Фастівський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фастівський полк
Утворено [[1685]]
Ліквідовано 1712
Центр Фастів
Полковники

Фастівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця українського козацтва.

Фастівським полковником під час повстання під проводом Б. Хмельницького у 1651 році був Іван Дзік (Iwan Dzik), який походив з тієї гілки польського роду Дзіків гербу Доліва, які були протестантами, осіли в Україні, прийняли «грецьку віру» та покозачилися[1].

Створений у 1685 році Семеном Палієм після відновлення козацького устрою на Правобережжі. Полковий центр — місто Фастів (нині Київської області).

До полку увійшли частина колишнього Білоцерківського полку та більша частина Паволоцького полку. Полк займав територію Київського воєводства від Дніпра до річок Уж, Случ, Тетерів, Рось.

У 1693 році чисельність полку сягала 3000 козаків. Полк став центром визвольного руху на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої, чинив опір наступові польських військ, а в 1702 році повстав проти польської корони.

Протягом 1691—1696 брав участь у кількох походах проти Кримського ханства.

Під час повстання 1702—1704 р. паліївці захопили Білу Церкву (1702) та перенесли туди полковий центр. Формація проіснувала до 1712 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Lasocki Z. Dzik Jan († przed 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 181. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]