Фазлур Хан народився в Дацці, на території тодішнього Східного Пакистану (сучасний Бангладеш). Навчався в Калькуттському і Даккському університетах. Закінчивши Даккський університет у 1951 році, виграв стипендія Фулбрайта для талановитих студентів з колоній, яка дозволила йому продовжити освіту в США (Університет штату Іллінойс). Протягом трьох років Фазлур Хан отримав три дипломи— магістра і доктора в структурному проектуванні і магістра теоретичної механіки. В 1955 році поступив працювати на Skidmore, Owings and Merrill і з того часу жив у Чикаго. Пройшовши всі щаблі, до 1970 він став повним партнером фірми (і залишався єдиним партнером «інженерів»). За цей час розробив і вперше реалізував типові схеми несучих конструкцій, що стали стандартами у висотному будівництві— «несуча труба», «труба в трубі», «труба з похилими брусами» тощо. Завдяки Ханові з'явилася можливість будувати висотні будинки складних форм— піраміди, неправильні призми тощо (раніше вибір форм був обмежений прямокутними призмами).
Фазлур Хан особисто спроектував десятки будівель, у тому числі:
1964— DeWitt-Chestnut Apartments, Чикаго. Це 43-поверховий житловий будинок з монолітного залізобетону— перший приклад конструкції «несучої труби», в якій несучі колони розташовуються тільки по периметру будівлі.[6]
1966—1969— John Hancock Center, Чикаго. В основі проєкту— пропозиція Мікіо Сасаки, в ті роки ще студента. Перша в світі висотна будівля— зрізана піраміда з діагональними брусами; на момент будівництва— друга за висотою будівля у світі.[7]
1970—1971— One Shell Plaza в Х'юстоні (світова штаб-квартира Shell). На момент спорудження— найвища залізобетонна будівля у світі (218 метрів) і перший зразок «труби в трубі». Змінний крок колон «несучої труби» справляє враження хвиль, що біжать по стіні.[8]
1970—1973— Вілліс-тауер (Sears Tower), Чикаго,— на той момент і до 1998— найвища будівля у світі (головний архітектор Брюс Грем)
Sears Tower1981— Термінал Хадж в аеропорту короля Абдул-Азіза, Джидда (премія Ага-хана за 1983 рік, посмертно).[9] В основі будівлі— 10 однакових модулів з 45-метровими фасадами, об'єднані торговим пасажем. На момент спорудження шатровий дах головного будинку, розрахованого на добовий потік до 80 000 пасажирів, був найбільшим у світі (площа даху— 40,5 га).
Лауреат багатьох професійних премій— за життя і посмертних, «Будівельник 1972 року» за версією Engineering News-Record. Іменем Фазлур Хана названа площа в Чикаго, що примикає до Sears Tower, а в самій вежі у 1987 році встановлена його статуя.
Помер 27 березня 1982 року, не доживши 6 днів до 53-річчя. Похований в Чикаго на кладовищі Грейсленд.
.jpg)
Британська Індія
Пакистан
Бангладеш[4].svg){kind=small}
США 
Фазлур Рахман Хан у Вікісховищі 
