Устечко (Заліщицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Устечко
Dniester canyon-4.JPG
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Заліщицький
Рада/громада Устечківська сільська рада
Код КОАТУУ 6122089201
Облікова картка Устечко 
Основні дані
Засноване 1414
Населення 881
Територія 22.410 км²
Густота населення 39.31 осіб/км²
Поштовий індекс 48634
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°46′06″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 48.76833° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 48.76833; 25.60333Координати: 48°46′06″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 48.76833° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 48.76833; 25.60333
Водойми Дністер, Джурин
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Торське
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 48634, с. Устечко
Карта
Устечко is located in Україна
Устечко
Устечко
Устечко is located in Тернопільська область
Устечко
Устечко

CMNS: Устечко на Вікісховищі

Усте́чко — село Заліщицького району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на заході району. Центр сільради. До 2-ї світової війни поблизу Устечка було 2 хутори, які заселили поляки. Колишнє містечко.[1]

Населення — 820 осіб (2007).

Розташування[ред.ред. код]

Село розташоване біля місця, де річка Джурин впадає у Дністер. Входить у зону Дністровського каньйону. Міст через Дністер визнаний наймальовничішим в Україні[2].

Неподалік села — найвищий в Україні серед рівнинних 16-метровий Джуринський водоспад та стародавній Червоногородський замок.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, культури кулястих амфор і трипільської культури.

Вид Устечка над Дністром, осінь 2008

Назву селу дало його географічне розташування біля гирла (по-іншому устя), тобто впадіння р. Джурин у Дністер.

Перша писемна згадка — 1414 р. як Устє.

1661 р. згадане як містечко. У 1694 році під Устечком відбулася битва між польсько-литовськими силами і татарами. 1681 р. під час турецької окупації належало до Язловецької нахії Язловецького санджаку Кам'янецького ейялету.

Діяли «Просвіта» (читальню засновано 1897 р., відновлено 1922 р.), «Луг» та інші товариства.

Під час Другої світової війни згоріла половина села; 1941 р. та 1969 — великі повені.

Ще з середини ХХ ст. чимало місцевих жителів є заробітчанами — виїздять як на постійні, так і сезонні заробітки (до 1991 року — в межах СРСР, опісля — переважно до Європи).

Устечко значно постраждало від липневої повіні 2008 року. Від літа 2008 відбувалися відновлювальні роботи, зокрема відремонтовано житла, зведено нове приміщення для сільської школи тощо. Контроль за виконанням відновлювальних робіт у селі взяв на себе особисто Президент України Віктор Ющенко.

Капличка в с. Устечко

Пам'ятки[ред.ред. код]

Церква св. Параскеви в с. Устечко
  • Є церква св. Параскевії (1881, кам'яна), костьол (1876), капличка (1992), 6 «фіґур».
  • У центрі села є братська могила радянських партизан ковпаківського з'єднання, де поховані Лідія Соловйова і Михайло Остроухов, які загинули в боях з гітлерівцями при форсуванні річки Дністер 3-го серпня 1943 р. Могила партизан — прямокутний надмогильник[3].
  • Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), на могилі радянських партизан М. Остроухова та Л. Соловйової (1969), воякам УПА (1994), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини та УСС (1991).
  • Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Устецький розріз нижнього девону.

Господарська і соціальна сфера[ред.ред. код]

В селі немає промислових об'єктів, проте існують плани з розвитку «зеленого» туризму.

З утвердженням української незалежності (1991) в Устечку з'явилося однойменне сільськогосподарське підприємство, яке, однак, невдовзі припинило свою діяльність. Зараз навколишні поля орендує немісцева приватна фірма, виплачуючи за це власникам паїв натурою (зерном).

В Устечку працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, ПАП «Устечко», фермерське господарство, цех розливу мінеральних води «Вікторія», торгові заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Czerwonogród // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.). — S. 845. (пол.)
  2. Міст через Дністер біля Устечка визнали найунікальнішим в Україні. ФОТО
  3. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 19

Література[ред.ред. код]