Усиновлення в ісламі
| Частина серії статей на тему: |
| Іслам |
|---|
 |
| Єдинобожність • Історія • Термінологія |
 Шаблони •  Категорія •  Портал |
Ісламські погляди на усиновлення загалом відрізняються від практик та звичаїв, характерних для неісламських регіонів світу, таких як західні або східноазійські суспільства. Усиновлення у західному розумінні цього слова в ісламі не визнається[1][2].
Виховання дитини, з якою опікун не пов'язаний кровною спорідненістю, дозволене в ісламі, а у випадку сиріт навіть заохочується. Водночас, згідно з ісламським поглядом, така дитина не стає «справжньою» дитиною прийомних батьків. Зокрема, усиновлені зберігають прізвище біологічного батька, а не прийомного. Це не означає, що виховання небіологічної дитини заборонене, — йдеться про те, що така дитина не набуває прізвища чи юридичного статусу дитини своїх опікунів. В ісламі догляд за сиротою вважається благословенням, а для деяких — навіть обов'язком. Саме тому багато мусульман стверджують, що усиновлення у звичному (західному) розумінні заборонене ісламським правом, проте дозволено брати дитину під опіку. Ця практика відома в арабській мові як кафала (كفالة, kafāla), що буквально перекладається як «спонсорство» або «піклування»[3].
У хадисі, що стосується Аїші та Саліма, прийомного сина Абу-Хузайфи ібн Утби, зазначається:
Абу-Хузайфа, один із тих, хто брав участь у битві при Бадрі разом із пророком Мухаммадом, усиновив Саліма як сина й одружив його зі своєю племінницею Хінд бінт аль-Вахд бін Утбою. Салім був звільненим рабом жінки з ансарів. Пророк Мухаммад також усиновив Зейда ібн Харісу як сина. Після того, як Зейд розлучився зі своєю дружиною, пророк Мухаммад одружився з нею, аби усунути сумніви щодо того, що прийомні діти є рівними біологічним дітям своїх усиновителів.
Цим підкреслювалося, що заборона для батька одружуватися з колишньою дружиною сина після розлучення не поширюється на прийомних дітей[3].
У доісламські часи існував звичай називати усиновлених синів прізвищем прийомного батька, поки не було об'явлено одкровення: «Називайте їх іменами їхніх батьків» (Коран, 33:5)[4].
Деякі сучасні мусульманські активісти закликають до перегляду традиційного ісламського підходу до усиновлення. У серпні 2011 року було проведено дослідження Women's Islamic Initiative in Spirituality and Equality[5], у якому були проаналізовані ісламські джерела й зроблено висновок, що «усиновлення може бути прийнятним згідно з ісламським правом і його основними цілями за умови дотримання важливих етичних норм»[6]. Це дослідження є прикладом незалежного тлумачення (іджтихад), проте його висновки не підтримуються більшістю улемів і не мають статусу іджми (загального консенсусу)[7].
Мусульманський юрист та активіст Файсал Кутті[8] зазначає, що уявлення про закрите усиновлення (у західному розумінні) як єдину прийнятну форму постійного догляду за дитиною є значною перешкодою для його визнання серед багатьох мусульман. На думку Кутті, існують достатні підстави в ісламській юриспруденції для обережної підтримки як внутрішнього, так і міжнародного усиновлення, оскільки піклування про сиріт і знайд є релігійним обов'язком, за умови, що походження дитини не буде свідомо заперечене чи приховане[9].
- ↑ Adoption of Children from Countries in which Islamic Shari'a Law is Observed.
- ↑ Fostering and Adoption in Islamic Law (PDF). Electronic Journal of Islamic and Middle Eastern Law: 7.
Referring to the outlined textual evidence, Muslim legal scholars agreed generally and without delay that creating a new legal and permanent parent-child relationship by terminating existing legal bonds through adoption is permissible"
- ↑ а б Abis, Alessandra (15 травня 2023). Valtolina, Giovanni Giulio; Zanfrini, Laura (ред.). Child Fostering Care: Kafala in Western Countries. Migrant Families and Religious Belonging. IOS Press. doi:10.3233/stal230006. ISBN 978-1-64368-390-4.
- ↑ Cmje. usc.edu. Архів оригіналу за 12 лютого 2006.
- ↑ The Global Muslim Women's Shura Council - WISE Muslim Women. wisemuslimwomen.org. Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2012.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2013. Процитовано 15 листопада 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Islamic Law, Adoptions and Kafalah. jurist.org. 6 листопада 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
- ↑ JURIST - Islamic Law, Adoptions and Kafalah. jurist.org. 6 листопада 2012.
- ↑ Faisal Kutty (2014). Islamic Law and Adoptions. SSRN 2457066.