вазі
21 липня 2018 — 27 березня 2019
Наступник:
Вакантно
Денис Лєбедєв
Попередник:
Вакантний
Йоан Пабло Ернандес
The Ring в першій важкій вазі
21 липня 2018 — 27 березня 2019
Наступник:
Вакантно
Майріс Брієдіс
Попередник:
Ентоні Джошуа
WBO у важкій вазі
25 вересня 2021 — нині
Наступник:
У званні
Попередник:
Ентоні Джошуа
IBF у важкій вазі
25 вересня 2021 — нині
Наступник:
У званні
Попередник:
Ентоні Джошуа
WBA (Super) у важкій вазі
25 вересня 2021 — нині
Наступник:
У званні
Попередник:
Ентоні Джошуа
IBO у важкій вазі
25 вересня 2021 — нині
Наступник:
У званні
Нагороди
Попередник:
Василь Ломаченко
Боксер року за версією журналу «Ринг»
2018
Наступник:
Сауль Альварес