Уґо Фосколо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уґо Фосколо
італ. Ugo Foscolo
Ugo Foscolo.jpg
Портрет роботи Франсуа-Ксав'є Фабра 1813 року.
Ім'я при народженні Niccolò Ugo Foscolo
Псевдо Didimo Chierico[1]
Народився 6 лютого 1778(1778-02-06)
Закінф, Венеціанська республіка (нині Греція)
Помер 10 вересня 1827(1827-09-10) (49 років)
Тернем-Грін (нині Лондон), Англія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Most Serene Republic of Venice.svg Венеціанська республіка[1]
Національність італієць
Діяльність поет, письменник, філолог
Сфера роботи патріотизм
Alma mater Падуанський університет
Мова творів італійська
Роки активності 1796 - 1827
Напрямок романтизм
Жанр лірична поезія, епістолярний роман
Magnum opus The Last Letters of Jacopo Ortis[d] і Dei Sepolcri[d]
Членство Академія наук Турина[d]
Конфесія атеїзм
Брати, сестри  • Giulio Foscolo[d] і Giovanni Foscolo[d]
Автограф FirmaFoscolo.JPG

CMNS: Уґо Фосколо на Вікісховищі

Уґо Фосколо (італ. Ugo Foscolo; нар. 6 лютого 1778, Закінфпом. 10 вересня 1827, Тернем-Грін) — італійський поет, письменник, філолог.

Твори[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • «До Бонапарта-визволителя» (італ. «A Bonaparte liberatore») (1797)
  • «Гробниці» (італ. «I Sepolcri») (1807)

Романи[ред. | ред. код]

  • «Останні листи Якопо Ортіса» (італ. «Ultime lettere di Jacopo Ortis») (1802)

П'єси[ред. | ред. код]

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

Українською мовою окремі поезії переклав Василь Щурат[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]