Фальшиві дзеркала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Назва «Фальшиві дзеркала»
False Mirrors cover.jpg
Автор Сергій Лук’яненко
Мова російська мова
Серія Звездный лабиринт
Жанр Наукова фантастика
Укр. видавництво АСТ
Виданий 1999
Сторінки 416
ISBN ISBN 5-17-007881-1,
ISBN 5-17-036814-3
Попередній твір Лабіринт віддзеркалень
Наступний твір Прозорі вітражі

«Фальши́ві дзеркала́» (рос. Фальшивые зеркала) — фантастичний роман Сергія Лук'яненка, друга частина трилогії «Лабіринт віддзеркалень» (рос. Лабиринт отражений). II місце на фестивалі «Звёздный мост» (1999) у номінації «За найкращий цикл, серіал і роман із продовженням».

Сюжет[ред.ред. код]

Колишній дайвер Леонід дізнається про смерть свого колишнього напарника по Аль-Кабару Ромки. За чутками, його вбили із глибини, але він помер у реальності, що є доказом існування зброї третього покоління. Хакер на прізвисько Маніяк радить Леонідові звернутися до Чингіза, свого друга. У Чингіза Леонід знайомиться з Падлою та Патом. Виявляється, що Падла брав Ромку з собою на злом корпорації «Нові Горизонти», який замовив їм Темний Дайвер — єдиний із дайверів, що зберіг свої колишні здібності. Далі Леонід з'ясовує, що Ромці вдалося відправити викрадені файл у Храм Дайвера-в-глибині. Біда в тому, що єдиний уцілілий вхід у цей храм знаходиться на останньому, сотому етапі ігрового порталу «Лабіринт Смерті». І тепер, якщо Леонід хоче отримати листа Ромки, йому доведеться за два дні пройти всі сто етапів Лабіринту.

Цікаві факти[ред.ред. код]

За сформованою своєрідною літературною традицією в романі присутня загибель Юрія Семецького. Цього разу Семецький гине в глибині. Виходячи із «Лабіринту», після не надто чесного 18-ти годинного марш-кидка, Леонід очікує зустріти натовп, що жадає крові, але бачить лише невелику групу гравців, що ним не цікавляться, і з уривку їх розмови дізнається, що Семецького вбили три рази, але він все рівно ожив і наздогнав своїх.

Також у інтернеті є симбіоз цього оповідання та фільму Брат під назвою «Браттрица» (чи Братрица)

Відсилання на деякі дії, що відбуваються романі, на деяких його героїв, і в цілому подібна ситуація з віртуальною реальністю є в романі Володимира Васильєва «Гарячий старт» (рос. Горячий старт).

У романі описаний Храм-Дайвера-В-Глибині, який розподілений по всій Мережі: «Создающие Храм программы свободно блуждают по сети, их фрагменты дублируются, рекомбинируются, самостоятельно организуются для работы. Чтобы Храм исчез, надо уничтожить все машины в сети. Точнее, более девяноста трёх процентов, на нынешний момент». Цей принцип дії зараз використовується у всіх сучасних файлообмінних мережах, таких як Torrent. Що цікаво, перша подібна мережа, Napster, була втпущена в один рік із виданням роману.

Головні герої[ред.ред. код]

  • Леонід («Стрілець») — колишній дайвер. Живе у Москві.
  • Віка («Ніке») — колишній дайвер, дружина Леоніда.
  • Андрій Недосилов — професор психології, «що довів», що «феномен дайверів» є міфом.
  • Ілля — працівник компанії HLD.
  • Ромка — колишній дайвер, хакер-початківець.
  • Чингіз — «новий росіянин», хакер, займається торгівлею піратськими дисками. Старий друг Сергія Кузнєцова, як, втім, й Антона та Олександра. Після застосування одного із вірусів третього покоління на Патові стає дайвером і реанімує хлопця.
  • Антон («Падла») — хакер, проживає у Чингіза.
  • Саша («Пат») — підліток, хакер-початківець. Проживає у Чингіза, але не є його родичем.
  • Олександр Літов («Маніяк») — хакер, програміст, спеціаліст із комп'ютерних вірусів. Реальний прототип — Олександр «Маніяк» Зимін.
  • Серьога Кузнецов («Маг», «Комп'ютерний Маг», «Зуко») — хакер, раніше працював програмістом у тій же фірмі, що й Леонід. Колишній співробітник закладу «Всілякі забави», що належить Віці. Реальний прототип — Сергій «Computer Mage» Кузнєцов. Багато випадків пов'язаних із «Зуко» взяті із життя прототипу.
  • Річард Паркер («Крейзі Тоссер») — колишній дайвер, працівник корпорації «Лабіринт Смерті». Проживає в Канаді.
  • Дмитро Дібенко («Людина Без Обличчя») — винахідник програми «Deep». Керує урядовими розробками вірусної зброї третього покоління, що впливає безпосередньо на організм людини (принцип дії такий же як у deep.exe, ефект різних варіацій може варіюватися від засинання чи розладу шлунка до смерті від паралічу серцевого м'язу, тетанічного спазму тощо.)
  • «Темний Дайвер» — єдиний дайвер, що зберіг свої здібності. Під кінець з'ясовується, що він є віртуальним двійником Леоніда, отриманим від Невдахи Штучним Інтелектом у кінці сюжету першої книги. Ш. І., починає усвідомлювати себе через відмову Леоніда від Глибини, «оживає» і стає «Темним Дайвером».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]