Фанті
| Фанті | |
|---|---|
| Fante | |
| Поширена в | Гана |
| Носії | 2.8 мільйонів |
| Писемність | латинське письмо  |
| Класифікація | аканські мовиd і акан |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Аканський орфографічний комітет |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | fat |
| ISO 639-3 | fat |
| IETF | fat |
Фанті фанті: [ˈfɑnti], іноді перекладається як Фанте(Mfantse, фанті: [mfɑntse]) — один з трьох літературних діалектів мови акан, разом з Ашанті та Акуапем, з якими він схожий.[2][3] Нею розмовляють переважно в центральних та південних регіонах Гани, у поселеннях в інших регіонах західної Гани, Кот-д'Івуару, а також у Ліберії, Гамбії та Анголі.
Фанті є загальним діалектом народу Фанті, кожна спільнота якого має власні субдіалекти, а саме Агона, Аномабо, Абура та Гомоа[4], усі з яких є взаємно зрозумілими. Шактер і Фромкін описують дві основні діалектні групи Фанті: Перша, яка використовує складовий /w/ наприкінці, і таким чином розрізняє kaw («танець») та ka («кусати»); та Друга, де ці слова є гомофонними.[2] Стандартизована форма Фанті викладається у початкових та середніх школах.
Серед відомих людей, які знають цю мову — кардинал Пітер Аппіах Тарксон,[5] Джейн Наана Опоку-Аг'єманг,[6] колишній генсек Організації Об'єднаних Націй Кофі Аннан,[7][8] і колишні президенти Гани Кваме Нкрума та Джон Атта Міллс.[9][10] Майя Енджелоу[11][12] вивчила Фанті вже дорослою, під час свого перебування в Гані.
Сьогодні мовою Фанті розмовляють понад 6 мільйонів людей у Гані, переважно в Центральному та Західному регіонах. Також її широко використовують у місті Тема, де більшість мешканців цього міста є носіями мови Фанті, які оселилися тут після будівництва нового порту.
Однією з вражаючих характеристик діалекту Фанті є його рівень адаптивності через британський колоніальний вплив та «для заповнення лексичних та семантичних прогалин з міркувань спрощення». Прикладами таких запозичень є rɛkɔso («записи»), rɔba «гума», nɔma («число»), kolapuse «руйнуватися» та dɛkuleti «прикрашати».[13] Рідні імена іноді англізуються, наприклад, «Mεnsa» стає «Mensah» або «Atta» стає «Arthur».[14]
Алфавіт Фанті налічує 28 літер.
| A a | B b | C c | D d | E e | Ɛ ɛ | F f | G g |
| H h | I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| Ɔ ɔ | P p | Q q | R r | S s | T t | U u | V v |
| W w | X x | Y y | Z z |
Також в мові використовують апостроф ('), який не є частиною абетки, проте дуже часто використовується.
- ↑ Примітка: зверніть увагу на використання латинського епсилону у слові N'AHYƐMU
- ↑ а б Schacter, Paul; Fromkin, Victoria (1968). A Phonology of Akan: Akuapem, Asante, Fante. Los Angeles: UC Press. с. 3.
- ↑ Arhin, Kwame; Studies, University of Ghana Institute of African (1979). A Profile of Brong Kyempim: Essays on the Archaeology, History, Language and Politics of the Brong Peoples of Ghana (англ.). Afram.
- ↑ Фанті у Ethnologue (вид. 25, 2022)
- ↑ Jones, Sam; Afua Hirsch (11 лютого 2013). Who will be the next pope? The contenders for Vatican's top job. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Make no mistake, Jane Naana Opoku-Agyemang is a courageous Fante!. GhanaWeb (англ.). 18 липня 2020. Процитовано 2 жовтня 2023.
- ↑ William Shawcross - UK : official personal website. 14 січня 2014. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Kofi Annan | Biography & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Welmers, William Everett (1946). A Descriptive Grammar of Fanti. Linguistic Society of America. с. 7.
- ↑ Sunday, Eno-Abasi; Andrew Oyafemi (25 липня 2012). John Atta Mills: Death of an African leader. The Guardian. Lagos, Nigeria. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Hambleton, Laura (24 жовтня 2011). Celebrated poet Maya Angelou speaks about a life well and creatively lived. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Drezen, Anna; Angelou, Maya (2018). American Masters - The Poet: Dr. Maya Angelou. www.pbs.org. PBS. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Apenteng, Monica Amoah; Amfo, Nana Aba Appiah (2014). The Form and Function of English Loanwords in Akan. Nordic Journal of African Studies. 23: 219—240.
- ↑ Agyekum, Kofi (31 грудня 2006). The Sociolinguistic of Akan Personal Names. Nordic Journal of African Studies (англ.). 15 (2). ISSN 1459-9465.
