Фарлі Моует
| Фарлі Моует | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Farley McGill Mowat | ||||
 | ||||
| Народився |
12 травня 1921[1][2][…] Бельвіль (Онтаріо), Гастінгс, Онтаріо, Канада | |||
| Помер |
6 травня 2014[2][1][…] (92 роки) Кобурґ, Нортамберленд, Онтаріо, Канада | |||
| Поховання | Порт-Гоп (Онтаріо) | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Канада | |||
| Діяльність | письменник, захисник довкілля, біолог | |||
| Сфера роботи | довкіллєзнавство | |||
| Alma mater | Торонтський університет і Richmond Hill High Schoold | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | Не кричи «вовк», People of the Deerd, Lost in the Barrensd і Curse of the Viking Graved | |||
| У шлюбі з | Claire Mowatd | |||
| Учасник | Друга світова війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Фарлі Моует у Вікісховищі | ||||
Фарлі Моует (англ. Farley Mowat; 12 травня 1921, Бельвіль, Онтаріо — 6 травня 2014, Порт Хоуп, Південне Онтаріо) — канадський прозаїк, біолог, захисник навколишнього середовища.
Життєпис[ред. | ред. код]
Його батько, Ангус Моует, після Першої світової війни став бібліотекарем і писав літературні твори. Під час Великої депресії родина переїхала в Саскатун. У Саскатуні Фарлі тримав у себе вдома гримучу змію, білку, двох сов, флоридського алігатора і кілька котів. У 1935 році він здійснив свою першу подорож в Арктику зі своїм родичем Франком.
Під час Другої світової війни Фарлі брав участь у військових діях в Європі в складі американської армії, брав участь у висадці союзних військ у Сицилії.
Після війни Моует закінчив біологічне відділення університету міста Торонто. Потім вступив на роботу в Службу вивчення тваринного світу Канади. Ця організація відрядила його (не пізніше 1959 року) до канадської тундри для вивчення вовків. Та експедиція, що дала вельми несподівані і дивні для того часу результати, описується в книзі «Не кричи «вовк»».
У 1981 році став офіцером ордена Канади. Його ім'ям названий один з кораблів природоохоронної організації Товариства охорони морської фауни.
Бібліографія[ред. | ред. код]
В СРСР було видано наступні його книги:
- «Зневірений народ» (Иностранная литература, 1963)
- «Випробування льодом» (Прогрес, 1966)
- «Не кричи «вовк»» (Мир, 1968)
- «Прокляття могили вікінга» (Дитяча література 1972)
- «Кит на заклання» (Гидрометеоиздат, 1977)
- «Собака, яка не хотіла бути просто собакою» (Дитяча література, Ленінград, 1981)
- «Люди оленячого краю» (Магаданське книжкове видавництво, 1983)
- «Вперед, мій брат, вперед!» (Известия, 1983, серія «Бібліотека журналу» Иностранная литература")
- «В країні сніжних буревіїв» (Дитяча література. Ленінград, 1984)
- «Сліди на снігу» («Подорож на Коппермайн», збірка оповідань «Уводящий по Снегу») (Мысль, 1985)
- «Моє відкриття Америки» (Міжнародні відносини, 1987)
- «Трагедії моря» (Прогрес, 1988)
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Моует Ф. Полонені білої пустелі[en] = Lost in the Barrens. — Київ : Веселка, 1969. — 254 с.[5] (перекладач Мар Пінчевський)
- Оповідання. І жодна пташка не співала: Урив. з повісті / / Всесвіт. — 1981. — № 3;
- Прокляття могили вікінга. — K., 1983.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119184192 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Фарлі, Моуэт (1969). Полонені білої пустелі. Київ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Моует Фарлі // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 234. — ISBN 966-692-744-6.
|
