Утлюцький лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Утлюцький лиман
Utliuts'kyi Lyman Davydivka.jpg

Північна частина лиману
46°10′00″ пн. ш. 35°00′00″ сх. д. / 46.16667° пн. ш. 35.00000° сх. д. / 46.16667; 35.00000Координати: 46°10′00″ пн. ш. 35°00′00″ сх. д. / 46.16667° пн. ш. 35.00000° сх. д. / 46.16667; 35.00000
Море Азовське море
Прибережні країни Україна Україна
*Запорізька область
*Херсонська область
Довжина до 60 км
Ширина до 15 км
Площа 700 км²
Максимальна глибина 6—6,5 м
Впадаючі річки Малий Утлюк, Великий Утлюк, Атманай
Солоність 12—15 ‰
Температура +32 (макс.) °C
Міста та поселення м. Генічеськ, смт Кирилівка
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук в номінатім
CMNS: Утлюцький лиман на Вікісховищі

Утлю́цький лима́н — лиман (затока) в північно-західній частині Азовського моря.

Розташування[ред.ред. код]

Лиман розташований у Генічеському районі Херсонської області та Якимівському районі Запорізької області. Від моря відокремлений Федотовою косою та островом Бирючим. На заході від Гнилого моря (Сивашу) відокремлений Арабатською стрілкою.

Опис[ред.ред. код]

Довжина до 60 км, ширина до 15 км. Площа — бл. 700 км². Найбільша глибина — 6—6,5 м. Північно-західні береги підвищені, урвисті, розчленовані балками та ярами; південно-східні — низькі, піщані, подекуди заболочені, порослі очеретом. Живиться за рахунок водообміну з морем, а також річкового стоку. Температура води влітку від +22 до +30, +32; взимку від 0 до -0,3, льодовий режим несткійкий. Солоність води 12—15 ‰. Дно піщане, з черепашкою, подекуди мулисте.

До Утлюцького лиману впадають річки: Малий Утлюк, Великий Утлюк, а також Атманай (з лиману Болградський Сивашик).

Над Утлюцьким лиманом розташоване місто, порт і курорт — Генічеськ з курортами на Арабатській стрілці, а також смт Кирилівка (частково) і ще декілька сіл.

Біорізноманіття[ред.ред. код]

У лимані водяться бички, кефаль. На берегах — місця гніздування птахів. Серед водяної рослинності — діатомові червоні та зелені водорості.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
  2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.