Фабіо Жуніор Перрейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фабіу Жуніур Перрейра
Особисті дані
Повне ім'я Фабіо Жуніор Перрейра
Народження 20 листопада 1977(1977-11-20) (42 роки)
  Маньюасу, Бразилія
Зріст 186 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1993-1996
1996
1997
Бразилія «Демократа»
Бразилія «Корінтіанс»
Бразилія «Крузейру»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1997–1999 Бразилія «Крузейру» 40 (18)
1999–2000 Італія «Рома» 16 (4)
2000   Бразилія «Крузейру» 22 (9)
2001   Бразилія «Палмейрас» 20 (3)
2002   Бразилія «Крузейру» 25 (12)
2002–2003 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 4 (0)
2003–2004 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 34 (14)
2004 Японія «Касіма Антлерс» 13 (1)
2005 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 15 (3)
2005–2006 ОАЕ «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) 52 (15)
2005–2007 Німеччина «Бохум» 31 (3)
2007–2008 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) 15 (5)
2008–2009 Бразилія «Баїя» 17 (7)
2009 Бразилія «Санту-Андре» 14 (6)
2009–2010 Бразилія «Бразильєнсе» 23 (10)
2010–2014 Бразилія «Америка Мінейру» 122 (36)
2014 Бразилія «Мінас Бока» 11 (3)
2014 Бразилія «Боа» 6 (1)
2015 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 11 (0)
2016– Бразилія «Вілла Нова» 9 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1998–2000 Бразилія Бразилія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 червня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 червня 2016.

Фабіу Жуніур Перрейра (порт. Fábio Júnior, нар. 20 листопада 1977, Маньюасу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Америка Мінейру», а також національну збірну Бразилії.

Володар Кубка Бразилії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Перші кроки[ред. | ред. код]

Народився 20 листопада 1977 року в місті Маньюасу, на сході штату Мінас-Жерайс. Вихованець футбольної школи клубу «Демократа». Потім протягом двох з половиною місяців тренувався разом з головною командою клубу «Корінтіанс», але зрештою клуб вирішив відмовитися від його послуг. Крім того, двічі відправлявся на перегляд на базу клубу «Атлетіко Мінейро» у місті Говернадор-Валадарес, але обидва рази по завершенні перегляду до підписання контракту справа так і не дійшла[1].

Крузейру[ред. | ред. код]

1997 року «Крузейру» викупив його контракт за 300 000 реалів[2][3]. Незважаючи на те, що Фабіу підписав професіональний контракт, на поле він регулярно виходив у складі молодіжної команди клубу. Виступав на Молодіжному кубку Сан-Паулу 1998 року, на якому з 9-ма голами став найкращим бомбардиром турніру та допоміг своїй команді дійти до 1/2 фіналу[1].

У першому фінальному матчі Ліги Мінейро відзначився 3-ма голами у воротах принципового супергика, «Атлетіку», завдяки чому його команда здобула перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді була зафіксована нульова нічия, завдяки чому разом з клубом став переможцем турніру[4], цей титул став першим для Фабіу в футболці «Крузейру»[5]. Був найкращим бомбардиром Кубку Меркосур того ж сезону, разом з Алексом з «Палмейраса», з 6-ма забитими м'ячами й посів друге місце на турнірі[6]. Того ж року з 18-ма голами став найкращим бомбардиром Ліги Бразілейру, а його команда посіла на цьому турнірі 2-ге місце[7]. Крім цього, Фабіу увійшов до символічної збірної чемпіонату за версією журналу Placar[8].

Після появи Фабіо у бразильському футбол, його почали порівнювати з Роналду через фізичну схожість та високу результативність, особливо це порівняння підживлювало той факт, що Фабіо розпочав свою кар'єєру в тому ж клубі, де свої перші кроки у футболі робив легендарний бразилець[1][8][9].

За команду клубу «Крузейру» провів два сезони, взявши участь у 40 матчах чемпіонату.

Рома та оренди[ред. | ред. код]

У січні 1999 року 21-річний футболіст за 15 мільйонів доларів перейшов до «Роми»[2], підписавши 5-річний контракт з клубом зі столиці Італії[10] У команді зіграв 23 матчі та відзначився 5-ма голами[11].

Проте вже у березні наступного року був відданий італійським клубом у оренду колишньому клубові Фабіо, «Крузейру», до завершення грудня за 1,1 мільйони доларів[12]. Разом з «Крузейру» став володарем кубку Бразилії 2000 року, ставши автором першого гола команди у фінальному матчі проти «Сан-Паулу»[13].

У лютому 2001 року перейшов до складу «Палмейраса» на правах річної оренди (до грудня того ж року) з правом викупу в італійського клубу за 10 мільйонів доларів[14].

