Устенко Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Устенко Андрій Іванович
Устенко Андрій Іванович.jpg
Народився 1 грудня 1904(1904-12-01)
Велика Берізка, Середино-Будський район, Україна
Помер 15 червня 1998(1998-06-15) (93 роки)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора

Андрій Іванович Устенко (1 грудня 1904(19041201), село Велика Берізка, Курської губернії, тепер село Середино-Будського району Сумської області, Україна — 15 червня 1998) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1949 — 1952 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині слюсаря.

У 1918 — 1923 р. — учень слюсаря, слюсар, котельник Великоберізківського цукрового заводу. У 1920 році вступив до комсомолу.

У 1923 — квітні 1925 р. — голова Великоберізківської сільської ради. У квітні 1925 — липні 1926 р. — завідувач економічного відділу Середино-Будського районного комітету ЛКСМУ.

Член ВКП(б) з травня 1926 року.

У липні 1926 — грудні 1929 р. — інструктор, завідувач організаційно-інструкторського відділу Глухівської окружної Спілки споживчих товариств. У грудні 1929 — 1930 р. — завідувач Вінницької окружної Спілки споживчих товариств. У 1930 — 1931 р. — голова правління Хмільницької районної Спілки споживчих товариств. У 1931 — 1932 р. — завідувач Харківської заготівельної контори Укоопсоюзу. У 1932 р. — завідувач відділу кооперативу ДПУ УРСР у місті Харкові.

У жовтні 1932 — вересні 1933 р. — студент Харківського інституту кадрів Червоної професури.

У вересні 1933 — лютому 1935 р. — заступник начальника Політичного відділу Ново-Світлівської машинно-тракторної станції (МТС) Донецької області. У лютому 1935 — грудні 1937 р. — заступник директора Ровеньківської МТС з політичної частини. У грудні 1937 — липні 1938 р. — директор Ровеньківської машинно-тракторної станції (МТС) Донецької області.

У липні 1938 — вересні 1939 р. — 2-й секретар Ровеньківського районного комітету КП(б)У Ворошиловградської області. У вересні 1939 — липні 1942 р. — завідувач сільськогосподарського відділу Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

У серпні 1942 — березні 1943 р. — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б). У березні 1943 — березні 1944 р. — завідувач сільськогосподарського відділу, секретар з тваринництва, 3-й секретар Ворошиловградського обласного комітету КП(б)У.

15 березня 1944 — 24 вересня 1949 р. — 1-й секретар Кам'янець-Подільського обласного комітету КП(б)У.

У жовтні 1949 — грудні 1950 р. — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) (навчався три місяці), слухач Курсів перепідготовки керівних партійних і радянських робітників при ЦК ВКП(б).

У січні 1951 — квітні 1955 р. — 2-й секретар Дрогобицького обласного комітету КПУ.

У травні — листопаді 1955 р. — 2-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КП Казахстану. У листопаді 1955 — липні 1958 р. — 1-й секретар Східно-Казахстанського обласного комітету КПК.

У 1958 — 1962 р. — заступник голови Вінницького обласного виконавчого комітету. З 1962 р. — персональний пенсіонер.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]