Фарандола
| Фарандола | |
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Графство Ніцца |
 Фарандола у Вікісховищі | |
.jpg)
Фарандола (від прованського Farandoulo) — історичний прованський народний танець у швидкому 6/8 такті, в якому відкрите коло під проводом танцівниці танцює різні фігури.
Музичний супровід забезпечує гравець з одноручною флейтою та бубном, за яким танцюристи рухаються вулицями. Танець відбувається в ланцюжку пар, які тримаються за руки або з'єднані між собою хустками. Танцюючи, вони рухаються спіралями.
Різні веб-сайти (наприклад [1][2]) та старіші енциклопедії (Брокгауз, 1968: с. 56[3]) припускають, що Фарандола походить з XIV століття, проте ніколи не наводять середньовічні цитати. Дослідники народних танців підозрювали середньовічне або навіть античне походження фарандоли (напр. B. Alford 1932,[4] Baumel 1958[5]). Однак принаймні слово «фарандола» було невідоме в середні віки, оскільки воно не зустрічається у словниках давньофранцузької та староокситанської мов (Mullally 2011: p. 35[6]). Найперша згадка цього слова у Франції датується 1776 роком («farandoule»[7]), в Англії згадка про цей танець з'явилася лише 1876 р. («Farandola»[8]).
Жорж Бізе склав веселу фарандолу у своїй театральній музиці до твору Альфонса Доде « Арлезієн» . У балеті Спляча красуня фарандола присутня на початку другої дії. Фарандола звучить також на початку другої дії в опері Шарля Гуно «Мірей».
Посилання[ред. | ред. код]
- Танці та традиційна музика, у графстві Ніцца (Франція) (англійською, французькою, окситанською).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ worlds-of-music.de
- ↑ naxos.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Enzyklopädie in zwanzig Bänden. Siebzehnte völlig neu bearbeitete Auflage des Grossen Brockhaus. Band 6. F–GEB. FA Brockhaus, Wiesbaden 1968
- ↑ Violet Alford: The Farandole. In: Journal of the English Folk Dance and Song Society, 1, 1932, S. 18–33.
- ↑ Jean Baumel: Les Danses populaires, les farandoles, les rondes, les jeux choréographiques et les ballets du Languedoc méditerranéan. Institut d’études occitanes, Paris 1958.
- ↑ Robert Mullally: The Carole. A Study of a Medieval Dance. Ashgate Publishing, Burlington 2011.
- ↑ Paul Robert (Hrsg.): Le Grand Robert de la langue francaise. 1985
- ↑ J.Stainer, W.A.Barret: A Dictionary of Musical Terms. 1876
|
