Фатіма Мернісі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фатіма Мернісі (2004)

Фатіма (або Фатема) Мернісі (араб. فاطمة مرنيسي‎; 194030 листопада 2015) — марокканська письменниця-феміністка і соціолог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї представників середнього класу в місті Фес у 1940 році. Початкову освіту здобула у школі, яку заснував націоналістичний рух, а середню — у школі для всіх дівчат, яку фінансував Французький протекторат[1]. 1957 року вивчала політологію в Паризькому і Брандейському університетах, де здобула ступінь доктора[2]. Потім повернулася працювати в Університет Мухаммеда V. Викладала там на факультеті Faculté des Lettres від 1974 до 1981 року такі предмети як методологія, сімейна соціологія і психосоціологія. На міжнародному рівні стала відомою головним чином як ісламська феміністка[3].

Як ісламська феміністка Мернісі переважно займалася питанням місця жінки в ісламі, аналізуючи історичний розвиток ісламської думки а також її сучасний стан. Детально проаналізувавши природу спадкоємності Магомета, вона висловлювала сумніви у справжності деяких хадисів, а отже й у законності підлеглого становища жінок, яке вона спостерігала в ісламі, але не обов'язково в Корані[4]. Багато писала про життя в гаремі, а також про гендерну, суспільну і приватну сфери[5]. Її твір «Дочка торговця і син султана» (англ. "The merchant's daughter and the son of the sultan") увійшов до антології 1984 року Sisterhood Is Global: The International Women's Movement Anthology, за редакцією Робін Морган[6][7].

Як соціолог Мернісі здійснювала польові дослідження переважно в Марокко. Наприкінці 70-х — на початку 80-х проводила опитування, щоб визначити найбільш поширене ставлення до питання жінок і роботи. Ці дослідження вона робила для ЮНЕСКО та МОП а також для марокканської влади[8]. Тоді ж опублікувала багато статей на тему становища жінок в Марокко та Ісламі з сучасної та історичної точок зору.

2003 року разом зі Сьюзен Зонтаґ отримала Премію принцеси Астурійської[9].

Наприкінці життя читала лекції в Університеті Мухаммеда V в Рабаті, а також проводила дослідницьку роботу в Інституті наукових досліджень там само[10]. Померла в Рабаті 30 листопада 2015 року[11].

Праці[ред. | ред. код]

Перша монографія Мернісі, Beyond the Veil, опублікована 1975 року[12]. Виправлене видання вийшло друком у Великій Британії 1985 року і в США 1987. Ця книга стала класикою, особливо в царині антропології та соціології жінок в ісламському світі й середземноморських ісламських спільнотах загалом. Її найвідоміша книга як ісламської феміністки, The Veil and the Male Elite: A Feminist Interpretation of Islam, — це квазі-історичне дослідження ролі дружин Магомета. Вперше ця робота вийшла у Франції 1987 року, а потім в перекладі на англійську 1991. Під час написання Doing Daily Battle: Interviews with Moroccan Women (1991) вона проводила опитування серед селянок, робітниць, провидиць і служниць. 1994 року опублікувала мемуари Dreams of Trespass: Tales of a Harem Girlhood[13][14].

Книги[ред. | ред. код]

  • 1975: Beyond the Veil: Male-Female Dynamics in a Muslim Society. revised ed. 1985, 1987, reprinted London: Saqi Books (2011). ISBN 0-86356-412-7
  • Dreams of Trespass: Tales of a Harem Girlhood. New York: Perseus Books (1995). ISBN 0-201-48937-6
  • 1983: Le Maroc raconté par ses femmes.
  • 1984: L'amour dans les pays musulmans
  • 1985: Femmes du Gharb
  • 1987: Le harem politique — Le Prophète et les femmes , trans. The Veil and the Male Elite: A Feminist Interpretation of Islam. New York: Basic Books (1992). ISBN 978-0201-63221-7
  • 1988: Shahrazad n'est pas marocaine
  • 1990: Sultanes oubliées — Femmes chefs d'Etat en Islam (trans. 1993: Forgotten Queens of Islam)
  • 1992: La Peur-Modernité
  • 1993: Women's Rebellion and Islamic Memory
  • 1994: The Harem Within (retitled Dreams of Trespass — Tales of a Harem Girlhood)
  • 1997: Les Aït-Débrouille
  • 1998: Etes-vous vacciné contre le Harem?
  • 2001: Scheherazade Goes West. New York: Washington Square Press. ISBN 0-7434-1243-5
  • Islam and Democracy: Fear of the Modern World. New York: Basic Books (2002). ISBN 0-7382-0745-4
  • Les Femmes Du Maroc. Brooklyn: powerHouse Books (2009). ISBN 1-57687-491-5

за редакцією Мернісі:

  • Doing Daily Battle: Interviews with Moroccan Women . Translated by Mary Jo Lakeland. New Brunswick, N.J., 1988.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mernissi, Fatima (1987). Beyond the veil: male-female dynamics in modern Muslim society. Indiana University Press. с. 6. 
  2. Featured Alumni. Процитовано March 3, 2014. 
  3. Mernissi, Fatima. Процитовано March 3, 2014. 
  4. Mernissi, Fatima. Процитовано March 3, 2014. 
  5. WISE. Fatema Mernissi. Процитовано 3 March 2014. 
  6. Table of Contents: Sisterhood is global :. Catalog.vsc.edu. Процитовано 2015-10-15. 
  7. Valentine M. Moghadam (2003). Modernizing Women: Gender and Social Change in the Middle East. Lynne Rienner Publishers. с. 76–. ISBN 978-1-58826-171-7. 
  8. Notable Feminist Fatema Mernissi. Процитовано 3 March 2014. 
  9. Notable Feminist Fatema Mernissi, Susan Sontag - Literature 2003. Процитовано 3 March 2014. 
  10. Muslim Women: Past and Present. Fatema Mernissi. WISE. Процитовано 3 March 2014. 
  11. Fox, Margalit (9 December 2015). Fatema Mernissi, a Founder of Islamic Feminism, Dies at 75. New York Times. 
  12. Khaleeli, Homa. Fatema Mernissi. The Guardian. Процитовано 3 March 2014. 
  13. Mernissi, Fatima (1994). The harem within (вид. Bantam reprint.). Toronto: Bantam Books. ISBN 978-0553408140. 
  14. Mernissi, Fatima (1995). Dreams of trespass : tales of a harem girlhood. Photographs by Ruth V. Ward (вид. 26. printing.). Cambridge, Mass.: Perseus Books. ISBN 978-0201489378. 

Посилання[ред. | ред. код]