Перейти до вмісту

Усманов Алішер Бурханович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Усманов Алішер Бурханович
узб. Alisher Burxonovich Usmonov Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився9 вересня 1953(1953-09-09)[1] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чустd, Наманганська область, Узбецька РСР, СРСР[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Росія[5][6][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняМосква
Ташкент[7]
Теґернзее[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбізнесмен, підприємець, інвестор, функціонер, меценат Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин (1976), Фінансовий університет при Уряді Російської Федераціїd (1997) і Академія фінансівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська, узбецька, англійська, французька і арабська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАкадемія наук СРСР, Радянський комітет захисту мируd, ГазПромІнвестХолдингd і Російський союз промисловців і підприємцівd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСписок Навального і Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді (1981) Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаголова Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриSaodat Narzievad і Gulbahor Ismailovad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зВінер-Усманова Ірина Олександрівна[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського орден Пошани (Російська Федерація) Відзнака «За благодіяння» Орден «Дуслик»
Почесна грамота Президента Російської Федерації подяка Президента Російської Федерації
Орден Дружби 1 ступеня (Казахстан) Dostyk Order of grade II командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» Орден Пошани (Південна Осетія) Order of El-yurt hurmati нагрудний знак МЗС Росії «За внесок у міжнародне співробітництво» орден «Аль-Фахр»
Почесний громадянин Казані Подяка уряду Російської Федерації
IMDbID 3608601 Редагувати інформацію у Вікіданих

Усманов Алішер Бурханович (рос. Алишер Бурханович Усманов, узб. Alisher Usmonov, нар. 9 вересня 1953) — російський олігарх узбецького походження, мільярдер, засновник USM Holdings.

У березні 2012 року видання Bloomberg назвало Усманова найбагатшою людиною Росії, оцінивши його статок у $20 млрд. У 2013—2015 роках очолював список найбагатших людей Росії. 2015 — за версією Forbes, посів 57-ме місце серед найвпливовіших людей світу[11].

З 30 листопада до 4 грудня 2024 року був президентом Міжнародної федерації фехтування (FIE), пропрацювавши на цій посаді чотири дні[12].

У Німеччині виграв суд проти журналістів та ЗМІ, які називали його корупціонером, власником нерухомості у ЄС та олігархом Путіна[13].

Розслідування

[ред. | ред. код]

У 1994—1998 роках Усманов на чолі Міжбанківської інвестиційно-фінансової компанії «Інтерфін» вів стягнення боргів за газ. Наприкінці 1990-х Усманов познайомився з Ремом Вяхірєвим; об'єднавши зусилля та фінанси, «Газпром» та «Інтерфін» придбали контрольні пакети Оскольського електрометалургійного комбінату (ОЕМК) та Лебединського гірничо-збагачувального комбінату, консолідувавши їх у «Газметал». 2002 року «Інтерфін» Усманова викупив частку «Газпрому» в цій компанії і став єдиним акціонером, що контролює. У 2005 році Усманов спільно з Василем Анісімовим придбав у Бориса Іванішвілі Михайлівський ГЗК. У 2006 році всі згадані активи були консолідовані в «Металоінвест», співвласниками його разом з Усмановим стали Анісімов та Володимир Скоч (якому в 1999 році були передані акції після того, як його син Андрій Скоч[14][15][16] став депутатом Держдуми)

28 лютого 2022 року, у відповідь на російське вторгнення в Україну, ЄС вніс Усманова до «чорного списку» та наклав на нього заборону на в'їзд до території ЄС і заморозивши всі його активи. У владі ЄС заявили: «Його називають одним із улюблених олігархів Путіна»[17].

Усманов підозрюється владою Німеччини у відмиванні коштів та ухиленні від сплати податків. У вересні 2022 року у баварській віллі олігарха пройшли обшуки[18].

У жовтні 2022 року з хорватського порту зникла заарештована яхта Усманова та його дружини[19]. Яхта Irina VU довжиною 35 м коштує 5 млн євро. Всупереч арешту, судно вийшло з порту Бетіна 6 жовтня, а 9 жовтня зайшло до порту Дідім у Туреччині, це стало останнім публічно відомим місцезнаходженням яхти[20]. Цими ж днями до хорватського порту зайшла ідентична яхта, яка мала вдавати судно Усманова, щоб поліціянти вважали, що Irina VU досі стоїть у марині Бетіна.

27 грудня 2022 року в Україні було заарештовано майно Усманова вартістю майже 2 млрд грн. На території портів було виявлено підпільні склади з залізною рудою, що належить його компанії[21].

У жовтні 2023 року поліцейські та митники Німеччини обшукали декілька об'єктів нерухомості на півдні країни, що належать Усманову. Користування ними було заморожено відповідно до санкцій Євросоюзу[22].

Санкції та конфіскація активів

[ред. | ред. код]

У лютому 2024 року Європейський суд відхилив позов Усманова про виключення із списку санкцій[23].

