Фаунтинське абатство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фаунтинське абатство
Fountains Abbey
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Фаунтинське абатство. Головний фасад
Координати: 54°06′42″ пн. ш. 1°34′55″ сх. д. / 54.11167° пн. ш. 1.58194° сх. д. / 54.11167; 1.58194
Країна Велика Британія
Місто Ріпон
Розташування околиця міста Ріпон, Північний Йоркшир, Велика Британія
Конфесія католицька в минулому
Єпископство не існує, Національний траст Великої Британії
Орден цистеріанський орден
Тип абатство
Тип будівлі монастир
Матеріал камінь
Стиль готика
Перша згадка 1132 рік
Дата заснування 12 століття
Основні дати:
Будівлі:
монастир, дзвіниця, Королівський (тобто державний) парк Стадлі, церква Св. Марії
Статус  Світова спадщина ЮНЕСКО
Стан задовільний

Фаунтинське абатство. Карта розташування: Велика Британія
Фаунтинське абатство
Фаунтинське абатство
Фаунтинське абатство (Велика Британія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фаунтинське абатство (англ. Fountains Abbey) — найбільше у Великій Британії цистеріанське абатство XII століття, зараз перебуває в напівзруйнованому стані, наразі охороняється і пропагується як історична пам'ятка минувщини Національним трастом.

Розташування[ред. | ред. код]

Монастир, що перебуває нині в зруйнованому стані, розташований неподалік містечка Ріпон, що в графстві Північний Йоркшир. Найбільше місто графства і його столиця — Йорк.

Історія пам'ятки[ред. | ред. код]

Засновником монастиря вважають йоркського архієпископа Турстана (помер 6 лютого 1140 року). Турстан був відомим церковним і державним діячем, засновником декількох монастирів, в тому числі й в Ріво, що були найбільшими цистерінськими монастирями середньовічної Англії. 1132 року тринадцять ченців були викинуті із абатства Діви Марії в місті Йорк за спробу відродити бенедиктинський устав. Архієпископ Турстан дозволив вигнанцям оселитися в долині річки Скелл. Однак низка наступних йоркських архієпископів та впливовий тоді цистерціанський орден надавали братії підтримку і згодом монастир став одним із значних релігійних центрів і грандіозних пам'яток доби англійської готики.

1539 року, після сварки між папою римським Климентом VII та англійським королем Генріхом VIII, король провів в державі релігійну реформу, що сприяло появі національної форми протестантизму (англіканства). Себе самовласний король оголосив головою англіканської церкви і навідсіч відмовився відсилати велетенські грошові суми до Ватикана, як то було до сварки. Водночас, за наказом короля, в країні були скасовані всі католицькі монастирі, а їх землі і майно передані королю. Серед скасованих монастирів було і Фаунтинське абатство, землі якого стали державним надбанням. Монастир занепав, а його споруди частково зруйновані. Будівельні матеріали були використані на побудову Фаунтинз-холлу, світської споруди доби королеви Єлизавети І. Споруду монастиря придбав купець Річард Грешем.

У XVIII столітті колишні готичні споруди Англії знову привабили англійських аристократів і архітекторів, тим паче що в Англії досить важко прищеплювалась ордерна архітектура з європейського континенту. Саме Англія стала в Європі країною відродження готичної стилістики у вигляді неоготики. Навколо напівзруйнованого абатства створили Королівський (тобто державний) парк Стадлі та церкву Св. Марії в XIX ст. У XXI столітті величні руїни Фаунтинського абатства доглядає Національний траст Великої Британії. Задовільний стан споруд дозволив внести їх до списку Англійської спадщини (англ. English Heritage).

Галерея[ред. | ред. код]

Фаунтинське абатство, фото 2010 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фаунтинське абатство