Устечко (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Устечко
Хотовиця.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада/громада Устечківська сільська рада
Код КОАТУУ 6123488601
Облікова картка Устечко 
Основні дані
Засноване 1630
Населення 612
Територія 1.750 км²
Густота населення 349.71 осіб/км²
Поштовий індекс 47062
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 49°51′00″ пн. ш. 25°36′49″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 25.61361° сх. д. / 49.85000; 25.61361Координати: 49°51′00″ пн. ш. 25°36′49″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 25.61361° сх. д. / 49.85000; 25.61361
Водойми Горинь
Місцева влада
Адреса ради 47064, с. Очеретне, вул. Миру,17
Карта
Устечко. Карта розташування: Україна
Устечко
Устечко
Устечко. Карта розташування: Тернопільська область
Устечко
Устечко

Устечко у Вікісховищі?

Усте́чко — село Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горинь, на півдні району. Центр сільради, якій підпорядковане село Очеретне. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Левковий виведений з облікових даних. Сусіднє село із-заходу — колишнє містечко Новий Олексинець.

Населення — 566 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

  • Перша писемна згадка — 1430 p.
  • 1649 р. тут перебували козацькі загони Івана Богуна.
  • Село стало прикордонним після підписаної таємної конвенції про поділ Речі Посполитої 5 серпня 1772 р. в Санкт-Петербурзі між Габсбурзською та Російською імперіями і Прусським королівством, за якою до Австрії переходила Галичина. Згідно з австрійсько-російською угодою від 18 вересня 1773 року залишалося за Річчю Посполитою.[1]
  • Діяло товариство «Просвіта».

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,67
російська 0,33

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква

Є церква св. Михаїла (1862, дерев'яна), дзвіниця (1744), капличка.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985).

Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]