Ута (Муїска)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ута (громада) — основна адміністративна і господарська одиниця суспільства чибча-муїсків. Характеризувалася колективною власністю на землю. Була основним джерелом сплати данини та виконання різних робіт на користь касиків, жрецтва та володарів великих державних об'єднань.

Особливості[ред. | ред. код]

Громаду представляли усі мешканці села або поселення. Були виключно сільськими, в муїсків ще не з'явилося поняття міських громад та не сформувалося управління містами.

Голова ути (тибараке або утатіба) обирався. Різниця між тибараке та утатіба достеменно невідомо: за однією версією їх так називали в різних частинах області муїсків, за іншою — утатіба представляв сільську громаду, тибараке — громаду поселення. Кілька громад об'єднувалися (сибин) під владою вождя (сибинтиби), вище їх стояв усаке, що підкорявся володарю великого політичного об'єднання.

Сама громада поділялася на роди або патріархальні розширені родини, що пов'язували членів громади за кровним принципом. Діти успадкували за материнською лінією, оскільки вони належали до громади через свою матір. В цьому прослідковуються залишки матріархату.

При збереженні багатьох пережитків родового ладу у муїсків вже почалося соціальне розшарування. Члени громади (їх називали ті, що сплачують данину) зобов'язані були працювати на полях знаті і храмів, будівництві палаців, шляхів, каналів, виконувати інші повинності, зокрема працювали на соляних копальнях, вугільних та смарагдових шахтах.

Водночас в середині сільської громади відбувається розшарування у зв'язку із спеціалізацією, розвитком ремесел, торгівлі. Втім більшість жителів ути продовжували займатися сільських господарством. Ремісники перебиралися у великі утворення, де утворювали своєрідні «цехи». Водночас збідніли члени громади потрапляли в рабство. Але більшість населення держави муїсків становили вільні члени громад.

Незважаючи на те, що зберігалася колективна земельна власність, проте тубараке вже значною мірою займали владу за родинним принципом, також частину земель громади отримували жерці та сибинтиби. Процеси свідчили про поступовий перехід до приватної власності на землі або встановлення тут контролю володаря (короля, як його називали іспанці).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mendoza Suárez, Andrés Antonio. El sistema de gobierno muisca antes de la invasión europea. (Universidad Nacional de Colombia, Tesis de grado para optar por el título de Magister en Historia. Bogotá, 2008), pp. 1-4
  • Los Muiscas: Organizacion