Ушаков Павло Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушаков Павло Геннадійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Ушаков Павло Геннадійович.jpg
Загальна інформація
Народження 10 жовтня 1989(1989-10-10)
Запоріжжя
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (24 роки)
Новокатеринівка
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Павло́ Генна́дійович Ушако́в (10 жовтня 1989(19891010) — 29 серпня 2014) — старший солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Люцернянську ЗОШ, запорізьке ВПУ № 25 — 2008-го, електрогазозварник; пройшов строкову службу у лавах ЗСУ. Працював у Державній організації «Зірка», охоронник, пожежний ІІ-го класу.

В часі війни з квітня 2014-го — доброволець, старший солдат, номер обслуги зенітного артилерійського взводу, 93-тя бригада. З 19 серпня перебував в зоні бойових дій.

Загинув внаслідок обстрілу українських військ поблизу Іловайська під час виходу з оточення на дорозі біля села Новокатеринівка — розтрощення нижніх кінцівок.

2 вересня 2014-го тіло Павла Ушакова разом з тілами 87-ми інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Похований 7 вересня 2014-го в селі Богатирівка, Вільнянський район.

Без сина лишились батьки.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • в жовтні 2015-го у запорізькому ВПУ № 25 відкрито меморіальну дошку випускнику Павлу Ушакову.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]