Фарерські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фарерські острови
фар. Føroyar
дан. Færøerne

Прапор Герб
Девіз: Tú alfagra land mítt
Розташування Фарерських островів
Столиця Торсгавн
62°00′ пн. ш. 06°47′ зх. д. / 62.000° пн. ш. 6.783° зх. д. / 62.000; -6.783
Найбільше місто Торсгавн
Офіційні мови данська, фарерська
Державний устрій Конституційна монархія
Монарх Маргарита II
Площа
 - Загалом 1 399 км² (180)
 - Води (%) 0.5
Населення
 - перепис 2013 р. 49,709[1][2]
 - Густота 35,5/км²
Валюта Фарерська крона (DKK)
Часовий пояс UTC+0
Коди ISO 3166 FO
Домен інтернету .fo
Телефонний код +298

Фарерські острови, чи просто Фарери (фарерською: Føroyar — овечі острови, данською: Færøerne) — це група островів на півночі Атлантичного океану між Шотландією, Норвегією та Ісландією. Вони є автономним районом Королівства Данії з 1948 та мають контроль над усією владою, окрім оборони (яка залишається прерогативою Данії, організована національна армія відсутня, за винятком малої поліції та берегової охорони) та міжнародних справ.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Фарерські острови відокремлені один від одного глибокими і вузькими фіордами. Острови мають вулканічне походження. В результаті подальшого вивітрювання на деяких островах утворилися гострі та високі стрімчаки і сформувався у багатьох місцях досить тонкий шар ґрунту. На островах майже постійно дмуть суворі вітри, тому там мало дерев, хоча їх спеціально розводять у штучно захищених районах. На берегах островів живуть великі зграї морських птахів, а густа трава слугує їжею для овець. Вівчарство є важливою статтею доходу громадян, водночас більшість острів'ян зайнята рибальством. Море навколо островів багате на рибу, зокрема тріску і пікшу. Після укладення угоди у 1990 р. між Данією та Великою Британією зросли перспективи на прибережний видобуток нафти у зоні шельфу. Видобуток було розпочато у 2006 році.

Географія[ред.ред. код]

Фарерські острови з космосу

Столицею і головним портом островів є місто Торсгавн (населення приблизно 19200 в 2005 році), розташоване на південно-східному узбережжі острова Стреймой. Другий за величиною населений пункт Фарерських островів — Клаксвік (4773 людини).

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1327 4000
1350 2000 −50.0%
1769 4773 +138.7%
1801 5225 +9.5%
1834 6928 +32.6%
1850 8137 +17.5%
1880 11 220 +37.9%
1900 15 230 +35.7%
1925 22 835 +49.9%
1950 31 781 +39.2%
1975 40 441 +27.2%
1985 45 749 +13.1%
1995 43 358 −5.2%
2000 46 196 +6.5%
2006 48 219 +4.4%
2011 48 346 +0.3%
2015 49 188 +1.7%

Архіпелаг Фарерських островів складається з 18 островів, 17 з яких населені. Основні острови: Стреймой, Естурой, Сувурой, Воар, Сандой, Борой. Найбільший острів — Стреймой (373,5 км²). Загальна площа всіх островів — 1395,74 км².

Відстань до Ісландії — 450 км, до Норвегії — 675 км, до Копенгагена — 1117 км. Економічна морська зона становить 200 морських миль від берегової лінії Фарерських островів.

Найвищою точкою островів є пік Слаттаратіндур на острові Естурой — заввишки 882 м над рівнем моря. Фарерські острови пронизані численними фіордами і мають порізану берегову лінію.

Природа[ред.ред. код]

На Фарерських островах домінують арктично-альпійські рослини, польові квіти, трави, мохи та лишайники. На великій частині територій низовинних луків переважають вересові, головним чином, Calluna vulgaris. Острови, в більшості своїй, зважаючи на постійні сильні вітри безлісі, хоча є посадки міцних хвойних порід, клена та гірського ясена.

Фарерські острови є місцем проживання 300 або близько того видів птахів і близько 2 мільйонів пар. Тільки кілька видів диких наземних ссавців знаходяться на Фарерських островах — всі введені людиною. Три види процвітають: заєць білий (Lepus timidus), сірий пацюк (Rattus norvegicus) і хатня миша (Mus musculus). Тев'як (Halichoerus grypus) поширений навколо берегової лінії. Кілька видів китоподібних живуть у водах навколо Фарерських островів: гринда звичайна (Globicephala melas), косатка (Orcinus orca). На Фарерах живе близько 50 000 людей і 70 000 фарерських овець. Також місцевими породами домашніх тварин є фарерські поні, фарерська корова, фарерська гуска і фарерська качка.

Природно, амфібії не живуть на Фарерських островах. Але останнім часом жаба трав'яна була введена і успішно розмножується на о. Ноульсой. Мухи, метелики, павуки, жуки, слимаки, равлики, дощові черв'яки та інші дрібні безхребетні є частиною місцевої фауни Фарерських островів; недавньою інтродукцією є оса звичайна (Vespula vulgaris)[3].

Історія[ред.ред. код]

До недавнього часу вважалося, що першим населенням Фарерських островів були вікінги, що прибули туди в 9 столітті н.е. Однак вчені археологи Майк Чорч (Mike Church) з Дурбанського університету та Сімун Арге (Símun V. Arge) з Національного музею Фарерських островів знайшли культурний прошарок постійного населення островів, який датується 4–6 ст. нашої ери.[4]

Цікавий факт[ред.ред. код]

  • Віза в Данію не надає її власникові права на відвідини Фарерських островів, якщо це не вказано безпосередньо у візі. Це обмеження також розповсюджується на решту території Данії для віз виданих Фарерами[5].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Faroe Islands in figures 2016. Hagstova Føroya. Statistics Faroe Islands. Процитовано 25 September 2016. 
  2. Statistics Faroe Islands, accessed 25 September 2016.
  3. World wildlife guides
  4. First colonisers of the Faroe Islands were not the Vikings
  5. The Government of the Faroe Islands: Visa and Work Permit(англ.)

Посилання[ред.ред. код]

Фарерські острови Це незавершена стаття з географії Фарерських островів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.