Фарнабаз III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фарнабаз III
Народився бл. 370 до н. е.
Помер після 320 до н. е.
Національність перс
Діяльність офіцер
Посада сатрап Геллеспонтської Фригії
Військове звання генерал
Термін 334—333 роки до н. е.
Попередник Арсит
Наступник Калас
Конфесія зороастризм
Рід Фарнакіди
Батько Артабаз II

Фарнабаз III (*бл. 370 до н. е. — бл. 414 до н. е.) — державний та військовий діяч занепаду Ахеменідської держави і імперії Олександра Македонського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Фарнакідів, гілки династії Ахеменідів. Син Артабаза II, сатрапа Геллеспонтської Фригії. Його матір'ю була грекиня з О.Родос, можливо родичка Мемнона Родоського. Народився близько 370 року до н. е. Ймовірно 358 року до н. е. долучився до повстання батька проти перського царя Артексеркса III. Після поразки 352 року до н. е. разом з родиною втік до Македонського царства. Мешкав в Пеллі, столиці цього царство. тут познайомився зі спадкоємцем трону Олександром Македонським.

343 або 342 року до н. е. після отримання помилування разом з батьком повертається до Перської імперії. З вторгненням у 334 році до н. е. до Малої Азії військ македонського царя Олександра III. Фарнабаз підтримував стратегію Мемнона Родоського щодо захисту островів в Егейському морі та відмові від вирішальної битви із супротивником. Стає заступником Мемнона у керуванні перським флотом. Того ж року після загибелі сатрапа Арсита було призначено очільником Геллеспонтської Фригії. Втім фактично не керував сатрапією.

У 333 році до н. е. надав підтримку спартанському цареві Агісу III в підготовці повстання проти Македонії. Але зміг надати спартанцям лише 30 талантів і 10 триєр. У цей час зайняв з Мемноном острова Кос і Хіос. Після смерті Мемнона під час облоги Мітелен очолив перський флот в Егейському морі. За цим зайняв Мітелен і о. Тенедос, встановивши контроль над Геллеспонтом. При цьому зміцнював галікарнас, зайняв острови Самофракію, Андрос і Сіфнос. Алеп ісля поразки персів у битві при Іссі становище Фарнабаза стало складним. Наприкінці 333 року до н. е. зазнав поразки біля о. Хіос, потрапив у полон, але зміг втекти на о. Кос.

У 330 році до н. е. за допомоги батька замирився з Олександром Македонським, який на той час захопив Перську імперію. Після цього перебував при царському дворі. Після смерті Олександра Македонського приєднався до свого шварга Євмена, що був сатрапом Каппадокії. 321 року до н. е. Фарнабаз керував кіннотою під час битви біля Геллеспонту, де було переможено Кратера і Неоптолема. Подальша доля Фарнабаза невідома.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Hans Volkmann: Pharnabazos 3. In: Der Kleine Pauly (KlP). Band 4, Stuttgart 1972, Sp. 715.
  • Carney, Elizabeth Donnelly (2000). Women and Monarchy in Macedonia. University of Oklahoma Press. p. 101. ISBN 9780806132129.
  • Pierre Briant, From Cyrus to Alexander: A History of the Persian Empire, Translated by Peter T. Daniels, Eisenbrauns, 2006, pp.826-832.