Фабіан фон Шлабрендорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабіан фон Шлабрендорф
нім. Fabian von Schlabrendorff
Народився 1 липня 1907(1907-07-01)[1][2][…]
Галле, Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4]
Помер 3 вересня 1980(1980-09-03)[1][2][…] (73 роки)
Вісбаден, ФРН[4]
Поховання Шлезвіг-Гольштейн
Країна  Німеччина
Діяльність суддя, адвокат, боєць опору, правник
Галузь право[5], justice and judicial activitiesd[5] і resistance during World War IId[5]
Знання мов німецька[6][5][7]
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1939
Посада Justice of the Federal Constitutional Courtd
Військове звання Обер-лейтенант
Брати, сестри Ursula Gräfin von Schlabrendorffd
Нагороди
хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною

Фабіан фон Шлабрендорф (нім. Fabian von Schlabrendorff; 1 липня 1907, Галле3 вересня 1980, Вісбаден) — німецький юрист і офіцер, обер-лейтенант резерву вермахту. Учасник Липневої змови.

Біографія[ред. | ред. код]

Шлабрендорф здобув освіту юриста, пізніше вступив до вермахту, залишаючись при цьому переконаним противником нацизму. Він став ад'ютантом генерала фон Трескова, одного з лідерів змови ряду високопоставлених військових проти Адольфа Гітлера, і виступав сполучною ланкою між штабом фон Трескова і лідерами змови в Берліні Беком і Герделером. 13 березня 1943 року, коли Гітлер прилітав на нараду до Смоленська, Шлабрендорф передав офіцеру Брандту, що летів разом з Гітлером, дві бомби уповільненої дії, замасковані під пляшки коньяку. Коли через дефект детонатора бомби не вибухнули, Шлабрендорф приїхав до Брандта з двома іншими пляшками і забрав бомби, пояснивши, що спочатку помилково передав не ті пляшки.

Після провалу змови Шлабрендорф був заарештований і 21 грудня 1944 постав перед Народною судовою палатою. Через велике завантаження слухання його справи було перенесено на 3 лютого, але в цей день трапився авіаналіт, одна бомба потрапила в будівлю суду, і балкою був убитий голова Народної судової палати Роланд Фрайслер. На новому засіданні в березні Шлабрендорф заявив, що був підданий тортурам. Він був звільнений, знову заарештований через кілька днів і засуджений до смертної кари. Шлабрендорф містився в декількох концентраційних таборах, потім разом з рядом високопоставлених ув'язнених був евакуйований в Тіроль, де їх звільнили американські війська незадовго до передбачуваної кари.

Восени 1945 року Шлабрендорф був радником американської делегації на першому Нюрнберзькому процесі. Він повідомив Вільяма Донована, колишнього начальника УСС, що Катинський розстріл був здійснений НКВС.[8]

У Західній Німеччині Шлабрендорф успішно займався юриспруденцією. З 1967 по 1975 рік він був одним з членів Конституційного суду ФРН.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Offiziere gegen Hitler. Zürich 1946 (TB Goldmann, München 1997, ISBN 3-442-12861-7).
  • Begegnungen in fünf Jahrzehnten. Tübingen 1979.

Література[ред. | ред. код]

  • Christian Hartmann: Schlabrendorff, Fabian Ludwig Georg Adolf Kurt Graf von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 23, Duncker & Humblot, Berlin 2007, ISBN 978-3-428-11204-3, S. 16 f. (Digitalisat).
  • Mario H. Müller: Fabian von Schlabrendorff – Offizier gegen Hitler und Jurist für die Republik, in: Felix Kraft, Christoph Studt (Hrsg.): "Sie hatten alle Rang und Geist und Namen". Mitglieder des Widerstands und ihr Wirken nach 1945. Tagungsband der XXIX. Königswinterer Tagung. Wißner-Verlag, Augsburg 2018 (Schriftenreihe der Forschungsgemeinschaft 20. Juli 1944 e. V., Bd. 24), S. 59–84.
  • Ludger Fittkau/ Marie-Christine Werner: Die Konspirateure. Der zivile Widerstand hinter dem 20. Juli 1944, wbg Theiss, Darmstadt 2019, ISBN 978-3-8062-3893-8.
  • Hoffmann, P. The history of the German resistance, 1933-1945. — McGill-Queen's Press - MQUP, 1996. — P. 527. — 853 p. — ISBN McGill-Queen's Press - MQUP.
  • Ширер, У. Взлёт и падение Третьего рейха = The Rise and Fall of the Third Reich. — М.: Захаров, 2009. — Т. 2. — С. 525—527. — ISBN 978-5-8159-0922-9.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118607855 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в г Czech National Authority Database
  6. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. Urban, Thomas. Anklagepunkt "Katyn" - stillschweigend fallen gelassen. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 30 вересня 2019.