Устинкова Гребля
| село Устинкова Гребля | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Броварський район |
| Тер. громада | Баришівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32060010250086317 
|
| Основні дані | |
| Засноване | кінець ХІХ ст. |
| Населення | 23 |
| Площа | 0,29 км² |
| Поштовий індекс | 07545 |
| Телефонний код | +380 4576 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°17′20″ пн. ш. 31°17′50″ сх. д. / 50.28889° пн. ш. 31.29722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
98 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07545, Київська обл., Баришівський р-н, c.Волошинівка |
| Карта | |
  Устинкова Гребля | |
 Устинкова Гребля | |
| Мапа | |
| |
Устинкова Гре́бля — село в Україні, у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Населення становить 23 особи.
Село виникло не раніше кінця 19 століття, адже відомості про нього відсутні у Списку населених пунктів 1859 року, не позначене поселення і на 3-версних картах 1868-69 років. У 1-й третині 20 ст. існувало під паралельною назвою «Натягайлівка».
Була приписана до Покровської церкви у Борщіві[1]
1910 року - хутір Устенкова Гребля (Натягайлівка) Скопецької волості Переяславського повіту Полтавської губернії, 21 господарство, 119 мешканців разом з найманими робітниками[2].
1926 року хутір мав 33 двори та 173 мешканці.
Село складається із 3 вулиць (основна, яка є частиною автошляху Т-1025) та 2 невеличких бічних (одна у північній, інша у південній частині поселення). У селі 30 садиб. Будь-які об'єкти інфраструктури (магазин, пошта, школа, ФАП, клуб) відсутні. Село знаходиться за 1,3 км від траси Київ-Харків та за 6 км від центру громади. Має регулярне автобусне сполучення із Баришівкою та Києвом (автобуси Баришівка-Поділля та Київ-Поділля).
У 1911 році на хуторі жило 295 людей (145 чоловічої и 150 жіночої статі)[3]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 49 осіб, з яких 21 чоловік та 28 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 29 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ "Список населенных мест Переяславского уезда Полтавской губернии : составлен по данным подворно-хоз. земской переписи 1910 г."
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. — Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 243 з 562.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Баришівського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |