Ушаков Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Меморіальна дошка Миколі Ушакову на вулиці М. Коцюбинського, 2 у Києві

Мико́ла Микола́йович Ушако́в (*6 червня 1899(18990606), Ростов, нині Ростовського району Ярославської області Росії — †17 листопада 1973, Київ) — російськомовний поет і письменник в Україні.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство поета минуло на Ярославщині (Північ Росії), де він жив у маєтку бабусі. У чотири роки осиротів. Коли Миколі було дев'ять років, дідусь, Яків Панасович Ушаков, відвіз його до Києва та віддав на навчання до Першої київської гімназії.

1923 року Микола Ушаков дебютував поезіями у київській газеті «Пролетарская правда». З часом почав друкуватися у Москві в «Комсомольской правде», «Молодой гвардии», «Красной Нови», «Новом мире».

Микола Ушаков був шанувальником і послідовником українських поетів Тараса Шевченка та Павла Тичини[1]

Весь час друкувався в російськомовних виданнях УРСР. Крім низки збірок поезій і прозових творів в офіційному дусі, перекладав російською Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського й інших українських авторів; редактор російських видань творів Тараса Шевченка (1939, 1949 — 56), Михайла Коцюбинського (1951).

Найвідоміший вірш М. Ушакова «Вино» українською мовою переклав Дмитро Фальківський (уперше надруковано в № 17 журналу «Глобус» за 1927 рік).

Премії[ред.ред. код]

Доробок[ред.ред. код]

Вірші[ред.ред. код]

  • «Весна Республики», 1927
  • «Сказанье старых времён», 1931
  • «Горячий цех», 1933
  • «Календарь», 1933
  • «Мир для нас», 1935
  • «Путешествия», 1940
  • «Новые путешествия», 1948
  • «Свежий вечер», 1955
  • «Веснодворец», 1962
  • «Теодолит», 1967
  • «Я рифмы не боюсь глагольной», 1970
  • «75», 1971
  • «Мои глаза», 1972
  • «Мой век», 1973
  • «Якоря Земли», 1974
  • «В пути», 1981
  • «Мастерская», 1983

Проза[ред.ред. код]

  • «Повесть быстротекущих лет», 1960 (лирические очерки о Киеве)
  • «Вдоль горячего асфальта». Роман, 1965

Критика[ред.ред. код]

  • «Три оператори» (1930)
  • «Узнаю тебя, жизнь!» (1958)
  • «Состязание в поэзии» (1969)

Пам'ять[ред.ред. код]

В 1974 році в Києві названо вулицю на честь Миколи Ушакова[2].

Премія імені Миколи Ушакова присуджується Національною спілкою письменників України за найкращу книгу поезій російськомовним авторам.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Г.Семенюк, М.Ткачук, О.Слоньковська, М.Сулима, О.Ковальчук, О.Ткачук, Н.Тимків "Українська література 11. Рівень стандарту. Академічний рівень"с.400-401
  2. http://poezia.org/ru/contests/3324

Література[ред.ред. код]


українська література Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.