Устелиполе піскове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Устелиполе піскове

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
суперастериди
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Підродина: Chenopodioideae
Триба: Axyrideae
Рід: Устелиполе (Ceratocarpus)
Вид: Устелиполе піскове
Ceratocarpus arenarius
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Ceratocarpus arenarius
Віківиди: Ceratocarpus arenarius
IPNI: 164656-1
NCBI: 282327

Устелиполе піскове[1][2] (Ceratocarpus arenarius) — вид рослин з родини амарантових (Amaranthaceae), поширений у південно-східній Європі й на схід до Монголії та Пакистану.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина 10–25 см заввишки. Рослина сіра від зірчастих волосків, багаторазово вильчато-гілляста. Листки лінійні, колючі. Квітки одностатеві, однодомні, тичинкові — поодинокі, з довгасто-яйцеподібною 2-лопатевою оцвітиною і 1 тичинкою, маточкові — без оцвітини, з волосистою зав'яззю і 2 довгими ниткоподібними рильцями, приховані у 2 зрощених націло обернено-клиноподібних приквітків, що мають при плодах 2 прямі, що розходяться, шилоподібні відростки[2]. Рослини 5–30 см заввишки. Плоди 5–10 × 2–5 мм[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у південно-східній Європі й на схід до Монголії та Пакистану[4][5][6].

В Україні вид зростає на піщаних степах, вигонах, полях і городах — у Лісостепу (на півдні), Степу та Криму[2].

Використання[ред. | ред. код]

Кормова рослина[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ceratocarpus arenarius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 89.
  3. Flora of China. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.01.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 13.01.2020. (англ.)