У травні 2001 року Фабіо Жуніора та деяких інших ліегіонерів, які раніше виступали в італійських футбольних клубах, прокурором Італійської федерації футболу було оголошено звинувачення у використанні фальшивих паспортів. Римський клуб, який начебто отримав вигоду з наявності підробленого документа, також було звинувачено у злочині[15][16]. На той час, тільки три гравці, які є громадянами інших країн, що не входять до ЄС, могли виступати у кожній італійській команді й підробка паспортів могла бути виконана, щоб обійти це правило[17]. Гравець перед журналістами заявив про свою невинуватість[18], але в червні 2001 року Італійська федерація дискваліфікувала гравця на один рік (а також інших футболістів, у тому числі й воротаря Діда з «Мілана»). «Рома» також мала була бути покараною на суму від 750 мільйонів доларів[19].

У січні 2002 року був відданий у річну оренду до «Крузейру», цей сезон став для Фабіо уже третім у футболці вище вказаного клубу[20]. Разом з командою здобув перемогу у Суперчемпіонаті Мінейру[5] та Кубку Суль-Мінас[21]

У січні 2003 року він був відданий у піврічну оренду до португальського клубу «Віторія» (Гімарайнш)[22].

Атлетіко Мінейру, Азія та Німеччина[ред. | ред. код]

У березні 2003 року «Атлетіко Мінейру» викупив 30% трансферних прав на гравця, підписавши з ним контракт до кінця 2005 року[23][24]. З 14-ма голами у 2003 році став найкращим бомбардиром Ліги Бразілейру[25][26] проте у січні 2004 року, після завершення терміну контракту, залишив команду[27].

На початку 2004 року Фабіу Жуніор підписав контракт з японським клубом «Касіма Антлерс», який на той час тренував його співвітчизник Тонінью Сересо[28].

У 2005 році за запрошенням тренера Прокопіу Кардозу[29], знову перейшов до клубу «Атлетіко Мінейру»[30]. В серпні того ж року гравець розірвав контракт з альвінегру, й, у підсумку, приєднався до клубу «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) з ОАЕ[31][32][33].

На початку 2006 року підписав півторарічний контракт з німецьким клубом «Бохум»[34].

У серпні 2007 року перейшов до ізраїльського клубу «Хапоель» (Тель-Авів), підписавши контракт терміном на два роки[35].

Баїя та Бразильєнсе[ред. | ред. код]

У вересні 2008 року перейшов до клубу «Баїя», який того сезону виступав у серії В[36], але через проблеми з документами не зміг виступати за клуб[37].

У 2009 році перейшов у «Бразильєнсе»[38], ставши найкращим бомбардиром та переможцем Ліги Бразильєнсе того сезону[39][40]. Того ж року перебував на перегляді у клубі «Санту-Андре», який перебував у пошуках нападника. Проте розірвати контракт гравцю з «Бразильєнсе» не вдалося, тому Рамальхау через деякий час вирішили відмовитися від ідеї підписання Фабіо Жуніора[41].

Америка Мінейру[ред. | ред. код]

У 2010 році він підсилив клуб «Америка Мінейру», щоб допомогти команді успішно виступити у чемпіонаті штату та Серії B бразильського чемпіонату[42]. Відіграв за команду з Белу-Орізонті наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Америка Мінейру», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У травні того ж року підписав контракт з «Боа» (Варжинья), щоб у 2014 році виступати Серії B бразильського чемпіонату[43]. Проте, після шести зіграних матчів і одного забитого м'яча, вже у липні залишив «Мінас»[44].

15 січня 2015 року був представлений як підсилання клубу «Гуарані» (Кампінас), для того щоб успішно виступати у Лізі Мінейру[45]. У литопаді того ж року погодився перейти до клубу Вілла Нова, у складі якого протягом сезону 2016 року мав стати граючим тренером[46].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Фабіу Жуніор до національної збірної Бразилії вперше був викликаний у вересні 1998 року для участі у товариському матчі проти збірної Югославії, це був перший матч Вандерлея Лушембургу після його призначення на посаду головного тренера збірної Бразилії[47]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі. Окрім вище вказаного поєдинку брав участь у товариському поєдинку проти Еквадору, у жовтні 1998 року, та у матчах проти Південної Кореї та Японії, у березні 1998 року[48].

Також брав участь у складі олімпійської збірної Бразилії у підготовчих та кваліфікаційних поєдинках 2000 року, які проходили у Лондрині. У складі цієї збірної відзначився 8-ма голами, 7-ма — у товариських матчах та 1-им у фінальній частині[49].

Клубна статистика[ред. | ред. код]

[50]

