Фалернське вино
| Фалернське вино | |
| Країна | Стародавній Рим |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
Лаціо Мондрагоне |
| Історичний період | Римська республіка |
Фалернське вино, також Фалернум — міцне біле вино, особливо популярне в класичний римський період. Це був один із найпопулярніших видів вина в Римській імперії[1] і часто згадується у стародавніх письменників. Область обробітку розташовувалась у ager Falernus, що в північній Кампанії, і поділялась на три ділянки: фалерський зростав біля підніжжя нинішнього Монте Массіко, на його схилах — фаустиціанський, на вершині пагорба - кауціанський. Виноградники фалерської розташовувалися на кауціанських схилах.[2]
Фалернські лози росли на в'язах та тутових деревах. За стародавніми міркуваннями це сприяло зберігаємості. Оптимальної зрілості вино досягає у віці 15 років, однак деякі відомі сорти, такі як "Опіміан", названий на честь Луція Опімія, консула 121 року до н.е. і вважається найстарішим задокументованим сортом. Поети, такі як Горацій і Марціал, високо цінували сильний, насичений смак фалерського вина. Як повідомляє Пліній Старший, виріб був доступний у вигляді терпкого (vinum austerum), напівсухого (vinum tenue) й солодкого (vinum dulce), а також червоного та білого вина. Згідно написа з Помпеї, фалернське вино було вчетверо дорожче за звичайне сільське вино і тому коштувало 4 ас. Припускається, однак, що йшлося не про справжнє фалерське вино, оскільки він коштував би ще дорожче.[3][4]
Кампанія і сьогодні є виноробним регіоном. Наскільки тамтешнє вино, яке іноді називають Falerno del Massico, відповідає стародавньому фалернському, точно визначити не можна.
Іншими популярними сортами винограду в Римській імперії, крім Фалерно, були Чекубер, Массіко і Суррентінер, які також вирощувалися та вироблялися у Кампанії.[5]
У Стародавньому Римі найцінніший сорт яблуні також називали "фалернським" через схожість кольору із сортом вина.
Література[ред. | ред. код]
- Andrew Dalby: Empire of Pleasures. Luxury and Indulgence in the Roman World. Routledge, London 2000, ISBN 0-415-18624-2, S. 48–50.
- Antonio La Penna: Immortale Falernum. Il vino di Marziale e dei poeti latini del suo tempo, in: Maia 51, 2, 1999, S. 163–181
- André Tchernia: Le vin de l'Italie romaine, École française, Rom 1986, ISBN 2-7283-0106-9
- Carl F. Weber: De agro et vino Falerno, Elwert, Marburg 1855
- Norbert Tischelmayer: Wein-Glossar: 2777 Begriffe rund um den Wein, NP-Buchverlag, St. Pölten 2001, ISBN 3-85326-177-9
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Plinius der Ältere, naturalis historia 14, 62–63
- ↑ Plinius der Ältere, naturalis historia 14, 62–63.
- ↑ Petron, Satyr. 34
- ↑ Bgl. Отто Зекерт (ред.): Dispensatorium per pharmacopoeis Viennensibus в Австрії 1570 р. Видано Австрійською асоціацією фармацевтів та Товариством історії фармації. Deutscher Apotheker-Verlag Hans Hösel, Berlin 1938, стор 159 (Vinum austerum: вино Herber, від austerus «трава»).
- ↑ Хольгер Ворнхольт, Йоахім Грау: Енциклопедія вина. З винним лексиконом А-Я Ганса Амброзі (з дозволу Gräfe und Unzer Verlag, Мюнхен). Serge Medien, Кельн 2001, сторінка 418, розділ «Південна Італія», там згадуються старовинні вина «Massiker», «Falerner», «Surrentiner»