Участь українців в ефіопо-еритрейському конфлікті
| Участь українців в ефіопо-еритрейському конфлікті | |
|---|---|
| На службі | з літа 1998 по 2000 |
| Країна |
 Україна |
| Тип | військові радники і військові фахівці |
| Чисельність | 40—300 чоловік |
| Гарнізон/Штаб |
 Еритрея/ Ефіопія |
| Війни/битви | Ефіопо-еритрейський конфлікт |
Участь українців в ефіопо-еритрейському конфлікті відзначається діяльністю військових радників ЗСУ та найманців при ЗС Еритреї та ЗС Ефіопії.
У 1998 році група еритрейських пілотів пройшла прискорений курс навчання на нову техніку в українських навчальних центрах. Для обслуговування еритрейських ВПС в країну прибули українські та болгарські техніки. Українці також виступили в ролі пілотів-інструкторів. Одночасно вони займалися перевезенням озброєння і військовою технікою, що поставляється в Еритрею третіми державами.
За даними видання «Независимая газета», на березень 2000 року в Еритреї перебувало близько 300 українців. Після закінчення війни, газета «Собеседник» у травні 2001 року повідомила про участь у конфлікті на боці Еритреї не більше 20-30 пілотів і стільки ж наземних військових.
Згідно з деякою інформацією, українські фахівці могли вступати в бої з громадянами колишніх радянських республік, які воювали на боці ефіопів, зокрема, з росіянами. Зі слів Олександра Мішина, співзасновника Українського Центру дослідження Африки, фактично всі льотчики ворогуючих сторін були з України і Росії, вступаючи в сутички один з одним. Він навіть назвав події 1998—2000 років «першою російсько-українською війною». Журналіст Вадим Андрюхін згадував, що американська розвідка тоді нібито перехопила радіопереговори, які вели між собою пілоти ворогуючих сторін. Всі вони говорили російською мовою і матюкалися[1]. Як зазначали інші джерела, це не перший подібний випадок. Російські та українські наймані фахівці вже стикалися як один з одним, так і між собою в Анголі.
Варто відзначити, що і на боці Ефіопії боролася деяка кількість українців. Так, наприклад, українські інженери налагоджували систему ППО для захисту ефіопської столиці і прикордонного міста Мекеле[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Русские наёмники — от Африки до Сирии. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Дикие гуси летят из СССР
Література[ред. | ред. код]
- Алексей Андреев. АФРИКАНСКИЙ РОГ: ЗАТИШЬЕ ПЕРЕД БУРЕЙ [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Независимая газета : газета. — 29 марта 2000.
- Владимир Воронов, Павел Мороз. Слуги смерти: Русские наёмники в Африке Архівовано жовтень 30, 2022 на сайті Wayback Machine. // Собеседник : газета. — 28 мая 2001.
- Михаил Жирохов. Война в воздухе на Африканском Роге // Уголок неба : авиационная энциклопедия. — 2004.
- Ростислав Буняк. Война Эфиопии и Эритреи: первая российско-украинская [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Факты ICTV : информационный портал. — 14 апреля 2016.