Утік (ткацтво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1) Нитка основи (червона); 2) Утік (позначений синім)

Уті́к або уто́к[1], пітка́ння[2] — сукупність поперечних (горизонтальних), паралельних одна одній ниток у тканині, які розташовуються під прямим кутом до основи і проходять від одної крайки тканини до другої. Разом з основою утік утворює ткацьке переплетіння.

Слово утік, уток (від прасл. *ǫtъkъ) пов'язане за походженням з ткати[3].

Уто́кова нитка у човникових верстатах кріпиться до човника (намотується на його шпулю), на безчовникових — нитка просилюється між нитками основи за допомогою струменя повітря (пневматичні верстати), води (гідравлічні верстати), рапірами (рапірні верстати) або мікрочовниками-мікропрокладачами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Утік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Піткання // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.