Фальц-Фейн Едуард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Барон Едуард фон Фальц-Фейн
Baron Eduard von Falz-Fein
Eduard von Falz-Fein in Vologda.jpg

Барон Е. А. фон Фальц-Фейн із орденом Дружби народів
Народився 14 вересня 1912(1912-09-14) (105 років)
село Гаврилівка Херсонської губернії, Flag of Russia.svg Російська імперія
Підданство Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Liechtenstein.svg Ліхтенштейн
Ім'я при народженні Едуард Олександрович фон Фальц-Фейн
Діяльність громадський діяч
меценат
Батько Олександр Едуардович фон Фальц-Фейн
Мати Віра Миколаївна фон Фальц-Фейн (уродж. Єпанчіна)
Дружина 1. Вірджинія Кертісс—Беннет
2. Крістіна Шварц
Діти Донька: Людмила
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Святої великомучениці Катерини
Орден Пошани
Орден Дружби народів
Медаль Пушкіна

Едуа́рд Фальц-Фейн (*14 вересня 1912, Гаврилівка (Херсонщина). Живе у Вадуці (Ліхтенштейн) — підприємець, меценат, племінник засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха фон Фальц-Фейна.

Батько Олександр Едуардович — агроном, брат засновника заповідника «Аска́нія-Но́ва» Ф. Е. Фальц-Фейна, мати Віра Миколаївна — із сім'ї генералів й адміралів російського флоту Єпанчіних.

Біографія[ред.ред. код]

За фахом — агроном.

Спортивний діяч, активіст європейського олімпійського руху. Передав в Україну та Росію цілу низку шедеврів живопису й інших унікальних музейних експонатів. Громадський діяч, який багато зробив для пропаганди України у світі.

Племінник Е. фон Фальц-Фейна — міністр з аграрних питань Ліхтенштейну.

Після перевороту 1917 року разом із родичами Едуард фон Фальц-Фейн оселився в Німеччині (19181923), потім у Франції, згодом у Ліхтенштейні.

  • 1932 року виграв велогонку серед студентів і став чемпіоном Парижу. На нього звернув увагу керівник спортивної газети «L`Auto» і запросив стати генеральним кореспондентом у Німеччині.
  • 1936 року був акредитований на Олімпійських іграх у Німеччині, став найкращим репортером газети — «золотим пером».
  • 1936 року створив у Ліхтенштейні Олімпійський комітет і команду для участі в Зимовій Олімпіаді 1936 року. 1415 лютого 1936 року взяв участь в олімпійських змаганнях із бобслею (чоловіки, двійки) й посів 18 місце[1].
  • Під час війни спорт нікому не був потрібний і спортивний репортер також. Барон залишив журналістику і став займатися туризмом. У барона в центрі Вадуцу магазин сувенірів, перед яким зупиняються усі туристичні автобуси, він став «королем сувенірів».
  • 1951 року й із 1953 до 1973 року — президент Ліхтенштейнської асоціації велосипедного спорту.

Цікавинки[ред.ред. код]

У Міжнародному олімпійському комітеті вирішувалось питання, кому дістануться Літні Олімпійські ігри 1980 року, Лос-Анджелесу чи Москві. Будучи тривалий час беззмінним президентом Олімпійського комітету Ліхтенштейну, він перед голосуванням попросив кожного з членів МОК дати шанс Москві. Олімпіаду віддали Москві[джерело?].

Громадські посади[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороди Ліхтенштейну[ред.ред. код]

  • «Золотий Лавр» (2003 рік) (присуджується на знак визнання видатних досягнень успішним спортсменам і людям, які зробили неоціненні послуги для сфери спорту в Ліхтенштейні)
  • Титул барона Князівства Ліхтенштейн[4]

Нагороди України[ред.ред. код]

  • Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (24 серпня 2012) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 21-ї річниці незалежності України[5]
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (13 вересня 2007 року) — за визначний особистий внесок у збереження української культурної спадщини, активну участь у розвитку природоохоронної та еколого-освітньої діяльності Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна Української академії аграрних наук[6]
  • Орден «За заслуги» I ст. (15 листопада 2002 року) — за значний особистий внесок у піднесення міжнародного престижу України, багаторічну плідну благодійницьку діяльність[7]
  • Орден «За заслуги» II ст. (22 травня 1998 року) — за значний особистий внесок у збереження української історичної та культурної спадщини, активне сприяння розвитку Біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна[8]
  • Почесна відзнака Президента України (13 червня 1994 року) — за багаторічну безкорисливу діяльність по поверненню в Україну національних культурних цінностей, особистий внесок в оновлення заповідника «Асканія-Нова»[9]
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (21 травня 1998 року) — за вагомий особистий вклад та активне сприяння у відновленні історико-культурної спадщини біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна[10]

Нагороди Росії[ред.ред. код]

Державні нагороди Росії[ред.ред. код]

Інші нагороди Росії[ред.ред. код]

Інші нагороди[ред.ред. код]

  • Почесний знак Союзу Радянських товариств дружби та культурних зв'язків із зарубіжними країнами «За внесок у справу дружби»
  • За успіхи в бізнесі нагороджений міжнародною премією «Кришталевий глобус»
  • Лауреат Міжнародної премії імені Миколи Реріха (2004 рік)

Див. також[ред.ред. код]

Барон Едуард фон Фальц-Фейн на Вікісховищі

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bobsleigh Doubles Olympic Games 1936 Garmish-Partenkirchen (GER) — 14,15.02(англ.)
  2. Список членів клубу друзів музею-заповідника «Царське Село»
  3. Почесні члени Історико-патріотичного об'єднання «Русское Знамя» (рос.),
  4. У Російській імперії Фальц-Фейни баронами не титулувалися
  5. Указ Президента України № 502/2012 від 24 серпня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
  6. Указ Президента України № 864/2007 «Про нагородження Е. Фальц-Фейна орденом князя Ярослава Мудрого»
  7. Указ Президента України від 15 листопада 2002 року № 1038/2002 «Про нагородження орденом „За заслуги“»
  8. Указ Президента України від 22 травня 1998 року № 497/98 «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  9. Указ Президента України «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  10. Постанова Кабінета Міністрів України від 21 травня 1998 р. № 723 «Про нагородження Фальц-Фейна Е. О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України»
  11. Указ Президента Российской Федерации от 30.09.2012 № 1312 «О награждении орденом Святой великомученицы Екатерины Фальц-Фейна Э. А.» (рос.)
  12. Указ Президента Російської Федерації від 14 вересня 2002 року № 985 «Про нагородження орденом Пошани фон Фальц-Фейна Е. О.» (рос.)
  13. Указ Президента Російської Федерації від 26 жовтня 1993 року № 1751 «Про нагородження орденом Дружби народів барона фон Фальц-Фейна Е. О.» (рос.)
  14. Указ Президента Російської Федерації від 20 серпня 2007 року № 1094 «Про нагородження медаллю Пушкіна Фальц-Фейна Е. О.» (рос.)
  15. Розпорядження Президента Російської Федерації від 14 листопада 1998 року № 405-рп «Про заохочення Фальц-Фейна Е. О.» (рос.)
  16. Предстоятель Російської Православної Церкви нагородив відомого мецената барона Е. Фальц-Фейна орденом преп. Сергія Радонезького II ступеню (рос.)