Фалак
| Фалак | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
Фалак | |
| Країна | |
| Тип | жанр музики  |
Фалак (буквально «небо», «доля», «всесвіт») — музичний стиль, що походить від гір Паміру в Центральній Азії, зокрема регіону Бадахшан на північному сході Афганістану, південно-східного Таджикистану та північного Пакистану.[1] Лірика Фалак може включати релігійно-містичні теми божественного кохання, розлуки та возз'єднання (часто взяті з перської суфійської поезії), або світську та меланхолійну лірику про людське кохання та страждання.[2]
Музика фалак, як правило, має низхідну гамму з обмеженим діапазоном, який часто обмежується гексахордом (шістьма нотами).[3]
Фалак можна співати акапельно в супроводі інструментів або інструментально. Інструменти фалак становлять гиджак (скрипка з шипом), най (перська флейта) і домбра (лютня з довгою шиєю), а також ударні інструменти.[3]
- ↑ Asian Music: Journal of the Society for Asian Music. The Society. 2006. с. 65. Процитовано 15 вересня 2013.
- ↑ Benjamin D. Koen Assistant Professor of Ethnomusicology Florida State University (26 листопада 2008). Beyond the Roof of the World : Music, Prayer, and Healing in the Pamir Mountains: Music, Prayer, and Healing in the Pamir Mountains. Oxford University Press. с. 117–. ISBN 978-0-19-971002-7. Процитовано 15 вересня 2013.
- ↑ а б Alison Arnold (2000). South Asia: The Indian Subcontinent. Garland Pub. с. 828–. ISBN 978-0-8240-4946-1. Процитовано 15 вересня 2013.