Перейти до вмісту

Устад Ахмад Лахорі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Устад Ахмад Лахорі
Народився1580 Редагувати інформацію у Вікіданих
Лахор, Імперія Великих Моголів Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1649 Редагувати інформацію у Вікіданих
Старе Делі, Делі, Імперія Великих Моголів Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаІмперія Великих Моголів[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusТадж Махал і Червоний форт Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAtaullah Rashidid і Lutfullah Muhandisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Устад Ахмад Лахорі (пенджабська вимова: [ʊstaːd ˈɛː(ɦ)məd lə(ɦ)oːɾiː] ; прибл. 1580—1649),[2] — пенджабський архітектор та інженер в імперії Великих Моголів. Служив головним архітектором під час правління шаха Джахана і був відповідальним за будівництво Тадж-Махала в Агрі та Червоного форту у Делі, обидва з яких є об'єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його вважають одним із найвизначніших архітекторів в історії Індії .

Він був одним із провідних архітекторів, відповідальних за створення імперського міста Шахджаханабад. Його архітектура є поєднанням індо-ісламського та перського архітектурних стилів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Устад Ахмад Лахорі походив із Лахора, як вказує його нісба (частина імені).[3] Він був описаний як пенджабець[4] та індієць перського походження.[5][6] Навіть після міграції його родини до Делі, його родину все ще називають епітетом «Лахорі».[7]

Ахмад Лахорі походив із родини архітекторів держави Тимуридів, родом з Герата. Він був досвідченим інженером, якому пізніше Шах Джахан присвоїв титул Надір-уль-Асар («чудо епохи»).[8] Двоє з трьох його синів,[9] Атаулла Рашиді та Лутфулла Мугандіс, також стали архітекторами, як і деякі з його онуків,[8] наприклад Шах Калім Аллах Джаханабаді.[10] Ахмад Лахорі був також навчений мистецтв геометрії, арифметики та астрономії, і, за словами його сина Лутфулли, він був знайомий з Елементами Евкліда та Альмагестом Птолемея.[8]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1631 році Шах Джахан призначив його для будівництва Тадж-Махала. До проєкту будівництва залучили близько 20 000 ремісників під керівництвом ради архітекторів на чолі з Ахмадом Лахорі. На втілення проєкту знадобилося дванадцять років.[11] Згодом він був переведений до Делі, де імператор доручив йому будівництво нового імперського міста Шахджаханабад у 1639 році.[11] Будівництво міста, включно з Червоним фортом, завершили до 1648 року.

У писаннях сина Лахорі, Лутфулли Мугандіса, два архітектори згадуються поіменно: Устад Ахмад Лахорі і Мір Абд-уль Карім. Устад Ахмад Лахорі заклав фундамент Червоного форту в Делі, який був побудований між 1638 і 1648 роками. Мір Абд-уль Карім вважається улюбленим архітектором попереднього імператора Джахангіра, і згадується як інспектор разом з Макрамат Ханом під час будівництва Тадж-Махала.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://self.gutenberg.org/articles/eng/ustad_ahmad_lahauri
  2. Curl, James Stevens; Wilson, Susan (2015). The Oxford Dictionary of Architecture (англ.). Oxford University Press. с. 11. ISBN 978-0-19-967498-5.
  3. Balasubramaniam, R. (2009). New insights on architects of Tāj. Indian Journal of History of Science, SpringerLink. National Institute of Sciences of India. 44 (3): 391. ISSN 2454-9991. OCLC 1398048453 — через University of California.
  4. Srivastava, Prof. R. P. (1981). Patiala: Its Artistic and Cultural Significance. The Sikh Courier. London: Sikh Cultural Society of Great Britain. 10 (4): 16. ISSN 0037-511X. OCLC 265579842 — через University of Virginia. Nadir-ul-Asar Ahmad Mimar Lahori Shahjehani was also a Punjabi who designed the Taj Mahal of Agra.
  5. Janin, Hunt (2006). The Pursuit of Learning in the Islamic World, 610-2003. McFarland. с. 124. ISBN 978-0786429042. Процитовано 17 листопада 2021.
  6. Chopra, Ravindra Mohan (2005). Indo-Iranian Cultural Relations Through the Ages (англ.). Iran Society. с. 89. OCLC 85485369.
  7. Kanwar, H. I. S (1974). Asad, Muhammad (ред.). Ustad Ahmed Lahori. Islamic Culture. Islamic Culture Board. 48: 11—32. ISSN 0021-1834. {{cite journal}}: Пропущено |editor1= (довідка)
  8. а б в Necipoğlu, Gülru (1 березня 1996). The Topkapi Scroll: Geometry and Ornament in Islamic Architecture (англ.). Getty Publications. с. 155. ISBN 978-0-89236-335-3.
  9. Pingree, David, ред. (1970). Census of the Exact Sciences in Sanskrit Series A. Т. 1. American Philosophical Society. с. 39.
  10. Dadlani, Chanchal (2016). Innovation, Appropriation, and Representation: Mughal Architectural Ornament in the Eighteenth Century. У Gülru Necipoglu (ред.). Histories of Ornament: From Global to Local. Princeton University Press. с. 183. ISBN 9780691167282.
  11. а б Khan (Arshi), I. N. (28 серпня 2015). BLACK TAJ MAHAL: The Emperor's Missing Tomb (англ.). Black Taj Project. с. 38. ISBN 978-81-927479-0-3.