Фактор-категорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Для абелевих фактор-категорій, що породжуються підкатегорією Сере[en], див. Абелева фактор-категорія[en].

У математиці фактор-категорія — це категорія, що отримується із іншої категорії шляхом ототожнювання множин морфізмів. Формально кажучи, це фактор-об'єкт в категорії малих категорій[en], аналогічно до фактор-групи або фактор-простору, але в сенсі категорій.

Означення[ред. | ред. код]

Нехай — категорія. відношення конґруентності на категорії , що визначається наступним чином: для кожної пари об'єктів існує відношення еквівалентності — відношення еквівалентності відносно композиції морфізмів. Тобто, якщо

еквівалентні на і

еквівалентні на , тоді і еквівалентні на .

Для заданого відношення конґруентності на категорії можна визначити фактор-категорію як категорію, об'єкти якої з категорії , і морфізми якої — класи еквівалентності морфізмів категорії . Тобто

Композиція морфізмів на є однозначно визначеною[en], оскільки є відношенням конґруентності.

Властивості[ред. | ред. код]

Існує природній фактор-функторкатегорії в фактор-категорію , який переводить кожен морфізм у його клас еквівалентності. Цей функтор є бієктивним на об'єктах і сюр'єктивним на -множинах (тобто є повним функтором).

Кожний функтор визначає конґруенцію на категорії , тобто тоді й лише тоді, коли . Тоді функтор факторизується єдиним чином завдяки фактор-функтору . Це можна розглядати як першу теорему про ізоморфізм для категорій.

Приклади[ред. | ред. код]

Суміжні поняття[ред. | ред. код]

Адитивні фактор-категорії за ідеалами[ред. | ред. код]

Якщо адитивна категорія[en] і відношення конґруентності над є адитивним (тобто, якщо , і є морфізмами із в , причому і , тоді )), тоді фактор-категорія також буде адитивною, і фактор-функтор також буде адитивним функтором.

Концепція адитивного відношення конґруентності є еквівалентною концепції двостороннього ідеалу морфізмів: для будь-яких об'єктів і задана адитивна підгрупа з така, що для усіх , і отримуємо і . Два морфізми із є конґруентими тоді й лише тоді, коли їх різниця належить .

Будь-яке унітальне кільце може бути розглянуте як адитивна категорія з одного об'єкту і адитивна фактор-категорія, визначена вище, у цьому випадку збігається з поняттям фактор-кільця за двостороннім ідеалом.

Локалізація категорії[ред. | ред. код]

Локалізація категорії[en] породжує нові морфізми, щоб перетворити деякі мофірзми із вихідної категорії на ізоморфізми. Як правило, це приводить до збільшення кількості морфізмів між об'єктами, а не зменшує їх, як у випадку фактор-категорій. Але в обох конструкціях часто трапляється, що ізоморфними стають два об'єкта, які не були ізоморфізмами в вихідній категорії.

Абелеві фактор-категорії Сере[ред. | ред. код]

Абелева фактор-категорія Сере[en], що породжується підкатегорією Сере[en], — це нова абелева категорія, яка подібна до фактор-категорії, але також в багатьох випадках має характер локалізації категорії.

Література[ред. | ред. код]

  • Mac Lane, Saunders (1998, Categories for the Working Mathematician, Graduate Texts in Mathematics, Vol. 5 (second ed.), Springer-Verlag.