Уґо Фосколо

Уґо Фосколо
італ. Ugo Foscolo
Портрет роботи Франсуа-Ксав'є Фабра 1813 року.
Ім'я при народженні	Niccolò Ugo Foscolo
Псевдо	Didimo Chierico
Народився	6 лютого 1778(1778-02-06) Закінф, Венеціанська республіка (нині Греція)
Помер	10 вересня 1827(1827-09-10) (49 років) Тернем-Грін (нині Лондон), Англія
Поховання	Базиліка Санта-Кроче :
Громадянство (підданство)	Венеціанська республіка
Національність	італієць
Діяльність	поет, письменник, філолог
Сфера роботи	патріотизм
Alma mater	Падуанський університет
Мова творів	італійська
Роки активності	1796 - 1827
Напрямок	романтизм
Жанр	лірична поезія, епістолярний роман
Magnum opus	The Last Letters of Jacopo Ortis[d] і Dei Sepolcri[d]
Членство	Академія наук Турина[d]
Конфесія	атеїзм
Брати, сестри	Giulio Foscolo[d] і Giovanni Foscolo[d]
Автограф
Уґо Фосколо на Вікісховищі

Уґо Фосколо (італ. Ugo Foscolo; нар. 6 лютого 1778, Закінф — пом. 10 вересня 1827, Тернем-Грін) — італійський поет, письменник, філолог.

Твори

Поезія

• «До Бонапарта-визволителя» (італ. «A Bonaparte liberatore») (1797)
• «Гробниці» (італ. «I Sepolcri») (1807)

Романи

• «Останні листи Якопо Ортіса» (італ. «Ultime lettere di Jacopo Ortis») (1802)

П'єси

• «Фієст» (італ. «Tieste») (1797)
• «Аякс» (італ. «Aiace») (1810—1811)
• «Річчарда» (італ. Ricciarda) (1813)

Переклади українською мовою

Українською мовою окремі поезії переклав Василь Щурат.

Посилання

• Progetto Ugo Foscolo(італ.)
• Уґо Фосколо. Біографія