Фасція (анатомія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фасція (анатомія)
Gray395.png
Поперечна фасція живота (лат. fascia transversalis)
Латинська назва fascia
Анатомія Грея subject #104 376
Попередник Мезенхіма
MeSH Fascia

Commons-logo.svg Фасція (анатомія) у Вікісховищі

Фа́сція (лат. fascia, буквально — «пов'язка», «зв'язка», «бинт») — вид сполучної тканини, «м'який скелет» людського тіла, який пронизує його повністю й визначає тип тілобудови (конституції) та її індивідуальні особливості[1]. Фасція підтримує, стабілізує, оточує й відокремлює м'язи та інші внутрішні органи. Розрізняють поверхневу, глибоку, а також вісцеральну (або парієтальну) фасцію.

Подібно до зв'язок, aпоневрозів і сухожиль, фасція складається з фіброзної сполучної тканини, що містить щільні пучки колагенових волокон, розташованих у вигляді хвилястого візерунку з паралельним напрямком натягу. Фасція — найбільш гнучка сполучна тканина, але, водночас, здатна протистояти великій однонаправленій напрузі, аж допоки її хвилястий малюнок волокон не розпрямляється. Колагенові волокна виробляються фібробластами, розташованими в межах фасції.[2]

Фасції схожі на зв'язки і сухожилля, адже теж мають колаген як основний компонент. Вони відрізняються розташуванням та функціями: зв'язки з'єднують одну кістку з іншою, сухожилля приєднують м'язи до кісток, а фасції оточують м'язи й окремі пучки м'язових волокон, судинно-нервові пучки, внутрішні органи та інші структури.

Структура[ред.ред. код]

Існує певна полеміка про те, які структури вважаються «фасціями», і вони повинні бути класифіковані.[3] Ось дві найбільш поширені системи:

  • Класифікація 1983 р. у виданні Nomina Anatomica (NA 1983)
  • Класифікація 1997 р. у виданні Terminologia Anatomica (TA 1997)
NA 1983 TA 1997 Опис Приклад
Поверхнева фасції (не вважається фасцією в цій класифікації) Знаходиться в підшкірному шарі в більшості областей тіла, зливається з ретикулярним шаром дерми.[4] Фасція Скарпа (мембранозний шар поверхневої абдомінальної фасції)
Глибока фасція Фасції м'язів Щільна волокниста сполучна тканина, яка пронизує і оточує м'язи, кістки, нерви і кровоносні судини тіла. Поперечна фасція
Вісцеральна фасція Вісцеральна фасція, парієтальна фасція Підтримує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у прошарки сполучної тканини — оболонки. Перикард

Поверхнева фасція[ред.ред. код]

Поверхнева фасція — це нижній шар шкіри в майже всіх областях тіла, що зливається з шаром ретикулярної дерми,[5]присутній на обличчі, над верхньою частиною грудино-ключично-соскоподібного м'яза, на потилиці, шиї й над грудиною.[6] Поверхнева фасція складається, в основному, з пухкої пухкої сполучної жиромісткої тканини і є шаром, який в першу чергу визначає форму тіла (тип конституції). На додаток до присутності під шкірою, поверхнева фасція оточує внутрішні органи, судинно-нервові пучки й зустрічається в багатьох інших місцях, де заповнює вільний простір. Поверхнева фасція служить для зберігання жирів і води; є містилищем лімфатичних і кровоносних судин та нервів; вона також виконує роль захисної й утеплювальної оболонки.[1]

Поверхнева фасція присутня, але не містить жиру, на очах, вухах, мошонці, пенісі й кліторі.[7]

Завдяки своїм в'язкоеластичним властивостям, поверхнева фасція може розтягуватися, щоб вмістити нові відкладення жиру при різних, зокрема допологових, підвищеннях ваги. У випадках фізіологічної (наприклад, при вагітності й пологах) чи патологічної (при різних хворобливих станах) утрати ваги, поверхнева фасція повільно повертається до вихідного рівня натягу.

Вісцеральна фасція[ред.ред. код]

Вісцеральна фасція (також називається субсерозною фасцією) підтримує й обмежує органи в їхніх порожнинах і загортає їх у листки сполучної тканини — оболонки. Кожен з органів покритий подвійним шаром фасції; ці шари розділені тонкою серозною оболонкою.

Вісцеральна фасція менш, ніж поверхнева фасція, здатна розтягуватися. Відповідно до своєї підтримуючої й фіксуючої ролі щодо органів, фасція повинна підтримувати форму й положення органу, який огортає. Якщо вона занадто слабка, це спричиняє його пролапс або опущення. Але якщо наявний гіпертонус фасції, це обмежує моторику відповідного органу.[9]

Глибока фасція[ред.ред. код]

Глибока фасція являє собою шар щільної волокнистої сполучної тканини, яка оточує окремі м'язи, а також ділить групи м'язів на фасціальні комірки. Ця фасція має високу щільність еластинових волокон, що визначає її розтяжність і пружність.[10] Спочатку вважалося, що глибока фасція не має судин. Однак пізніші дослідження підтвердили наявність тонких кровоносних судин.[11] В ній також багато сенсорних рецепторів.[12] Приклади глибокі фасції: широка фасція стегна (лат. fascia lata femori), глибока фасція стегна (fлат. ascia profunda femori), плечова фасція (лат. fascia blachii), попереково-грудна фасція (лат. fascia lumbodorsalis).

