Фаррухан Шахрвараз

Фаррухан Шахрвараз
27 квітня 630 року — 9 червня 630 року
Народження:	6 століття
Смерть:	9 червня 630  Ктезифон, Ашурістанd
Причина смерті:	атентат
Країна:	Держава Сасанідів
Релігія:	зороастризм
Рід:	House of Mihrānd
Шлюб:	Борандохт
Діти:	Шапур-і-Шахвараз, Нікет Перськийd і Nika Perskad
Медіафайли у Вікісховищі

Фаррухан Шахрвараза (? — 9 червня 630) — полководець Іранської імперії. Слуга шах Хосрова II. Брав участь у війні з Візантією (602-628). Здобув Єрусалим (614). Після смерті шаха короткий час керував Іраном. Отруєний за наказом шахині.

Біографія

Походив зроду Міхранів (МЕхранідів). Син Ардашира (його не слід плутати з представником династії Сасанідів). Отримав титул Шахрвараза — «вепр держави». Керував іранськими військами під час штурму Дамаска в 613 і Єрусалима в 614. Після штурму Єрусалиму була захоплена християнська святиня — Животворний Хрест, яку він відіслав Хосрову; до кінця війни хрест зберігався в царській скарбниці.

Під час штурму Ктесифону візантійський імператор Іраклій захопив лист Хосрова з наказом вбити Шахрвараза. Дізнавшись про лист, Шахрвараза приєднався до заколоту проти Хосрова, що закінчилося вбивством шаханшаха в тому ж 628.

У смутний час після смерті Хосрова ненадовго став правителем Ірану.

Смерть

Отруєний в 630 за наказом майбутньої цариці Борандохт.

Література

• Книга: Дашков С. Б.: Царі царів — Сасаніди