Фанні Лу Гамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фанні Лу Гамер
Fannie Lou Hamer
Fannie Lou Hamer.png
Ім'я при народженні Фанні Лу Таунсенд
Народилася 6 жовтня 1917(1917-10-06)[1][2][…]
Монтґомері, Міссісіпі, США[4]
Померла 14 березня 1977(1977-03-14)[2][5][…] (59 років)
Маунд-Баю, Болівар, Міссісіпі, США[1][7]
·серцева недостатність[4]
Громадянство США США
Національність афроамериканці[8][9]
Діяльність Суспільна діячка
Галузь права людини[10], Права меншин[10], права жінок[10], Активізм[10] і Право голосу[10]
Знання мов англійська[11][10]
Членство National Women's Political Caucusd[4][12]
Партія Mississippi Freedom Democratic Partyd[13]
Нагороди

Фанні Лу Гамер (англ. Fannie Lou Hamer, уроджена Таунсенд, англ. Townsend; 6 жовтня 1917 року, Монтгомері, Міссісіпі — 14 березня 1977 року, Mound Bayou[d], Міссісіпі) — американська громадська діячка й активістка руху за права чорношкірих громадян США[14][15].

Життєпис[ред. | ред. код]

Фанні Лу Таунсенд народилася у 1917 році і була наймолодшою із 20 дітей[14][15]. З 6 років вона збирала бавовну разом зі своєю сім'єю. У дитинстві у неї часто не було їжі та взуття[16]. У 12-річному віці вона змушена була кинути школу, щоб працювати. У 1942 чи 1944 році вона вийшла заміж за Перрі Гамера. Вони разом працювали на плантації до 1962 року. Подружжя хотіло завести велику сім'ю, однак у Фанні постійно ставалися викидні. У 1961 році вона була піддана стерилізації білим лікарем без її згоди. Подібна практика часто використовувалася в Міссісіпі щодо бідних чорношкірих жінок. Гамери удочерили двох дітей.

Гамер у 1964 році

У 1961 році Гамер почала відвідувати зібрання Конференції південного християнського керівництва і Студентського ненасильницького координаційного комітету[en]. Вона стала активісткою руху за виборче право для чорношкірих. 31 серпня 1962 року вона зібрала 17 добровольців, щоб зареєструватися як виборці. Їм відмовили в реєстрації, оскільки вони не пройшли тест на грамотність, а дорогою додому їх оштрафували через вигаданий привід[14][16]. Гамер звільнили з плантації.

У 1963 році вона змогла зареєструватися як виборець[15]. Після цього її заарештували з декількома іншими афроамериканками за те, що сиділа в ресторані для білих. У в'язниці їх (включаючи 15-річну Джун Джонсон, яка відповідала на питання поліцейських без звертання «сер») сильно побили; Гамер били кийками і кидали на підлогу. Вона ще місяць оговтувалася від отриманих каліцтв і зазнала шкоди здоров'ю (зокрема, непоправної шкоди нирці) на все життя[14].

У 1964 році Гамер була однією із засновниць Демократичної партії «Свобода Міссісіпі»[en][14][15] (Mississippi Freedom Democratic Party). Вона балотувалася до Конгресу США як представниця партії. На конвенції (з'їзді) Демократичної партії США того ж року новій міссісіпській штатській партії створювалися всілякі перешкоди. Під час виступу Гамер президент Ліндон Джонсон провів прес-конференцію, щоб її виступ не транслювався по телебаченню[16]. Вона також допомогла організувати кампанію «Літо свободи» у Міссісіпі. У 1967 році вона опублікувала автобіографію To Praise Our Bridges: An Autobiography. Виступала проти війни у В'єтнамі.

Гамер також займалася поліпшенням економічного становища афроамериканців[14]. У 1970-х роках у неї суттєво погіршилося здоров'я. У 1977 році вона померла від раку грудей на 60-му році життя. Надгробну промову на її похороні сказав представник США при ООН Ендрю Джексон Янг.

Нагороди[ред. | ред. код]

Гамер присвоєно низку нагород за свою діяльність, зокрема:


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.howard.edu/library/reference/guides/hamer/
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. а б в Mills K. Fannie Lou Hamer: Civil Rights Activist — 2007.
  5. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  6. Discogs — 2000.
  7. (unspecified title)ISBN 9780786487394
  8. Smith J. C. Notable Black American Women
  9. BlackPast.org — 2004.
  10. а б в г д е Czech National Authority Database
  11. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  12. HistoryNational Women's Political Caucus.
  13. https://www.mshistorynow.mdah.ms.gov/issue/fannie-lou-hamer-civil-rights-activist
  14. а б в г д е Michals D. Fannie Lou Hamer. National Women's History Museum (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 30 грудня 2017. 
  15. а б в г Fannie Lou Hamer // Энциклопедия Британника. Архівовано з джерела 14 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  16. а б в Brown D. Civil rights crusader Fannie Lou Hamer defied men — and presidents — who tried to silence her // The Washington Post. — 2017. — 26 November. Архівовано з джерела 22 червня 2019. Процитовано 5 березня 2021.