Усмішки літньої ночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усмішки літньої ночі M:
швед. Sommarnattens leende
Sommarnattens leende poster.jpg
Оригінальний постер до фільму
Жанр мелодрама, кінокомедія
Режисер Інгмар Бергман
Продюсер Аллан Екелунд
Сценарист Інгмар Бергман
У головних
ролях
Улла Якобссон
Гуннар Бйорнстранд
Єва Дальбек
Оператор Гуннар Фішер
Композитор Ерік Нордгрен
Кінокомпанія Svensk Filmindustri
Дистриб'ютор Svensk Filmindustri
Тривалість 108 хв.
Мова шведська
Країна Швеція Швеція
Рік 1955
Дата виходу Швеція: 26 грудня 1955
IMDb ID 0048641
Рейтинг IMDb: 7.9/10 stars
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 1,37 : 1
Колір чорно-білий
Звук моно

«Усмішки літньої ночі» (швед. Sommarnattens leende) — шведська комедійна мелодрама 1955 року, поставлена режисером Інгмаром Бергманом. Фільм брав участь у головній конкурсній програмі 10-го Каннського міжнародного кінофестивалю та отримав приз за найкращий поетичний гумор[1]. У 2005 році часопис «Тайм» включив фільм до списку 100 найвидатніших фільмів з 1923 року.[2]

Сюжет[ред. | ред. код]

Початок XX століття. Адвокат Фредрик Егерман, чоловік в літах, вже два роки одружений вдруге на 19-річній Анні. Його дружина досі зберігає цноту. Егерман не бажає її змушувати й чекає, коли вона прийде до нього сама. Він зустрічається зі своєю колишньою коханкою Дезіре, театральною акторкою, яка вже півроку крутить роман з ревнивим та впертим воякою, графом Малькольмом. Егерман бачить у будинку Дезыре маленького хлопчика; Дезіре відмовляється підтвердити, що це його син, хоча хлопчик носить його ім'я. Заставши Егермана у Дезіре, Малькольм свариться з нею: відбувається розрив. У Дезіре тепер тільки одна думка: повернути Егермана, якого вона кохає як і раніше. Вона запрошує всіх друзів у особняк матері. Там літньої ночі їй усміхається удача. Генрік, син Егермана від першого шлюбу, який вивчає теологію і вже пізнав перше любовне потрясіння з Петрою, служницею матері, освідчується Анні у кохання; Анна теж давно його кохає. Вони втікають разом. Дезіре бачить, як Егерман заходить у павільйон з дружиною Малькольма Шарлоттою. Вона говорить про це Малькольму, і той примушує Егермана зіграти з ним у російську рулетку. Егерман прикладає дуло до скроні та спускає курок; лунає постріл. Егерман трохи не помирає від страху, але патрон виявляється холостим. Дезіре залишається лише втішити та заспокоїти Егермана. Тим часом Шарлотта відводить чоловіка додому, а Петра віддається кучерові й вириває в нього обіцянку одружитися.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Улла Якобссон Анна
Гуннар Бйорнстранд Фредрик Єгерман
Єва Дальбек Дезіре Армфельдт
Бйорн Б'єльфвенстам Генрік Егерман
Маргіт Карлквіст графиня Шарлотта Малькольм
Ярл Кулле граф Карл Магнус Малькольм
Гаррієт Андерссон Петра
Аке Фриделль кучер Фрід
Найма Віфстранд стара фрау Армфельдт
Юллан Кіндаль Бета, кухарка
Гюлль Наторп Малла
Біргітта Вальберг акторка
Бібі Андерссон акторка
Андерс Вульф хлопчик Фредрик
Гуннар Нільсен Ніклас
Єста Прюселіус слуга
Свеа Гольст костюмерка
Ганс Строот фотограф Альмгрен
Лиса Люндхольм фру Альмгрен
Лена Седерблюм, Мона Мальм покоївки
Юсеф Нурман літній гість на обіді
Арне Ліндблад актор
Бер'є Мелльвіг нотаріус
Ульф Юханссон службовець в адвокатській конторі
Унгве Нурдвалль Фердинанд
Стен Естер, Мілле Шмідт слуги

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[3]
Кінофестиваль/Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
Каннський міжнародний кінофестиваль 1956 Palme-d-or.png Золота пальмова гілка Усмішки літньої ночі Номінація
Приз за найкращий поетичний гумор Нагорода
Премія BAFTA 1957 Найкращий фільм з будь-якої країни Усмішки літньої ночі Номінація
Найкращий іноземний актор Гуннар Бйорнстранд Номінація
Найкраща іноземна акторка Єва Дальбек Номінація
Премія «Боділ» 1957 Найкращий європейський фільм Інгмар Бергман (режисер) Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Sommarnattens leende / Улыбки летней ночи // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 995—996. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]