Функція[ред.ред. код]

Фасції, як правило, розглядаються як пасивні структури, які передають механічну напругу при м'язовій діяльності або при дії зовнішніх сил по всьому тілу. Важлива функція м'язової фасції — зменшення тертя. При цьому фасції здійснюють комфортний і, водночас рухомий захист нервів і кровоносних судин, які проходять поміж м'язами.[13] Фасциальна тканина часто іннервується чутливими нервовими закінченнями — як мієліновими, так і немієліновими нервами. Виходячи з цього, визначена пропріоцептивна, інтероцептивна й ноціцептивна функції фасції — тобто участь у здійсненні функцій чутливості — глибокої чутливості, м'язово-суглобового й просторового відчуття.[14]

Клінічне значення[ред.ред. код]

Зміна властивостей фасції — жорсткість, втрата здатності до розтягування (як при міофасціальному синдромі), або навпаки — надмірна еластичність і втрата підтримуючої та захисної функції — ознака деяких хворобливих станів, або наслідок травми.[15] Запальні захворювання (фасциїт) або травми викликають фіброз і спайки. Це може статися внаслідок хірургічних маніпуляцій, при утворенні рубців й шрамів.

Анатомічні футляри й тунелі[ред.ред. код]

Фасція утворює комірки, тунелі й футляри всередині тіла, які містять м'язи і нерви.

У хірургічній практиці знання таких футлярів необхідне для лікування флегмони, при якій часто піогенною мембраною слугує сам фасціальний футляр, в межах котрого розмножуються патогенні мікроорганізми й утворюється гній.

У неврологічній практиці зустрічаються тунельні синдроми, такі як синдром зап'ястного каналу, синдром кубітального каналу та інші. Вони характеризуються болем, відчуттям оніміння і поколювання в результаті здавлювання нерва в каналі.

У лікуванні захворювань фасції використовуються хірургічні, фізіотерапевтичні процедури, лікарські засоби, масаж і т. зв. «фасціальні» методики: кінезітерапія, кінезіологія, остеопатія тощо.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Hedley, Gil. The Integral Anatomy Series Vol. 1: Skin and Superficial fascia.
  2. Marieb, Elaine Nicpon; Hoehn, Katja (2007). Human anatomy & physiology. Pearson Education. с. 133. ISBN 978-0-321-37294-9. 
  3. Committee on Anatomical Termi, Federative. Terminologia Anatomica: International Anatomical Terminology. Thieme Stuttgart. с. 33. ISBN 3-13-114361-4. 
  4. Skandalakis, John E.; Skandalakis, P.N.; Skandalakis, L.J.; Skandalakis, J. (2002). Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed. Atlanta, GA: Springer. с. 1–2. ISBN 0-387-98752-5. 
  5. Skandalakis, John E.; Skandalakis, P.N.; Skandalakis, L.J.; Skandalakis, J. (2002). Surgical Anatomy and Technique, 2nd Ed. Atlanta, GA: Springer. с. 1–2. ISBN 0-387-98752-5. 
  6. Paoletti, Serge (2006). The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment. Seattle, WA: Eastland Press. с. 23–24. ISBN 0-939616-53-X. 
  7. Norman Eizenberg, General Anatomy: Principles and Applications (2008), p 70.
  8. Hedley, Gil. The Integral Anatomy Series Vol. 3: Cranial and Visceral Fasciae [DVD]. Integral Anatomy Productions. Процитовано 2006-07-17.
  9. Paoletti, Serge (2006). The Fasciae: Anatomy, Dysfunction & Treatment. Seattle, WA: Eastland Press. с. 146–147. ISBN 0-939616-53-X. 
  10. Hedley, Gil. The Integral Anatomy Series Vol. 2: Deep Fascia and Muscle [DVD]. Integral Anatomy Productions. Процитовано 2006-07-17.
  11. Stecco, Carla (2015). Functional Atlas of the Human Fascial System. Edinburgh, UK: Churchilll Livingstone Elsevier. с. 59. ISBN 978-0-7020-4430-4. 
  12. Schleip, Robert (2003). Fascial plasticity – a new neurobiological explanation: Part 1. Journal of Bodywork and Movement Therapies 7 (1). с. 11–9. doi:10.1016/S1360-8592(02)00067-0. 
  13. Faller, A.; Schuenke, M. (2004). The Human Body. Thieme Medical Publishers. с. 127. 
  14. Schleip R «Fascia as an organ of communication».
  15. Clinical relevance of fascial tissue and dysfunctions.. Curr Pain Headache Rep 18 (8). 2014. с. 439. PMID 24962403. doi:10.1007/s11916-014-0439-y.