У вогні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Назва «У вогні»
U Vogni obl cut small.jpg
обкладинка українського видання
Автор Сюзанна Коллінз
Назва мовою
оригіналу
Catching Fire
Дизайн
обкладинки
Tim O’Brien
Країна США
Мова англійська мова
Серія Голодні ігри
Тема реаліті-шоу, кохання, дружба, боротьба
Жанр фантастика, антиутопія
Укр. видавництво Scholastic Press, Країна мрій
Ориг. видавництво Scholastic Corporation[d]
Виданий 1 вересня 2009 року
Перекладач(і) Катерина Плугатир
Тип носія друкована книга (тверда обкладинка)
Сторінки 392 (тверда обкладинка, оригінал), 384 (тверда обкладинка, українське видання)
ISBN

2-266-18270-6

978-0-439-02349-8
978-4-8401-4803-0
Попередній твір Голодні ігри (The Hunger Games)
Наступний твір Переспівниця (Mockingjay)

Q:  У вогні у Вікіцитатах

«У вогні» — другий роман трилогії американської письменниці Сюзанни Коллінз «Голодні ігри». Дія роману відбувається у майбутньому на терені сьогоднішніх Сполучених Штатів у вигаданій країні Панем і є продовженням оповіді про шістнадцятирічну Катніс Евердін, яка змушена брати участь у так званих Голодних іграх на виживання і несамохіть стає переспівницею, символом опору для повстанців у округах Панему. Книжка була опублікована видавництвом «Scholastic Press» у 2009 році. У США і Канаді продано понад 2 млн примірників, книжку перекладено на 27 мов у 40 країнах, в тому числі на українську. Роман «У вогні» отримав нагороду «Найкраща книжка року» від журналу «Publishers Weekly». Український переклад роману «У вогні» здійснило видавництво «Країна Мрій».

Анотація[ред.ред. код]

Хай як неймовірно, та в Голодних іграх Катніс Евердін і її приятель-трибут з Округу 12 Піта Мелларк дивом перемогли. Катніс нарешті повернулася додому, до родини та свого давнього друга Гейла. Проте вдома все перекинулося догори дриґом: Гейл тримається оддалік, Піта зовсім її відцурався. До всього поширюється чутка, що перемога Катніс і Піти збурила повстанський рух у Панемі. Капітолій розлючений. Капітолій вимагає реваншу. І проти кого буде спрямована його помста? Звісно, проти головної підбурювачки - Катніс Евердін! Під загрозою і її родина, і друг Гейл, і всі мешканці Округу 12. Та чи готова Катніс узяти на себе відповідальність за вогонь, який розпалила несамохіть?

Оскільки нові голодні ігри наближаються, то Піту і Катніс доводиться знову вдавати закоханих. Президент ставить пряму вимогу, переконати всіх телеглядачів, що вони справді закохані і діяли на арені заради кохання. Герої змушені оголосити про своє одруження, щоб якось заспокоїти президента. Катніс уже обдумує втечу із свого рідного округу з Гейлом, Пітою та їхніми родинами, проте в окрузі з'являються нові миротворці, які повертають давно забуті часи безумовного дотримання правил округу з фізичними покараннями аж до смерті. Початок нових ігор приносить сюрприз, Катніс і Піт змушені знову відправитись на арену, проти них цього разу переможці ігор з попередніх округів. Як же вижити проти тих хто пережив арену і не раз були наставниками інших трибутів?

Персонажі[1][ред.ред. код]

  • Катніс Евердін – головна героїня, сімнадцятирічна мешканка злиденного району Скиба Округу12. Переможниця Голодних ігор. Завдяки золотій брошці, яку під час Голодних ігор носила Катніс, пташка переспівниця стає символом повстання, а сама Катніс у повсталих округах отримує прізвисько Переспівниця. Катніс удруге змушена брати участь у Голодних іграх — у так званій Червоній Чверті на честь 75-ї річниці Голодних ігор.
  • Піта Мелларк – сімнадцятирічний мешканець Округу 12, другий переможець Голодних ігор від свого округу. Наречений Катніс. Під час жеребкування зголошується добровольцем стати трибутом під час Червоної Чверті замість Геймітча Абернаті.
  • Геймітч Абернаті – переможець 50-х Голодних ігор, так званої Червоної Чверті, ментор Катніс і Піта.
  • Гейл Готорн – дев'ятнадцятирічний найкращий друг Катніс, закоханий у неї.
  • Цинна – стиліст Катніс, який готує її до Голодних ігор. На інтерв’ю до Червоної Чверті Цинна пошив Катніс сукню, яка, згорівши просто на дівчині, перетворилася на чорне з білим оперення переспівниці.
  • Еффі Тринькіт – куратор Округу 12 під час Голодних ігор.
  • Прим Евердін – молодша сестра Катніс.
  • Президент Сноу – президент Панему, який особисто погрожував Катніс убити всіх її рідних і близьких, якщо вона не спроможеться приборкати хвилю повстань в округах.
  • Фіней Одейр – трибут з Округу 4, колишній переможець Голодних ігор. Під час Червоної Чверті двічі рятує життя Піту: коли той наскочив на силове поле і коли його ледве не поцілив списом інший трибут – Брут.
  • Джоанна Мейсон – трибут з Округу 7, колишня переможниця Голодних ігор, яка виграла їх, прикинувшись слабачкою. Під час Червоної Чверті Джоанна рятує Катніс життя, вирізавши в неї з плеча маячок і відвівши від неї інших трибутів – Брута й Енобарію.
  • Біпер – трибут з Округу 3, колишній переможець Голодних ігор. Саме він знищує силове поле під час Червоної Чверті.
  • Вариста – трибут з Округу 3, колишня переможниця Голодних ігор. Саме Вариста здогадалася, що під час Червоної Чверті арена – це годинник.
  • Енобарія – трибут з Округу 2, колишня переможниця Голодних ігор. Знаменита тим, що під час своїх Ігор перегризла іншому трибуту горлянку, а після цього нагострила собі зуби і вкрила їх золотом.

Обкладинка[ред.ред. код]

На полум’яній обкладинці роману «У вогні», яка символізує вогонь повстання, пташка переспівниця, символ опору й боротьби, розправляє крила.

Оцінка критиків[ред.ред. код]

Відомий американський письменник-фантаст, автор серії книжок про Персі Джексона, Рік Ріордан так відгукнувся про роман Сюзанни Коллінз: «...Книжка близька до ідеалу — такого я ще не читав».

Авторка всесвітньо відомої «Сутінкової саги» Стефені Маєр написала про другу книжку серії: «Роман «У вогні» не тільки не розчарував мене, а й перевершив усі мої сподівання. Він яскравий, як і «Голодні Ігри», проте ще більше тримає в напрузі, адже ви вже знайомі з героями, ви страждали разом із ними».

Трилогія «Голодні ігри»[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Імена персонажів і топоніми подаються за українським виданням роману


Посилання[ред.ред. код]