25 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) постановив стягнути на користь України активи Алішера Усманова та його бізнес-партнерів родини Скоч та Стрешинського на суму 2 млрд грн, зокрема: залізорудну продукцію (165 тис. тонн) та 100 % статутного капіталу ТОВ «Петер-Сервіс України» (IT-компанія, яка раніше була під контролем Алішера Усманова)[24][25].

Намагаючись уникнути санкцій, Усманов з 2023 року став усе більше часу проводити на батьківщині в Узбекистані, де він інвестував гроші у місцеву економіку і позитивно відгукувався про державну політику. Це частково спрацювало, і в листопаді 2022 року влада Узбекистану попросила у ЄС зняти санкції з Усманова та його сестри, пояснивши це тим, що обмеження начебто заважають олігарху інвестувати в країну та займатися благодійністю[26]. Раніше аналогічне прохання до Брюсселя направила влада Угорщини.

У серпні 2025 року Угорщина та Словаччина повторно звернулися до ЄС з проханням скасувати замороження активів та візові заборони для шести російських олігархів, серед яких був Усманов[27][28]. У грудні 2025 року прокуратура Мюнхена заявила про плани припинити розслідування проти Усманова після виплати ним штрафу у 10 млн євро[29][30].

Сім'я та родинні зв'язки

[ред. | ред. код]

Дружина з 1992 по 2022 рік[31] — головна тренерка збірної Росії з художньої гімнастики Ірина Вінер-Усманова[32][33]. На початку 1980-х років, ще перебуваючи в ув'язненні, Алішер послав Ірині хустину, що за узбецьким звичаєм означає пропозицію шлюбу[34]. Дехто вважає, що пара розлучилась, щоб уникнути санкцій. 6 липня 2022 року Вінер підтвердила розлучення з Усмановим, оформлене в РАЦСі[35][36].

Пасинок — Антон Вінер (нар. 1973)[37] — син Ірини Вінер від першого шлюбу[38] — власник мережі елітних соляріїв «Сан і Сіті» і засновник мережі «Хівінська Чайхана „Урюк-Кафе“». Своїх дітей у Алішера Усманова немає, про що він сам публічно заявляв[39][40].

Сестра — Саодат Нарзієва[41], гінеколог із 30-річним стажем. 8 квітня 2022 року потрапила під санкції Євросоюзу. Однак після того, як було опубліковано розслідування, які доводять, що дані розслідування OCCRP 2022 року, згідно з якими вона була бенефіціарною власницею «27 секретних корпоративних рахунків» у банку Credit Suisse, були неправдивими[42], 14 вересня 2022 року Рада ЄС зняла з неї санкції[43][44].

Серед близьких родичів Усманова називали племінника — Бабура Усманова, який у травні 2009 року одружився з Дієрою — племінницею Шавката Мірзійоєва — на той час прем'єр-міністра, а нині — президента Узбекистану. Бабур Усманов на смерть розбився на своєму автомобілі 8 травня 2013 року в Ташкенті.

У Алішера Усманова є 6 племінників — Санджар[45] і Сарвар Ісмаїлови, Сардор Фатхуллаєв (Казаков) і Асаль Нарзієва від двох сестер Алішера Усманова[46]. Ще одна племінниця — Ганя Усманова, 1993 року народження, 1 грудня 2017 року одружилася з узбецьким тенісистом Ваджем Узаковим[47].

