У джазі тільки дівчата
У джазі тільки дівчата (Дехто любить це гарячим) ![]() | |
---|---|
Some Like it Hot | |
![]() | |
Жанр | Комедія |
Режисер | Біллі Вайлдер |
Продюсер | Біллі Вайлдер[1] |
Сценарист |
І. А. Л. Даймонд Біллі Вайлдер |
На основі | Fanfares of Love[d] |
У головних ролях |
Мерилін Монро Тоні Кертіс Джек Леммон |
Оператор | Чарлз Ленг |
Композитор | Адольф Дойч |
Кінокомпанія | Ashton Productions |
Тривалість | 120 хв. |
Мова | англійська |
Країна |
![]() |
Рік | 1959 |
Кошторис | $2,883,848 |
IMDb | ID 0053291 |
У джазі тільки дівчата у Вікісховищі?
![]() (Дехто любить це гарячим) у Вікіцитатах |
«У джазі тільки дівчата» (оригінальна назва: Дехто любить це гарячим, англ. Some Like it Hot) — американська музична кінокомедія 1959 року за участю Мерилін Монро, Тоні Кертіса і Джека Леммона. Екранізація оповідання Роберта Торена й Майкла Логана. Режисер — Біллі Вайлдер.
Фільм одержав премію «Оскар» за найкращі костюми, три премії «Золотий глобус»: за найкращу жіночу роль (Мерилін Монро), за найкращу чоловічу роль (Тоні Кертіс), і як найкраща комедія; нагороду Британської кіноакадемії (BAFTA) і нагороду Гільдії сценаристів США[2]. Американський кіноінститут назвав фільм найкращою комедією всіх часів. Пісні, котрі виконано у фільмі, зокрема "I Wanna Be Loved by You", стали популярними. На 18 вересня 2018 року фільм займав 117-у позицію у списку "250 кращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія відбувається в США наприкінці двадцятих років під час сухого закону. Двоє друзів-музикантів, саксофоніст Джо й контрабасист Джері, перебувають у тяжкому фінансовому становищі й шукають роботу. Їм трапляються дві вакансії в джаз-ансамблі на період виступів у Флориді, однак ансамбль жіночий, і тому вони не отримують цієї роботи. Незабаром хлопці випадково стають свідками озброєного конфлікту між конкурентними групами мафіозі й ледве уникають розправи. Ватажок мафіозі — "Гетри" Коломбо — вирішує знайти й знищити двох свідків. Відчуваючи небезпеку, Джо та Джері вирішують виїхати з Чикаго за всяку ціну. Вони переодягаються за жінок, називають себе Дафною та Джозефиною (перед цим домовлялися, що Джері буде Джеральдиною), приєднуються до жіночого джаз-ансамблю, з яким від'їжджають до Флориди потягом. Вони знайомляться з чарівною солісткою ансамблю "Цукерочкою" Кейн (справжнє прізвище — Ковальчик). Обоє хлопців зачаровані нею й починають боротися за її симпатію, одночасно далі прикидаючись жінками.
Прибувши у Флориду й розмістившись у готелі, Джо намагається підкорити Цукерочку, передягшись і видаючи себе за мільйонера, спадкоємця нафтової компанії «Шелл». Водночас, справжній мільйонер, літній Озгуд Філдинг Третій закохується в Джері-Дафну й запрошує його на вечерю на свою яхту. Джо переконує Джері залишитися з Озгудом на березі, й поки ці двоє завзято танцюють у ресторані, він проводить вечір на яхті з Цукерочкою, яка вірить, що ця яхта є його власністю. Того таки вечора Озгуд пропонує Джері-Дафні одружитися, й той, у стані захоплення, вже забувши, що він не жінка, приймає цю пропозицію.
У цей же готель прибувають ті самі бандити на зустріч мафії з назвою «Друзі італійської опери». У ліфті вони стикаються із Джо та Джері, які відразу ж вирішують утекти, але своїми діями тільки погіршують ситуацію. Після низки погонь, курйозів і ще одного розстрілу мафіозі (цього разу самого Коломбо), вони разом із Цукерочкою тікають на яхту до Озгуда. Джо зізнається Цукерочці в обмані, але вона заявляє, що любить його такого, який він є. Джері пояснює Озгудові що вони не можуть одружитися, однак той не приймає жодних заперечень. Врешті Джері зриває з себе перуку й говорить, що він — чоловік, але Озгуд на це відповідає: «Авжеж, ніхто не досконалий».
У ролях[ред. | ред. код]
- Мерилін Монро — Дана Ковальчик («Цукерочка»), солістка ансамблю
- Тоні Кертіс — Джо, «Джозефина», саксофоніст
- Джек Леммон — Джері, «Дафна», контрабасист
- Джордж Рафт — «Гетри» Коломбо, мафіозі
- Джо Е. Браун — Озгуд Філдинґ Третій, багатий відпочивальник
- Пет О'Браєн — Детектив Малліген, ловить мафію
- Неємія Персофф — «Малюк» Бонапарт, голова на з'їзді мафії
- Джоан Шоулі — Красуня С'ю, диригентка ансамблю
- Біллі Грей — Сіг Полякофф, голова контори з найму музик
- Джордж Е. Стоун — Чарлі «Зубочистка», жертва «Гетрів»
- Дейв Баррі — Бінсток, директор ансамблю
Музичні композиції з фільму[ред. | ред. код]
- «Runnin' Wild» (А. Г. Гіббз, Джо Грей, Лео Вуд)
- Виконала Мерилін Монро.
- «Sugar Blues» (Вільямс-Флетчер)
- «Down Among The Sheltering Palms» (А. Г. Гіббз, Джо Грей, Лео Вуд)
- «Randolph Street Rag» (Адольф Дойч)
- «I Wanna Be Loved By You» (Берт Калмар, Гербер Вуд, Гері Рубі)
- Виконала Мерилін Монро.
- «Park Avenue Fantasy (Stairway To The Stars)» (Меті Малнек — Френк Сіньйореллі)
- «Down Among The Sheltering Palms/La Cumparsita/I Wanna Be Loved By You» (Олмар-Брокман)
- «I'm Through With Love» (Газ Кан, Меті Малнек, Джей Лівінстон)
- Виконала Мерилін Монро.
- «Sweet Georgia Brown» (Бен Берні, Масео Пінкар, Кенет Кейсі)
- «By the Beautiful Sea» (Гері Керол, Геролд Атерідж)
- «Some Like It Hot» (Меті Малнек — І. А. Л. Даймонд)
- «La Cumparsita» (Жерардо Матос Родрігез)[3]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Кохання, кіно та ностальгія. Львівська газета. Процитовано 2008-03-22.
- ↑ http://www.imdb.com/title/tt0053291/soundtrack
Посилання[ред. | ред. код]
- У джазі тільки дівчата на сайті IMDb (англ.)
- У джазі тільки дівчата на сайті uaclub.net.ua
- У джазі тільки дівчата[недоступне посилання з липень 2019] на кінопорталі kinosvit.org.ua
|
|