Фабіо Жуніор Перрейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Фабіо Жуніор
Особисті дані
Повне ім'я Фабіо Жуніор Перрейра
Народження 22 листопада 1977(1977-11-22)[1] (46 років) або 20 листопада 1977(1977-11-20) (46 років)
  Manhuaçud, Мінас-Жерайс, Бразилія
Зріст 186 см
Вага 76 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1993—1996
1996
1997
Бразилія «Демократа-ГВ»
Бразилія «Корінтіанс»
Бразилія «Крузейру»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–1999 Бразилія «Крузейру» 40 (18)
1999–2000 Італія «Рома» 16 (4)
2000   Бразилія «Крузейру» 22 (9)
2001   Бразилія «Палмейрас» 20 (3)
2002   Бразилія «Крузейру» 25 (12)
2002–2003 Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 4 (0)
2003–2004 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 34 (14)
2004 Японія «Касіма Антлерс» 13 (1)
2005 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 15 (3)
2005–2006 ОАЕ «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) 52 (15)
2005–2007 Німеччина «Бохум» 31 (3)
2007–2008 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) 15 (5)
2008–2009 Бразилія «Баїя» 17 (7)
2009 Бразилія «Санту-Андре» 14 (6)
2009–2010 Бразилія «Бразильєнсе» 23 (10)
2010–2014 Бразилія «Америка Мінейру» 122 (36)
2014 Бразилія «Мінас Бока» 11 (3)
2014 Бразилія «Боа» 6 (1)
2015 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 11 (0)
2016–2017 Бразилія «Вілла Нова» 9 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1998–2000 Бразилія Бразилія 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 червня 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 червня 2016.

Фабіо Жуніор Перрейра (порт. Fábio Júnior, нар. 22 листопада 1977, Маньюасу) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Америка Мінейру», а також національну збірну Бразилії.

Володар Кубка Бразилії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Перші кроки[ред. | ред. код]

Народився 22 листопада 1977 року в місті Маньюасу, на сході штату Мінас-Жерайс. Вихованець футбольної школи клубу «Демократа-ГВ». Потім протягом двох з половиною місяців тренувався разом з головною командою клубу «Корінтіанс», але зрештою клуб вирішив відмовитися від його послуг. Крім того, двічі вирушав на перегляд на базу клубу «Атлетіко Мінейро» у місті Говернадор-Валадарес, але обидва рази по завершенні перегляду до підписання контракту справа так і не дійшла[2].

Крузейру[ред. | ред. код]

1997 року «Крузейру» викупив його контракт за 300 000 реалів[3][4]. Попри те, що Фабіу підписав професіональний контракт, на поле він регулярно виходив у складі молодіжної команди клубу. Виступав на Молодіжному кубку Сан-Паулу 1998 року, на якому з 9-ма голами став найкращим бомбардиром турніру та допоміг своїй команді дійти до 1/2 фіналу[2].

У першому фінальному матчі Ліги Мінейро відзначився 3-ма голами у воротах принципового супергика, «Атлетіку», завдяки чому його команда здобула перемогу з рахунком 3:2. У матчі-відповіді була зафіксована нульова нічия, завдяки чому разом з клубом став переможцем турніру[5], цей титул став першим для Фабіу в футболці «Крузейру»[6]. Був найкращим бомбардиром Кубку Меркосур того ж сезону, разом з Алексом з «Палмейраса», з 6-ма забитими м'ячами й посів друге місце на турнірі[7]. Того ж року з 18-ма голами став найкращим бомбардиром Ліги Бразілейру, а його команда посіла на цьому турнірі 2-ге місце[8]. Крім цього, Фабіу увійшов до символічної збірної чемпіонату за версією журналу Placar[9].

Після появи Фабіо у бразильському футбол, його почали порівнювати з Роналду через фізичну схожість та високу результативність, особливо це порівняння підживлювало той факт, що Фабіо розпочав свою кар'єєру в тому ж клубі, де свої перші кроки у футболі робив легендарний бразилець[2][9][10].

