Уґо Фосколо
| Уґо Фосколо | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Ugo Foscolo | ||||
 Портрет роботи Франсуа-Ксав'є Фабра 1813 року. | ||||
| Ім'я при народженні | Niccolò Ugo Foscolo | |||
| Псевдо | Didimo Chierico[1] | |||
| Народився |
6 лютого 1778 Закінф, Венеціанська республіка (нині Греція) | |||
| Помер |
10 вересня 1827 (49 років) Тернем-Грін (нині Лондон), Англія | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство (підданство) |
 Венеціанська республіка[1] | |||
| Національність | італієць | |||
| Діяльність | поет, письменник, філолог | |||
| Сфера роботи | патріотизм | |||
| Alma mater | Падуанський університет | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Роки активності | 1796 - 1827 | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Жанр | лірична поезія, епістолярний роман | |||
| Magnum opus | The Last Letters of Jacopo Ortis[d] і Dei Sepolcri[d] | |||
| Членство | Академія наук Турина[d] | |||
| Конфесія | атеїзм | |||
| Брати, сестри | Giulio Foscolo[d] і Giovanni Foscolo[d] | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Уґо Фосколо на Вікісховищі | ||||
Уґо Фосколо (італ. Ugo Foscolo; нар. 6 лютого 1778, Закінф — пом. 10 вересня 1827, Тернем-Грін) — італійський поет, письменник, філолог.
Твори[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- «До Бонапарта-визволителя» (італ. «A Bonaparte liberatore») (1797)
- «Гробниці» (італ. «I Sepolcri») (1807)
Романи[ред. | ред. код]
П'єси[ред. | ред. код]
- «Фієст» (італ. «Tieste») (1797)
- «Аякс» (італ. «Aiace») (1810—1811)
- «Річчарда» (італ. Ricciarda) (1813)
Переклади українською мовою[ред. | ред. код]
Українською мовою окремі поезії переклав Василь Щурат[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Щурат В. Поезія XIX віка / Виданє К. Студинського. — Львів, 1903. 95 с.
