Утилізація суден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Причал суден для подальшої утилізації на узбережжі Індійського океану, Читтагонг, Бангладеш

Утилізація суден  — процес з демонтажу та утилізації обладнання і складових суден, переробки відходів або переміщення їх на довгострокове зберігання в безпечне місце. Одна з найприбутковіших індустрій, пов'язаних з переробкою відходів.

Зазвичай судна мають термін служби в кілька десятиліть, перш ніж їх експлуатація, а також переобладнання і ремонт стають економічно невигідними. Утилізація дозволяє повторно використовувати обладнання з борту судна, яке в основному може бути використано повторно, а також матеріали (особливо сталь). До процесу утилізації, в теорії, повинні пред'являтися високі вимоги з безпеки з точки зору нанесення шкоди довкіллю. Однак фактично утилізація більшості суден здійснюється в бідних країнах без будь-якого контролю, будучи вкрай трудомістким і небезпечним для життя заняттям.[1]

У 2012 році на утилізацію було відправлено близько 1,2 тисячі океанських суден, із середнім віком в 26 років.[2][3] За 2013 рік було утилізовано кораблів загальною водотоннажністю близько 29 млн т, з них 92% — в Азії. Найбільшу частку складають Індія, Бангладеш, Китай і Пакистан. Найбільшими місцями утилізації кораблів (кладовищами кораблів) вважаються Гадані (Пакистан), Аланг (Індія), Читтагонг (Бангладеш), Аліага (Туреччина).[4] Найбільшими постачальниками суден на утилізацію є Китай, Греція, Німеччина.[5] Над утилізацією кораблів в Індії, Бангладеші, Китаї і Пакистані безпосередньо працює, за оцінками, понад 100 тисяч осіб. Отримана сталь покриває 10% потреби Індії.[6]

Альтернативою розбирання суден є затоплення очищеного корпусу судна, щоб створити штучні рифи.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ship breaking: Newfoundland’s legacy with one of the most hazardous jobs / Global News, September 12, 2013 (англ.)
  2. NGO Shipbreaking Platform » Problems and Solutions. www.shipbreakingplatform.org. NGO Shipbreaking Platform. Процитовано 2015-08-02. 
  3. Technical guidelines for the environmentally sound management of the full and partial dismantling of ships. Basel Convention series/SBC. ISSN 1020-8364. Процитовано 3 Aug 2015. 
  4. Miroux, Anne (20 Nov 2014). Review of Maritime Transport 2014. unctad.org. United Nations Conference on trade and development. Процитовано 2 Aug 2015. 
  5. Ashkar, Hisham H. (4 Jun 2015). Shipbreaking in 2014 | GRID-Arendal - Maps & Graphics library. www.grida.no. GRID-Arendal. Процитовано 2015-08-02. 
  6. Rekacewicz, Philippe (25 Feb 2012). Shipbreaking in Asia | GRID-Arendal - Maps & Graphics library. www.grida.no. GRID-Arendal. Процитовано 2015-08-02. 

Посилання[ред. | ред. код]