У тієї Катерини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У тієї Катерини
Жанр балада
Автор Тарас Шевченко
Мова українська мова
Написано 1848

«У тіє́ї Катери́ни» — балада Тараса Шевченка, написана 1848 року.

Історія написання[ред. | ред. код]

Твір датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції у 18481849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 р.

Автограф, з якого баладу переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 38 у сьомому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він виправив описку — вставив слово у рядку 9, зробив правку в рядку 38. Згодом, найімовірніше у Новопетровському укріпленні, повернувшись до тексту, Шевченко олівцем у рядку 8 замінив ім'я одного з персонажів твору. У рядку 44 воно, очевидно за недоглядом, лишилося невиправленим. До «Більшої книжки» баладу не перенесено.

Історія публікації[ред. | ред. код]

Першодрук у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 221 — 223, зроблено за «Малою книжкою» з незначними відхиленнями в рядках 26 («сієї» замість «цієї»), 55 («се» замість «це»), 34, 65 («запорозці» замість «запорожці»). Всі зазначені відступи від автографа припущені вже в рукописному оригіналі для складання цього «Кобзаря» (див.: ІЛ, ф. 1, № 86, арк. 20 — 21). За «Кобзарем» 1867 р. баладу «У тієї Катерини…» передруковано у виданні: Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 197 — 198.

Історія видань[ред. | ред. код]

Опубліковано у виданнях:

  • Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Троє козаків (Семен Босий, Іван Голий, славний вдовиченко Іван Ярошенко) закохалися в Катерину, а вона їм сказала, що віддасть себе тому, хто зробить неможливе — визволить з османського полону її брата. Двоє з трьох загинули, намагаючись виконати умови договору, а третьому козаку вдалося врятувати брата. Проте врятований брат виявився зовсім не братом Катерини, а її коханим. За цю брехню вона поплатилася життям — двоє козаків не вибачили їй загибелі товаришів і відрубали їй голову.

Мотиви[ред. | ред. код]

Тему й основні моменти сюжету балади запозичено Шевченком з народної пісні про тройзілля, поширеної в багатьох варіантах по всій Україні. Залишивши центральний мотив балади — покарання зрадливої дівчини — незмінним, поет замінив мотив здобуття тройзілля на мотив визволення козака з неволі, що ошляхетнило героїв, поглибило мотивацію їхніх вчинків, надало більшого драматизму змістові.

Переклади[ред. | ред. код]

На німецьку мову баладу переклав Артур Маріан Бош (1914), на словацьку — Петер Белла[2], на польську — Марія Беньковська, на мордовську — О. Карасьов (опубліковано у журналі «Мокшень правда»),

Інтерпретації та екранізації[ред. | ред. код]

Художня література[ред. | ред. код]

Під впливом української народної думи і цього вірша Тараса Шевченка Петер Белла написав 1877 епічну поему «Анна Данилівна», за сюжетом дуже близьку до згаданого вірша Тараса Шевченка. Поему надруковано в журналі «Словацькі погляди» (1922, ч. 38, 1929, ч. 45).

Музика[ред. | ред. код]

Балада покладена на музику. Зокрема, Гнат Хоткевич був одним з перших композиторів, які написали музику до твору.

Пісню виконують:

Живопис, монументальне мистецтві[ред. | ред. код]

За мотивами балади Євген Безніско створив монументальну композицію «У тієї Катерини»[3].

Театр[ред. | ред. код]

Неодноразово балада інсценізувалася:

Кіно[ред. | ред. код]

Український режисер Михайло Іллєнко заявив про свій намір зняти фільм за мотивами балади[5][6][7][8].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 634—635