За даними Forbes, Усманов має далекі родинні зв'язки з президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. У бізнесмена і політика є спільна внучата племінниця, дочка загиблого племінника Усманова Бабура і племінниці Мірзійоєва Діори[48].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=35283
  2. ↑ http://www.mining-journal.com/fifth-column/fifth-column-article?SQ_DESIGN_NAME=print_friendly
  3. ↑ http://russia-ic.com/people/business_law/u/120
  4. ↑ http://fie.org/fie/history/presidents
  5. ↑ http://www.bbc.co.uk/blogs/thereporters/mihirbose/2007/09/wengers_new_arsenal_deal.html
  6. ↑ http://espn.go.com/losangeles/columns/soccer/blog/_/post/5130118
  7. ↑ https://www.lesechos.fr/idees-debats/leadership-management/ousmanov-le-mecene-rattrape-par-les-sanctions-1781647
  8. ↑ https://www.zeit.de/wirtschaft/2022-09/oligarch-alischer-usmanow-russland-razzia-tegernsee-steuerhinterziehung
  9. ↑ https://www.rbc.ru/business/23/01/2023/63ce53d09a79476a0fa25bc2
  10. ↑ https://web.archive.org/web/20131002064119/http://www.forbes.com/forbes/2010/0329/billionaires-2010-europe-usmanov-internet-media-hard-man-of-russia.html
  11. ↑ http://www.forbes.ru/rating-photogallery/304835-samye-vliyatelnye-lyudi-mira-2015-reiting-forbes?photo=13
  12. ↑ Російський олігарх Усманов залишив посаду президента Міжнародної федерації фехтування. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 січня 2025.
  13. ↑ Где родился, там и затаился. Как Алишер Усманов попытался превратиться из путинского приближенного в узбекского бизнесмена. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 10 січня 2025.
  14. ↑ Президент благотворительного фонда Андрей Скоч. Досье | Справка | Вопрос-Ответ | Аргументы и Факты (aif.ru)
  15. ↑ Андрей Скоч: бизнесмен, парламентарий, благотворитель. Россия и мир. JustMedia.ru
  16. ↑ Скоч Андрей: биография, политическая карьера, благотворительность (abireg.ru)
  17. ↑ ‘Unfair’: One of Putin’s favourite Russian billionaires is absolutely filthy. news.com.au (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  18. ↑ У Німеччині проходять обшуки у віллі російського олігарха Усманова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  19. ↑ Jutarnji list - Jahta ruskog oligarha misteriozno nestala iz hrvatske marine: Doznajemo gdje je zadnji put locirana. www.jutarnji.hr (hr-hr) . 14 січня 2023. Процитовано 18 січня 2023.
  20. ↑ У Хорватії загадково зникла "заморожена" яхта російського олігарха: що каже влада. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
  21. ↑ Хотів віддати на армію РФ. У портах України заарештували мільярдне майно олігарха Усманова. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
  22. ↑ Поліція обшукала будинки російського олігарха Усманова в Баварії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 жовтня 2023.
  23. ↑ Суд ЕС отказал Усманову в снятии с него санкций – DW – 07.02.2024. dw.com (рос.). Процитовано 10 січня 2025.
  24. ↑ ВАКС стягнув на користь України активи російського олігарха Усманова на понад 2 млрд гривень. 26.09.2024, 16:35
  25. ↑ Суд конфіскував активи російського олігарха Усманова на суму 2 мільярди гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 вересня 2024.
  26. ↑ Foy, Henry; Seddon, Max (9 листопада 2022). Uzbekistan lobbies EU to lift sanctions on Alisher Usmanov. Financial Times. Процитовано 10 січня 2025.
  27. ↑ Угорщина і Словаччина просять ЄС скасувати санкції щодо шести російських олігархів, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 вересня 2025.
  28. ↑ Jozwiak, Rikard (3 вересня 2025). Hungary And Slovakia Keep Pressure On Brussels Over Russian Sanctions List. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). Процитовано 19 вересня 2025.
  29. ↑ German prosecutors will drop probe of Russian magnate Usmanov after he agrees to pay nearly $12M. AP News (англ.). 30 грудня 2025. Процитовано 18 січня 2026.
  30. ↑ Німеччина закриває справу проти російського олігарха Усманова "в обмін" на штраф. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 січня 2026.
  31. ↑ Ирина Винер биография и карьера жены Алишера Усманова, последние новости 2019 и фото. web.archive.org. 16 січня 2021. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 17 березня 2023. [Архівовано 2021-01-16 у Wayback Machine.]
  32. ↑ «Финанс.» Наследники финансовых престолов. web.archive.org. 11 серпня 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 17 березня 2023.
  33. ↑ ВІНЕР-УСМАНОВА Ірина Олександрівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  34. ↑ Алишер УСМАНОВ: влюблён в «Арсенал», как мужчина в женщину | Респектабельная газета «КОНКУРЕНТ». www.konkurent-krsk.ru. Процитовано 17 березня 2023.
  35. ↑ Mail.ru, Новости (19 травня 2022). Алишер Усманов подал на развод с Ириной Винер. Новости Mail.ru (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  36. ↑ Ирина Винер подтвердила развод с бизнесменом Алишером Усмановым. РБК (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  37. ↑ ВІНЕР Натан / Антон Ададієвич - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  38. ↑ www.fd.ru https://www.fd.ru/. Процитовано 17 березня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  39. ↑ Алишер Усманов: миллиарды и человеческие отношения. Forbes.ru (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  40. ↑ Алишер Усманов: «У меня нет наследников». Forbes.ru (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  41. ↑ ІСМАІЛОВА Гульбахор - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  42. ↑ INVESTIGATION: New evidence raises questions over the EU’s decision to sanction Russian oligarch Usmanov’s sister. intellinews.com (англ.). 28 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  43. ↑ BFM.ru. ЕС исключил Жириновского из санкционного списка. BFM.ru - деловой портал (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  44. ↑ Goodley, Simon (16 вересня 2022). Sister of oligarch Alisher Usmanov removed from EU sanctions list. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 17 березня 2023.
  45. ↑ ІСМАЇЛОВ Санжар Зуннурович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  46. ↑ Племянник миллиардера Алишера Усманова погиб в ДТП. Forbes.ru (рос.). Процитовано 17 березня 2023.
  47. ↑ РОССИЯЛИК МИЛЛИАРДЕР АЛИШЕР УСМОНОВНИНГ ЖИЯНИ ЎЗБЕКИСТОНЛИККА ТУРМУШГА ЧИҚДИ. web.archive.org. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 17 березня 2023.
  48. ↑ Алишер Усманов. Forbes.ru (рос.). Процитовано 17 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Усманов Алішер Бурханович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Усманов_Алішер_Бурханович&oldid=47952569