За команду клубу «Крузейру» провів два сезони, взявши участь у 40 матчах чемпіонату.

Рома та оренди[ред. | ред. код]

У січні 1999 року 21-річний футболіст за 15 мільйонів доларів перейшов до «Роми»[3], підписавши 5-річний контракт з клубом зі столиці Італії[11] У команді зіграв 23 матчі та відзначився 5-ма голами[12].

Проте вже у березні наступного року був відданий італійським клубом у оренду колишньому клубові Фабіо, «Крузейру», до завершення грудня за 1,1 мільйони доларів[13]. Разом з «Крузейру» став володарем кубку Бразилії 2000 року, ставши автором першого гола команди у фінальному матчі проти «Сан-Паулу»[14].

У лютому 2001 року перейшов до складу «Палмейраса» на правах річної оренди (до грудня того ж року) з правом викупу в італійського клубу за 10 мільйонів доларів[15].

У травні 2001 року Фабіо Жуніора та деяких інших ліегіонерів, які раніше виступали в італійських футбольних клубах, прокурором Італійської федерації футболу було оголошено звинувачення у використанні фальшивих паспортів. Римський клуб, який начебто отримав вигоду з наявності підробленого документа, також було звинувачено у злочині[16][17]. На той час, тільки три гравці, які є громадянами інших країн, що не входять до ЄС, могли виступати у кожній італійській команді й підробка паспортів могла бути виконана, щоб обійти це правило[18]. Гравець перед журналістами заявив про свою невинуватість[19], але в червні 2001 року Італійська федерація дискваліфікувала гравця на один рік (а також інших футболістів, у тому числі й воротаря Діда з «Мілана»). «Рома» також мала була бути покараною на суму від 750 мільйонів доларів[20].

У січні 2002 року був відданий у річну оренду до «Крузейру», цей сезон став для Фабіо уже третім у футболці вище вказаного клубу[21]. Разом з командою здобув перемогу у Суперчемпіонаті Мінейру[6] та Кубку Суль-Мінас[22]

У січні 2003 року він був відданий у піврічну оренду до португальського клубу «Віторія» (Гімарайнш)[23].

Атлетіко Мінейру, Азія та Німеччина[ред. | ред. код]

У березні 2003 року «Атлетіко Мінейру» викупив 30 % трансферних прав на гравця, підписавши з ним контракт до кінця 2005 року[24][25]. З 14-ма голами у 2003 році став найкращим бомбардиром Ліги Бразілейру[26][27] проте у січні 2004 року, після завершення терміну контракту, залишив команду[28].

На початку 2004 року Фабіу Жуніор підписав контракт з японським клубом «Касіма Антлерс», який на той час тренував його співвітчизник Тонінью Сересо[29].

У 2005 році за запрошенням тренера Прокопіу Кардозу[30], знову перейшов до клубу «Атлетіко Мінейру»[31]. В серпні того ж року гравець розірвав контракт з альвінегру, й, у підсумку, приєднався до клубу «Аль-Вахда» (Абу-Дабі) з ОАЕ[32][33][34].

На початку 2006 року підписав півторарічний контракт з німецьким клубом «Бохум»[35].

У серпні 2007 року перейшов до ізраїльського клубу «Хапоель» (Тель-Авів), підписавши контракт терміном на два роки[36].

Баїя та Бразильєнсе[ред. | ред. код]

У вересні 2008 року перейшов до клубу «Баїя», який того сезону виступав у серії В[37], але через проблеми з документами не зміг виступати за клуб[38].

У 2009 році перейшов у «Бразильєнсе»[39], ставши найкращим бомбардиром та переможцем Ліги Бразильєнсе того сезону[40][41]. Того ж року перебував на перегляді у клубі «Санту-Андре», який перебував у пошуках нападника. Проте розірвати контракт гравцю з «Бразильєнсе» не вдалося, тому Рамальхау через деякий час вирішили відмовитися від ідеї підписання Фабіо Жуніора[42].

