Ушбенка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушбенка
Б-группа (піраміда)
Б-группа (піраміда)
16°14′12″ пн. ш. 89°04′41″ зх. д. / 16.23667000002777883° пн. ш. 89.07833000002777624° зх. д. / 16.23667000002777883; -89.07833000002777624Координати: 16°14′12″ пн. ш. 89°04′41″ зх. д. / 16.23667000002777883° пн. ш. 89.07833000002777624° зх. д. / 16.23667000002777883; -89.07833000002777624
Доба: Класичний період
Датування: 200900
Країна: Беліз
Регіон: Толедо
Археологічна культура: майя
Дата відкриття: 1984

Ушбенка у Вікісховищі?

Ушбенка (ісп. Uxbenka) — руїни міста цивілізації майя в окрузі Толедо (Беліз).

Історія[ред. | ред. код]

Поселення на місці Ушбенки виникло наприкінці докласичного періоду. Воно отримало назво Йашха'аль. Після 200 року почало перетворюватися в столичне місто. Між 200 та 250 роками остаточно сформувалося невеличке царство, назва якого невідоме. Також поки що не дешифровано «емблемний ієрогліф». Місцеві ахави тоді встановили дружні стосунки з новою династією мутульських царів. Можливо тоді династії породочалися, або до влади в Йашха'алі прийшла гілка володарів Мутуля.

Вигідне розташування між Петеном і долиною річки Мотагуа сприяло економічному піднесення міста і царства, яке перетворилося у провідну державу на територію південної частину сучасного Белізу. Було встановлено вигідні торгівельні та культурні стосунки також з царствами зі столицями у Ним-Лі-Пуніті та Лубаантуні.

Цей період тривав до 562 року, коли Мутульське царство зазнало поразки у боротьбі з Канульським царством. В результаті Йашха'аль також зазнав нападів, а його гегемонія в південному Белізі почало оскаржувати царство Ун. В результаті у 2-й пол. VI ст. відбулося значне політичне та економічне послаблення міста і царства.

Відродження відбувається у VII ст. Наприкінці того ж століття царство знову відроджує свій вплив, що пов'язано з новим посиленням Мутульського царства. Розквіт в Йашха'алі тривав протягом VIII с., але після 800 року настав явний занепад і десь через 100 або 150 років городище спорожніло.

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на відстані майже у 15 км на схід від кордону Белізу з Гватемалою.

Опис[ред. | ред. код]

Найстаріші споруди Ушбенки датуються I ст. до н. е. — I ст. н. е. Основу археологічної пам'ятки становить головна площа, як і в інших містах майя. Біля неї є Споруда А-4 і піраміда Б-група.

Тісний зв'язок Ушбенки з городищами Центрального Петена в докласичний і ранньокласичний періоди простежується в кераміці, архітектурі, загальних ритуальних традиціях.

Біля Споруди А-4 виявлено багате поховання, де виявлено кераміку, вушні вставки монисто і намистини з жадеита, а також більше сотні намистин з мушель. Особливий інтерес представляє виявлена неподалік різьблена жадеїтова «ложка» тонкої роботи, виконана в ольмекському стилі, яка датується середнім докласичним періодомом (900—300 роки до н. е.).

Натепер зберігся досить монументальний корпус, що складається з 23 стел і численні фрагменти, майже всі ці скульптури збереглися в дуже поганому стані, сильно зруйновані грабіжники і вандали, а також вплив навколишнього середовища. Стели 11, 18, 21, 23 за стиле можуть бути датовані раннім класичним періодом є найдавнішими з відомих пам'ятків майя в Південному Белізі.

На стелах 18 і 21 представлено зображення священних ахавів, на останній також збереглися фрагменти тексти, в яких йшлося про освячення монумента на честь закінчення календарного циклу і про родовід володаря.

На стелі 14 частково збереглася дата Довгого рахунку, що відноситься до проміжку між 672 і 692 роками. Стела 19 колись містила найдовший напис в Ушбенкі, яка тепер майже зовсім нечитабельна. Її дату археолог Ф. Ван'єрка на підставі промальовування Д. Монтгомері реконструює як 9.12.11.13.11, 3 Чувен 4 Кумк'у (31 січня 684 року). Закінчення двадцятиріччя 9.16.0.0.0, 2 Ахав 13 Сек (9 травня 751 року) було відзначено встановленням стели 22. Останнім датованим пам'ятником є стела 15, що присвячено до ювілею 9.17.10.0.0, 12 Ахав 8 Паш (2 грудня 780 року).

Дослідження[ред. | ред. код]

Про існування цього давнього міста археологи вперше дізналися від місцевих жителів в травні 1984 року. Того ж року почалися розкопки головній площі. Втім основні дослідження розпочалися з 2007 року й тривають до 2017 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Prufer K., Moyes H., Culleton B. et al. Formation of a Complex Polity on the Eastern Periphery of the Maya Lowlands // Latin American Antiquity. — 2011. — Vol. 22, No. 2. — P. 199—223
  • Braswell G., Prufer K. Political Organization and Interaction in Southern Belize // Research Reports in Belizean Archaeology, Vol. 6. — Belize: NICH, 2009. — P. 45.
  • Wanyerka P. Classic Maya Political Organization: Epigraphic Evidence of Hierarchical Organization in the Southern Maya Mountains Region of Belize. PhD Dissertation, Southern Illinois University, Carbondale, 2009. — P. 213—215, 217—220
  • Prufer K., Thompson A., Meredith C. et al. The Classic Period Maya Transition from an Ideal Free to an Ideal Despotic Settlement System at the Polity of Uxbenká // Journal of Anthropological Archaeology. — 2017. — Vol. 45. — P. 65.