Клубні виступи Ліга Кубок Кубок ліги Загалом
Сезон Клуб Ліга Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
1997 Крузейру Серія A 8 0
1998 32 18
Італія Ліга Кубок Італії Кубок ліги Загалом
1998–99 Рома Серія A 7 3
1999–00 9 1
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2000 Крузейру Серія A 18 7
2001 Палмейрас 20 3
2002 Крузейру 25 12
Португалія Ліга Кубок Португалії Кубок ліги Загалом
2002–03 Віторія (Гімарайнш) Прімейра-Ліга 4 0
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліга Загалом
2003 Атлетіко Мінейро Серія A 34 14
Японія Ліга Кубок Імператора Кубок Джей-ліги Загалом
2004 Касіма Антлерс Джей-ліга 13 1 2 1 2 0 17 2
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2005 Атлетіко Мінейро Серія A 15 3
Об'єднані Арабські Емірати Ліга Кубок Президента Кубок ліги Загалом
2005–06 Аль-Вахда Ліга ОАЕ 0 0
Німеччина Ліга Кубок Німеччини Кубок ліги Загалом
2005–06 Бохум Друга Бундесліга 15 1 0 0 15 1
2006–07 Бундесліга 16 2 2 0 18 2
Ізраїль Ліга Кубок Ізраїлю Кубок Тото Загалом
2007–08 Хапоель (Тель-Авів) Прем'єр-ліга 33 7 33 7
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2008 Баїя Серія B 0 0
2009 Бразильєнсе 23 10
2010 Америка Мінейру 34 19
2011 Серія A
Країна Бразилія 209 86 0 0
Італія 16 4 0 0
Португалія 4 0
Японія 13 1 2 1 2 0 17 2
Об'єднані Арабські Емірати 0 0 0 0
Німеччина 31 3 2 0 0 0 33 3
Ізраїль 33 7
Загалом 272 82

Статистика у збірній[ред. | ред. код]

національна збірна Бразилії
Рік Матчі Голи
1998 1 0
1999 2 0
Загалом 3 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

  • ОАЕ Арабська Гульф Ліга ОАЕ
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 2005
  • Bandeira do Distrito Federal (Brasil).svg Ліга Бразіліенсе
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 2008
  • Кубок Суль-Мінас
    • Cup Winner.png Володар (1): 2002

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Феномен
  2. а б Negociação de Fábio Júnior é a segunda maior do futebol brasileiro
  3. De quem e a bola?
  4. "Matador" azul deixa sua marca no clássico de 1998
  5. а б Fábio Júnior demonstra otimismo na conquista de seu terceiro Mineiro
  6. Copa Mercosul - Campeões e Artilheiros
  7. Astros do passado, Edílson e Fábio Júnior analisam Timão x Raposa
  8. а б 29ª Bola de Prata
  9. Sem clube desde o final do Mineiro, Fábio Júnior espera propostas do Brasil e exterior
  10. Fábio Júnior é o mais novo membro do grupo dos milionários
  11. Fabio Junior è sempre un problema
  12. Fábio Júnior retorna ao Cruzeiro
  13. Campeão em 2000, Fábio Júnior aponta a importância de priorizar a disputa da Copa do Brasil
  14. Fábio Jr. chega ao Palmeiras amanhã |publicado=estadao.com.br
  15. Fábio Júnior é denunciado por uso de passaporte falso
  16. Procurador pede suspensão de Fábio Jr
  17. Players banned over false passport scandal
  18. Fábio Jr. insinua que Roma é a única culpada pelo passaporte falso
  19. Dida e Fábio Júnior são suspensos por um ano
  20. Cruzeiro oficializa contratação de Fábio Júnior
  21. Com gol de Sorín, Cruzeiro conquista o bi na Copa Sul-Minas
  22. V. Guimarães: Fábio Júnior vai ser o número 31
  23. Atlético-MG apresenta atacante Fábio Júnior
  24. Atlético-MG registra Fábio Júnior na CBF
  25. Série A 2003 - Artilheiros
  26. Artilharia Campeonato Brasileiro Série A 2003
  27. Fábio Júnior rescinde contrato com o Atlético-MG
  28. Usual suspects set to do battle for J. League honors
  29. Técnico do Atlético-MG pede Fábio Júnior
  30. Fábio Júnior está de volta ao Atlético-MG
  31. Fábio Júnior está de saída do Atlético-MG
  32. Fábio Jr. ainda não assinou rescisão com Atlético-MG
  33. UAE big guns get ready for new season. Архів оригіналу за 14 червень 2018. Процитовано 25 березень 2017. 
  34. Jogadores brasileiros na temporada 2006/2007
  35. Soccer Roundup - Fabio Junior joins Hapoel Tel Aviv
  36. Fábio Júnior reforça o Bahia
  37. Atacante Fábio Jr. está fora do Bahia antes mesmo de estrear
  38. Brasiliense apresenta atacante Fábio Júnior, ex-Cruzeiro
  39. Brasiliense vence Brasília e conquista hexa estadual inédito
  40. Balanço dos estaduais encerrados em 2009 - parte 1. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 25 березня 2017. 
  41. Santo André descarta Fábio Júnior e quer outro atacante
  42. América-MG contrata Fábio Júnior e Joãozinho
  43. Com Fábio Júnior como 'cereja', Boa apresenta pacotão para a Série B
  44. Fábio Júnior 'entra na barca' e é o 3º na semana a deixar o Boa Esporte
  45. Apresentado no Guarani de Divinópolis, atacante Fábio Júnior assume responsabilidade
  46. Com Fábio Júnior, Villa já tem equipe quase definida para o Mineiro
  47. Novo técnico privilegia versatilidade na seleção
  48. Atacante Fábio Júnior, ex-seleção, fecha com o Bahia
  49. Partidas e gols do Brasil desde o final da Copa de 98 até o início do Mundial 2002
  50. Фабіо Жуніор Перрейра на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]