Америка Мінейру[ред. | ред. код]

У 2010 році він підсилив клуб «Америка Мінейру», щоб допомогти команді успішно виступити у чемпіонаті штату та Серії B бразильського чемпіонату[43]. Відіграв за команду з Белу-Орізонті наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Америка Мінейру», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У травні того ж року підписав контракт з «Боа» (Варжинья), щоб у 2014 році виступати Серії B бразильського чемпіонату[44]. Проте, після шести зіграних матчів і одного забитого м'яча, вже у липні залишив «Мінас»[45].

15 січня 2015 року був представлений як підсилання клубу «Гуарані» (Кампінас), для того щоб успішно виступати у Лізі Мінейру[46]. У литопаді того ж року погодився перейти до клубу Вілла Нова, у складі якого протягом сезону 2016 року мав стати граючим тренером[47].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Фабіу Жуніор до національної збірної Бразилії вперше був викликаний у вересні 1998 року для участі у товариському матчі проти збірної Югославії, це був перший матч Вандерлея Лушембургу після його призначення на посаду головного тренера збірної Бразилії[48]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі. Окрім вище вказаного поєдинку брав участь у товариському поєдинку проти Еквадору, у жовтні 1998 року, та у матчах проти Південної Кореї та Японії, у березні 1998 року[49].

Також брав участь у складі олімпійської збірної Бразилії у підготовчих та кваліфікаційних поєдинках 2000 року, які проходили у Лондрині. У складі цієї збірної відзначився 8-ма голами, 7-ма — у товариських матчах та 1-им у фінальній частині[50].

Клубна статистика[ред. | ред. код]

[51]

Клубні виступи Ліга Кубок Кубок ліги Загалом
Сезон Клуб Ліга Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
1997 Крузейру Серія A 8 0
1998 32 18
Італія Ліга Кубок Італії Кубок ліги Загалом
1998–99 Рома Серія A 7 3
1999–00 9 1
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2000 Крузейру Серія A 18 7
2001 Палмейрас 20 3
2002 Крузейру 25 12
Португалія Ліга Кубок Португалії Кубок ліги Загалом
2002–03 Віторія (Гімарайнш) Прімейра-Ліга 4 0
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліга Загалом
2003 Атлетіко Мінейро Серія A 34 14
Японія Ліга Кубок Імператора Кубок Джей-ліги Загалом
2004 Касіма Антлерс Джей-ліга 13 1 2 1 2 0 17 2
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2005 Атлетіко Мінейро Серія A 15 3
Об'єднані Арабські Емірати Ліга Кубок Президента Кубок ліги Загалом
2005–06 Аль-Вахда Ліга ОАЕ 0 0
Німеччина Ліга Кубок Німеччини Кубок ліги Загалом
2005–06 Бохум Друга Бундесліга 15 1 0 0 15 1
2006–07 Бундесліга 16 2 2 0 18 2
Ізраїль Ліга Кубок Ізраїлю Кубок Тото Загалом
2007–08 Хапоель (Тель-Авів) Прем'єр-ліга 33 7 33 7
Бразилія Ліга Кубок Бразилії Кубок ліги Загалом
2008 Баїя Серія B 0 0
2009 Бразильєнсе 23 10
2010 Америка Мінейру 34 19
2011 Серія A
Країна Бразилія 209 86 0 0
Італія 16 4 0 0
Португалія 4 0
Японія 13 1 2 1 2 0 17 2
Об'єднані Арабські Емірати 0 0 0 0
Німеччина 31 3 2 0 0 0 33 3
Ізраїль 33 7
Загалом 272 82

Статистика у збірній[ред. | ред. код]

національна збірна Бразилії
Рік Матчі Голи
1998 1 0
1999 2 0
Загалом 3 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

