Фахроніса Зейд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фахроніса Зейд
араб. الأميرة فخر النساء زيد

Prince Zeid Al-Hussein family 1938.jpg

Народження 1901[1][2][…]
Büyükadad, Стамбул, Туреччина
Смерть 5 вересня 1991(1991-09-05)[4]
  Амман, Йорданія
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Релігія іслам
Жанр живопись
литография
гравюра
коллаж
витраж
мозаика
Навчання Mimar Sinan Fine Arts Universityd і Lycée Notre Dame de Sion Istanbuld
Діяльність художниця, stained-glass artist, mosaicist, літограф, художник-гравер, колажист, мисткиня
Напрямок живопис
У шлюбі з Prince Zeid bin Husseind
Діти Ra'ad bin Zeidd

CMNS: Фахроніса Зейд у Вікісховищі

Фахроніса Зейд (араб. الأميرة فخر النساء زيد‎) або Фахр ель-Нісса ( () — 5 вересня 1991) — турецька художниця у роботах якої абстракціонізм та інші західні впливи поєднувалися з елементами ісламського і візантійського мистецтва. Вона використовувала такі різні техніки, як олійний живопис, акварель і гуаш, виготовляла літографії, гравюри, колажі і вітражі.

Вона вийшла заміж за представника хашимітської королівської династії Іраку і стала матір'ю принца Раад, поточного претендента на іракський престол.

Життєпис[ред. | ред. код]

Фахроніса народилася на острові Бююкада, найбільшому з Принцевих островів, що входять до складу Стамбула, в іменитій османській родині. Її батько, Мехмет Шакір-паша, був дипломатом, бригадиром, фотографом і істориком, і доводився братом видатного воєначальника Джеваду-паші. Її мати, Сарі Ісмет-ханим, була уродженкою Криту, і в її родині було багато видатних каліграфів[5]. Брат Фахроніси, Джеват Шакір Кабаагачли, став відомим у Туреччині письменником під псевдонімом «Рибак із Галікарнасу», а сестра, Аліє Бергер — художницею і гравером. Фахроніса доводилася тіткою художниці-керамістці Фюрейе Кораля і художнику Джему Кабаачу.

Мати Фахроніси надавала великого значення освіті дітей. Вони вивчали англійську, французьку, арабську і перську мови, брали уроки малювання та гри на фортепіано, а також читали Коран[5]. Фахроніса вперше почала малювати у чотирирічному віці, а вже в 12 років малювала портрети матері та інших членів сім'ї маслом на шовкових тканинах[5].

Фахроніса Зейд була однією з перших жінок, які закінчили стамбульську Академію витончених мистецтв[6], де вона навчалася у відомого турецького художника Намика Ісмаїла. В середині 1920-х років Фахроніса відвідала Італію, Іспанію та Францію, де навчалася в Академії Рансона в класі Роже Бисьєра. У 1930-х роках вона багато подорожувала по Європі, довго проживаючи у великих європейських столицях — Берліні, Лондоні, Парижі.

У 1920 році Фахроніса вийшла заміж за письменника Іззета Меліх Деврима, відомого співпрацею з авангардним літературним журналом «Скарб знання» (тур. Servet-i Fünun). У цьому шлюбі у неї з'явилося дві дитини — Тішать Деврим, став художником, і Ширін Деврим, стала театральною актрисою. У 1934 році Фахроніса вийшла заміж за принца Зейда бін Хуссейна, іракського посла в Анкарі і брата короля Фейсала I. У 1936 році у них народився син, принц Раад.

У 1942 році Фахроніса Зейд приєдналася до «Групи Д» — об'єднання митців, які прагнули поєднувати елементи національного турецького мистецтва з сучасними західними впливами, і стала брати участь у їхніх виставках. Перша персональна виставка Фахроніси відбулася в 1944 році в стамбульському районі Мачка (зараз входить до складу району Бешикташ)[5], за нею послідували виставки в Лондоні і Парижі. Творчість Фахронісы Зейд здобула широку міжнародну популярність після виставки, що пройшла в 1950 році в нью-йоркській галереї «Х'юго». Все відбулося майже 50 виставок Зейд в США, Європі і на Близькому Сході[7].

У 1970 році помер чоловік Фахроніси, а в 1975 році вона переїхала до Амману, де жив її син Раад. Там вона викладала в Королівському художньому інституті і заснувала Академію образотворчих мистецтв імені Фахроніси Зейд[8].

Художниця померла 5 вересня 1991 року і була похована в Королівському мавзолеї, що знаходиться у палаці Рагдан в Аммані.

