У зоні особливої уваги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У зоні особливої уваги
рос. В зоне особого внимания
ЖанрБойовик
РежисерАндрій Малюков
СценаристЄвген Мєсяцев
У головних
ролях
Борис Галкін
Михай Волонтир
Анатолій Кузнецов
ОператорІгор Богданов
КомпозиторМарк Минков
КінокомпаніяМосфільм
Тривалість93 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1977
IMDbID 0078450
НаступнийХід у відповідь

«У зоні особливої уваги» (рос. «В зоне особого внимания») — радянський гостросюжетный фільм режисера Андрія Малюкова 1977 року. Перша частина дилогіі про навчання радянських десантників, продовженої фільмом «Хід у відповідь».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Готуються великі військові навчання, в яких зустрінуться умовні супротивники — «Південні» та «Північні». Командир гвардійського парашутно-десантного полку «Південних» направляє до тилу «Північних» три розвідувально-диверсійні групи для виявлення й захоплення замаскованого командного пункту (ЗКП). Термін виконання — дві доби. Розвідники виконують завдання в умовах, максимально наближених до бойових. Дві групи майже відразу знешкоджені контррозвідкою умовного супротивника. Третій, яку очолює молодий лейтенант Тарасов, вдається відірватися від переслідувачів.

Робота розвідників ускладнюється конфліктом, що визріває в групі Тарасова. Його партнер прапорщик Волентир, досвідчена і дуже шанована в полку людина, дещо ображений тим, що на посаді командира розвідувального взводу його змінив необстріляний Тарасов. Самовпевненому й амбіційному Тарасову здається, що Волентир підриває його командирський авторитет перед солдатами.

У ході виконання навчально-бойового завдання група знешкоджує озброєних рецидивістів, що втекли з ув'язнення та скоїли новий важкий злочин. Уникнувши численних пасток «Північних», десантники в останній момент виявляють замаскований командний пункт умовного супротивника й передають його координати своєму командуванню, тим самим виконавши поставлене завдання.

За двоє діб Волентир і Тарасов на ділі довідаються справжню ціну один одного: Тарасов бачить у прапорщикові відданого справі бійця й надійного товариша, а Волентир визнає за молодим лейтенантом талант командира й розвідника.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1977 — Головний приз за режисуру (А.Малюков) Фестивалю молодих кінематографістів студії «Мосфільм»
  • 1978 — Головний приз Фестивалю молодих кінематографістів Москви з нагоди 60-річчя комсомолу
  • 1978 — Срібна медаль імені Олександра Довженка (нагороджено сценариста Є. Мєсяцева, режисера А. Малюкова, оператора І. Богданова, акторів Б. Галкіна і М. Волонтира
  • 1980 — Державна премія РСФСР імені братів Васильєвих (ті самі, але без Б. Галкіна)

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Тарасов на бігу співає пісню з мультфільму про Вінні-Пуха. У реальному житті на бігу не можна співати. Навіть говорити не можна — від співу або розмови губиться подих.
  • Розвідники ПДВ СРСР не носили блакитних беретів на завдання. Вони носили маскувальні шапочки й маски, але командувач ПДВ генерал В. П. Маргелов особисто зажадав, щоб у фільмі були блакитні берети.
  • Група Тарасова користується малогабаритною радіостанцією Р-126, що демонструє непритаманні їй властивості: забезпечує зв'язок на сотні кілометрів, приймає цивільні станції радіомовлення, служить радіомаяком і навіть пеленгатором. Водночас вона перенастроюється на іншу хвилю від легкого поштовху, що неприпустимо для військової апаратури.
  • З фільму було вирізано багато моментів (у тому числі й документальних), через міркування таємності. Весь цей матеріал знищено у процесі монтажу.
  • Актор Волонтир грає прапорщика на прізвище Волентир.
  • Актор Волкош зазначений у титрах як Волкаш.
  • Наприкінці фільму звучить пісня десантників «Нещодавно навчалися в класі десятому...».
  • Більшу частину фільму зняли в Литві, в навчальному центрі ВДВ в Ґайжюнаї та його околицях, в Казлу-Руді (ЗКП), в Каунасіфорті № IV - "фальшивий" ЗКП), на мості через річку Невежис на теперішній автотрасі А1 "Вільнюс - Клайпеда" (саме на нього висадилася група Тарасова). Всі авіаційні сцени зняли на аеродромі Вітебськ-Північний. Сцени зміни караулу біля прапора (на початку фільму) та допитів десантників майором Морошкіним відзняли в Лєфортово в Москві.

Технічні дані

[ред. | ред. код]
  • Виробництво: Мосфільм, Перше творче об'єднання
  • Художній фільм, кольоровий, широкоекранний
  • Жанр: бойовик
  • Оригінальна мова: російська
  • Обмеження за віком: без обмежень
  • Знятий на плівці Шосткінського хімкомбінату «Свема»
  • Прем'єра: 23 лютого 1978 року (СРСР) / 13 березня 1980 року (Угорщина)
  • Кількість глядачів: 35.4 млн. (СРСР) / 60.7 тис. (Угорщина)
  • Інтернаціональна назва: In the Zone of Special Attention
  • Назва в Угорщині: Felderitok akcioban
  • Назва в Німеччині: Absprung in die Todeszone
  • Видання на DVD:
    • Кількість: 1 диск
    • Дистриб'ютор: Великий План
    • Серія: Вітчизняне кіно XX століття
    • Рік випуску: 2003
    • Звук: Dolby Digital 2.0
    • Формат зображення: WideScreen 16:9 (1.78:1)
    • Формат диска: DVD-5 (1 шар)
    • регіональний код: 0 (All)
    • Мова: російська
  • Видання на VHS:
    • Кількість: 1 касета
    • Дистриб'ютор: Великий План
    • Серія: Герої нашого часу
    • Рік випуску: 1999
    • Формат: PAL
    • Мова: російська

Посилання

[ред. | ред. код]