  • ОАЕ Арабська Гульф Ліга ОАЕ
    • Чемпіон (1): 2005
  • Ліга Бразіліенсе
    • Чемпіон (1): 2008
  • Кубок Суль-Мінас
    • Володар (1): 2002

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Soccerway
  2. а б в Феномен
  3. а б Negociação de Fábio Júnior é a segunda maior do futebol brasileiro
  4. De quem e a bola?
  5. «Matador» azul deixa sua marca no clássico de 1998. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 24 березня 2017. 
  6. а б Fábio Júnior demonstra otimismo na conquista de seu terceiro Mineiro
  7. Copa Mercosul — Campeões e Artilheiros
  8. Astros do passado, Edílson e Fábio Júnior analisam Timão x Raposa
  9. а б 29ª Bola de Prata
  10. Sem clube desde o final do Mineiro, Fábio Júnior espera propostas do Brasil e exterior
  11. Fábio Júnior é o mais novo membro do grupo dos milionários
  12. Fabio Junior è sempre un problema
  13. Fábio Júnior retorna ao Cruzeiro
  14. Campeão em 2000, Fábio Júnior aponta a importância de priorizar a disputa da Copa do Brasil. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 травня 2021. 
  15. Fábio Jr. chega ao Palmeiras amanhã |publicado=estadao.com.br
  16. Fábio Júnior é denunciado por uso de passaporte falso
  17. Procurador pede suspensão de Fábio Jr
  18. Players banned over false passport scandal
  19. Fábio Jr. insinua que Roma é a única culpada pelo passaporte falso
  20. Dida e Fábio Júnior são suspensos por um ano
  21. Cruzeiro oficializa contratação de Fábio Júnior
  22. Com gol de Sorín, Cruzeiro conquista o bi na Copa Sul-Minas
  23. V. Guimarães: Fábio Júnior vai ser o número 31
  24. Atlético-MG apresenta atacante Fábio Júnior
  25. Atlético-MG registra Fábio Júnior na CBF
  26. Série A 2003 — Artilheiros
  27. Artilharia Campeonato Brasileiro Série A 2003
  28. Fábio Júnior rescinde contrato com o Atlético-MG
  29. Usual suspects set to do battle for J. League honors
  30. Técnico do Atlético-MG pede Fábio Júnior
  31. Fábio Júnior está de volta ao Atlético-MG. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 25 березня 2017. 
  32. Fábio Júnior está de saída do Atlético-MG
  33. Fábio Jr. ainda não assinou rescisão com Atlético-MG
  34. UAE big guns get ready for new season. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 25 березня 2017. 
  35. Jogadores brasileiros na temporada 2006/2007
  36. Soccer Roundup - Fabio Junior joins Hapoel Tel Aviv. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 25 березня 2017. 
  37. Fábio Júnior reforça o Bahia
  38. Atacante Fábio Jr. está fora do Bahia antes mesmo de estrear
  39. Brasiliense apresenta atacante Fábio Júnior, ex-Cruzeiro
  40. Brasiliense vence Brasília e conquista hexa estadual inédito
  41. Balanço dos estaduais encerrados em 2009 - parte 1. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 25 березня 2017. 
  42. Santo André descarta Fábio Júnior e quer outro atacante
  43. América-MG contrata Fábio Júnior e Joãozinho
  44. Com Fábio Júnior como 'cereja', Boa apresenta pacotão para a Série B
  45. Fábio Júnior 'entra na barca' e é o 3º na semana a deixar o Boa Esporte
  46. Apresentado no Guarani de Divinópolis, atacante Fábio Júnior assume responsabilidade
  47. Com Fábio Júnior, Villa já tem equipe quase definida para o Mineiro. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 27 травня 2021. 
  48. Novo técnico privilegia versatilidade na seleção
  49. Atacante Fábio Júnior, ex-seleção, fecha com o Bahia
  50. Partidas e gols do Brasil desde o final da Copa de 98 até o início do Mundial 2002
  51. Фабіо Жуніор Перрейра на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]