Фатьянівська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фатьянівська культура — археологічна культура бронзової доби.

Існувала у 2000-1500 роках до Р.Х.. Була поширена від Прибалтики до Волго-Камья із центром у Володимиро-Суздальському межиріччі.

Фатьянівська культура входила до складу великої культурно-історичної спільності — бойових сокир культур або шнурової кераміки культур, що були поширені серед предків слов'ян, балтов й германців.

Названа за могильником біля села Фатьянове Даниловського району Ярославської області.

Походження[ред. | ред. код]

Передбачувана прабатьківщина племен фатьянівська культура — територія між Дніпром і Віслою.

Вважається, що племена фатьянівської культури є представниками одної з гілок давніх балтів.

Антропологічний тип — європеоїдний.

Локальні варіанти[ред. | ред. код]

У фатьянівській культурі виділяється кілька локальних варіантів:

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Основні пам'ятники — ґрунтові могильники, родові цвинтарі, звичайно розташовані на пагорбах. Померлих ховали в скорченому положенні в спеціальних спорудженнях (з дерева, бересту, прутів), чоловіків в основному на правому боці, головою на захід, жінок — на лівому, головою на схід.

Інвентар[ред. | ред. код]

Інвентар поховань різноманітний:

  • зброя (кам'яні висвердлені бойові сокири, мідні сокири, списи, стріли й інше);
  • знаряддя з каменю, кості, рідше міді (клиноподібні сокири, ножі, шкребки, шила, шпильки, голки, долота, мотики й інше);
  • прикраси (намиста із зубів, костей птахів, мушлю, бурштину);
  • численний глиняний посуд; посудини є кулястими, орнаментовані нарізним і штампованим візерунком, на донцах — солярні знаки;
  • зустрічаються кості домашніх і диких тварин (залишки їжі в могилах).

Господарство[ред. | ред. код]

Основне заняття племен Фатьянівської культури:

  • скотарство (свині, вівці, велика рогата худоба, коні),
  • можливо землеробство;
  • підсобні заняття — полювання, рибальство й збирання.
  • розвинена металургія міді.

Суспільний лад — патріархально-родової.

Могили родових старійшин виділялися розмірами й багатством інвентарю.

Вірування - культ предків, ведмежий і солярний культи.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Крайнов Д. А. Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972;
  • Крайнов Д. А. Фатьяновская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. — М., 1987. — (Археология СССР);
  • Шитов В.Н. Фатьяновская культура, Энциклопедия Мордовия.