Творчість[ред. | ред. код]

У ранній творчості Зейд, особливо в портретах і сценах інтер'єру, помітно вплив французького мистецтва. Під час навчання у Франції художниця вивчала і пробувала імпресіоністські техніки. З 1940-х років її роботи стають все більш абстрактними, в них з'являється вплив фовізму, експресіонізму та Паризької школи. У 1970-х роках, після смерті чоловіка, Фахроніса відходить від абстракціонізму, вперше з дитинства роблячи серію портретів членів сім'ї та близьких друзів. На питання про причини повернення до портретного живопису Зейд відповідала:

«На мій погляд, вона також є абстрактною. Між ними немає різниці. Я не малюю обличчя людини, я намагаюся відобразити її внутрішній світ, а внутрішній світ абстрактний».
Оригінальний текст (англ.)
In my opinion, this also is abstract There is no difference. I am not taking picture of a face; I am trying to reflect its inner world. And a person's inner world is abstract[5].

Портрети цього періоду, на думку критиків, не мають ніякої основи в рамках західного мистецтва, а успадковують швидше традиції візантійських ікон і фаюмських портретів[5]. У середині 1980-х років, незадовго до смерті, Зейд захопилася виготовленням вітражів.

Критики відзначали пишність і блиск її картин, багатство та розкіш кольорів, особливо проявилися в мозаїках 1950-х років. Турецький арт-критик Зейнеп Яса Яман виділяє серед тематичних компонентів творчості Зейд такі, як природа, географія, історія, ностальгія та ідентичність, а серед стилістичних елементів звертає увагу на її пристрасть до кольору, любов до деталей, увага до поверхонь, текстур і розміщення об'єктів на площині[5].

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фахроніса Зейд «Розпад атома і рослинне життя» ( «Break of the Atom and Vegetal Life» ) (1962) Картина, яка встановила в жовтні 2013 року рекорд ціни на твір близькосхідного художника.

Більшість критиків пов'язує творчість Зейд з ісламською культурою. Так, Андре Моруа вважав, що її мистецтво походить з ісламської естетики та османської культури. З іншого боку, такі критики як Бюлент Еджевіт і Джеміль Ерен стверджують, що її картини несуть відбиток римської, візантійської і християнської культури. У свою чергу, Шарль Етьєн, Дені Шевальє, Кіт Саттон[en] и Талат Саїт Халман[en], вважають, що, оскільки в творчості Зейд поєднувалися елементи ісламської і європейської культури, її мистецтво неможливо однозначно класифікувати. Сама Зейд неодноразово відзначала в інтерв'ю, що ніколи не вважала свою творчість продуктом виключно турецької традиції. На думку Зейнепа Яси Ямана, ці слова Фахроніси виражають її бажання бути вільною від кордонів «національного мистецтва» і відкритою для всіх впливів[5].

Існують і негативні відгуки про творчість Зейд. Так, журналіст і мистецтвознавець Нік Форрест заявляв, що її значення і вплив сильно перебільшені, а роботи користуються популярністю виключно через королівський статус їх авторки[9].

Положення на арт-ринку[ред. | ред. код]

В жовтні 2013 року картина Зейд «Розпад атома і рослинне життя» була продана на аукціоні christie's у Дубаї за 2,741 мільйона доларів США, що встановило рекорд ціни на твір близькосхідного художника. Таким чином, Фахроніса стала найбільш високооплачуваною художницею Близького Сходу[10]. Цікаво, що попередній рекорд також належав Зейд: у 2010 році картина була продана за 1 мільйон доларів США[11].

Середня вартість картини Зейд оцінюється в 100-500 тисяч доларів США[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119383349 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Fahrelnissa Zeid — 2008.
  3. Fahrelnissa Zeid
  4. SNAC — 2010.
  5. а б в г д е ж и Zeynep Yasa Yaman. An Artist and an Explorer Beyond Ideologies in a Globalized World. The Centenary of Fahrelnissa Zeid (en). Darat al Funun. Архів оригіналу за 2013-11-02. Процитовано 2014-02-04. 
  6. Fahrelnissa Zeid Dies; Abstract Painter, 89 (en). The New York Times. 1991-09-11. Процитовано 2014-02-04. 
  7. а б Fahr-el-Nissa Zeid (en). Art Tactic. Архів оригіналу за 2014-03-02. Процитовано 2014-02-04. 
  8. Jonathan M. Bloom, Sheila S. Blair. Zeid, Fahrelnissa // The Grove Encyclopedia of Islamic Art and Architecture. — Oxford University Press, 2009. — Vol. 3. — P. 451. — ISBN 019530991X, 9780195309911.
  9. Ник Форрест (2013-12-05). Аристократия и знаменитости поднимают цены на предметы искусства (ru). Finam.info. Архів оригіналу за 2014-02-22. Процитовано 2014-02-04. 
  10. Elisabeta Tudor (2013-10-31). Christie's Dubai Scores High (en). Arabia.style.com. Архів оригіналу за 2014-02-05. Процитовано 2014-02-04. 
  11. 15th Dubai Sale Season Totals 12 Million (en). Christie's. 2013-10-30. Процитовано 2014-02-04.