Уґо Фосколо
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 25 травня 2019.
Уґо Фосколо | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Ugo Foscolo | ||||
Портрет роботи Франсуа-Ксав'є Фабра 1813 року. | ||||
Ім'я при народженні | Niccolò Ugo Foscolo | |||
Псевдо | Didimo Chierico[1] | |||
Народився |
6 лютого 1778 Закінф, Венеціанська республіка (нині Греція) | |||
Помер |
10 вересня 1827 (49 років) Тернем-Грін (нині Лондон), Англія | |||
Поховання | ||||
Громадянство (підданство) |
![]() | |||
Національність | італієць | |||
Діяльність | поет, письменник, філолог | |||
Сфера роботи | патріотизм | |||
Alma mater | Падуанський університет | |||
Мова творів | італійська | |||
Роки активності | 1796 - 1827 | |||
Напрямок | романтизм | |||
Жанр | лірична поезія, епістолярний роман | |||
Magnum opus | The Last Letters of Jacopo Ortis[d] і Dei Sepolcri[d] | |||
Членство | Академія наук Турина[d] | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Брати, сестри | Giulio Foscolo[d] і Giovanni Foscolo[d] | |||
Автограф |
| |||
| ||||
![]() ![]() |
Уґо Фосколо (італ. Ugo Foscolo; нар. 6 лютого 1778, Закінф — пом. 10 вересня 1827, Тернем-Грін) — італійський поет, письменник, філолог.
Твори[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- «До Бонапарта-визволителя» (італ. «A Bonaparte liberatore») (1797)
- «Гробниці» (італ. «I Sepolcri») (1807)
Романи[ред. | ред. код]
П'єси[ред. | ред. код]
- «Фієст» (італ. «Tieste») (1797)
- «Аякс» (італ. «Aiace») (1810—1811)
- «Річчарда» (італ. Ricciarda) (1813)
Переклади українською мовою[ред. | ред. код]
Українською мовою окремі поезії переклав Василь Щурат[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Щурат В. Поезія XIX віка / Виданє К. Студинського. — Львів, 1903. 95 с.