Федеральна резервна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печатка Федеральної резервної системи США

Федеральна резервна система (англ. Federal Reserve System) — система приватних банків, що виконує роль центрального банку США.

Створена у 1913 р. Законом про Федеральний резерв (англ. Federal Reserve Act), ФРС є квазідержавною структурою з приватними компонентами, в яку входять: призначувані Президентом США Рада керуючих ФРС, Федеральний комітет з відкритого ринку (англ. Federal Open Market Committee), дванадцять регіональних Федеральних резервних банків — фіскальних агентів Казначейства США, численні приватні банки (отримують невідчужувані акції Федеральних резервних банків фіксованої прибутковості в обмін на резервний капітал), і різноманітні консультаційні ради.

З лютого 2014 р. посаду голови Ради керуючих ФРС займає Джанет Єллен.

Штаб-квартира Федеральної резервної системи США

Історія ФРС[ред.ред. код]

Передісторія[ред.ред. код]

Першим закладом, який виконує функції центрального банку США був Перший банк Сполучених Штатів, створений Александером Гамілтоном у 1791 р. Його повноваження не були продовжені у 1811 р. У 1816 р. був утворений Другий Банк Сполучених Штатів, його повноваження не були продовжені у 1836 після того, як він став об'єктом критики з боку президента Ендрю Джексона.

З 1837 по 1862 р.р., в Еру вільних банків, центрального банку формально не існувало. З 1862 до 1913 р.р. у США за відповідним законом діяла система національних банків. Серія банківських панік — у 1873, 1893 і 1907-м роках створила серйозний попит на створення централізованої банківської системи.

Хронологія центральних банків США:

Створення третього центрального банку[ред.ред. код]

Протягом останньої чверті XIX століття і початку XX століття економіка США пройшла через низку фінансових панік. Головним імпульсом до створення третього центрального банку стала криза 1907 р. Багато економістів і прихильники Федеральної Резервної Системи стверджували, що попередні системи володіли двома основними недоліками:

  • «нееластичною» валютою та
  • нестачею ліквідності.

У 1908 році Конгрес США прийняв акт Олдріча-Вріланда, за яким створювалася Національна монетарна комісія з метою досліджувати можливі варіанти грошової і банківської реформи. Головним теоретиком створення центрального банку став Пол Варбург, ідеї якого були втілені в доповіді, виданою Національною грошовою системою у 1912 р.

Закон про Федеральний резерв[ред.ред. код]

Нельсон Олдріч, лідер республіканців сенату, заснував дві комісії: одну для глибокого вивчення американської грошової системи, іншу (яку очолював сам Олдріч) — для вивчення та підготовки звітів про європейські банківські системи.

Приїхавши до Європи з негативним ставленням до центральних банків, Олдріч змінив свою думку, вивчивши німецьку банківську систему, і прийшов до висновку про її переваги перед системою випуску державних облігацій, яку Олдріч раніше вважав кращою. Ідея центрального банку зустріла жорстку критику з боку опозиційних політиків, які ставилися до неї з підозрою і висували проти Олдріча звинувачення в необ'єктивності через його близькі стосунки з багатими банкірами (такими, як Дж. П. Морган) та зважаючи на шлюб його дочки з Джоном Д. Рокфеллером-молодшим.

Олдріч виступав за повністю приватний центральний банк з мінімальним втручанням держави, але пішов на поступку в тому, що держава повинна бути представлена в Раді директорів. Більшість республіканців схвалювали план Олдріча, але їх підтримки було недостатньо для проходження закону в Конгресі. Прогресивні Демократи воліли мати резервну систему, яка перебуває у власності й під управлінням держави, непідконтрольну фінансовій системі Уолл-стріт. Консервативні Демократи захищали ідею приватної, але децентралізованої резервної системи, яка через децентралізацію виводилася би з-під контролю Уолл-стріт. Закон про Федеральний резерв, ухвалений Конгресом у 1913 році, відбивав думку переважно представників Демократичної партії США; більшість республіканців виступало проти його прийняття.

Федеральна резервна система є приватним банком, що друкує долари, у якого США беруть гроші у борг під відсотки. Така ситуація суперечить Конституції США, де право друкувати гроші надано виключно Конгресу США.

З установою Феде­раль­ної резервної системи було узаконено таємний уряд, що складається з найбагатших людей світу. Федеральна резервна система друкує валюту США. Єдиним президентом, серйозно налаштованим змінити Федеральну резервну систему і друкувати гроші США самостійно, був Джон Кеннеді.

Банкір-мільярдер М.Ро­тшильд якось сказав, «Дайте мені можливість управляти грошима нації, і тоді мені буде все одно, хто приймає її закони».

Нарада на острові Джекіл[ред.ред. код]

22 листопада 1910 року група з семи чоловік, у руках яких було зосереджено 25% світового капіталу, зустрілася на острові Джекілл, щоб розробити план створення центрального банку.

Це були:

  • представник сімейства Рокфеллерів Френк Вандерліп, пізніше голова «Нешнл Сіті-банк» у Нью-Йорку;
  • А.Піат Єндрю, тодішній помічник міністра фінансів США;
  • Генрі П.Девідсон, який представляв Морганів;
  • Чарльз Нортон, президент Першого Національного Банку;
  • Бенджамін Стронг, помічник матері Моргана;
  • Нельсон Олдріч, голова Національного фінансового комітету і свекор Джона Рокфеллера;
  • Пол Варбург, представник Банку Варбург у Німеччині і Нідерландах.

Їхній план втілився у створенні Центрального приватного банку США під назвою Федеральна ре­зерв­на система (ФРС). Закон про створення ФРС підписав президент Вудро Вільсон 23 грудня 1913 р. (у вечір перед Різдвом, коли більшість конгресменів роз'їхалися на відпочинок та святкування Різдва)

Сучасна історія ФРС[ред.ред. код]

У липні 1979 р. Президент США Джиммі Картер призначив Пола Волкера головою ФРС. Волкер зумів приборкати галопуючу інфляцію, скоротивши її до 1% шляхом скорочення грошової емісії та суворішання грошової політики. На посаді голови ФРС Пола Волкера у 1987 р. змінив Алан Грінспен. У лютому 2006 року посаду голови ФРС посів Бен Бернанке.

Юридичний статус ФРС[ред.ред. код]

Правовий статус ФРС визначений Законом про ФРС у вигляді особливої фінансової установи, що об'єднує риси як незалежної юридичної особи, так і публічного державного агентства. Незалежність емісійного центру від уряду пояснюється прагненням забезпечити баланс між платниками податків і урядом (що знаходяться в стосунках «наймача» і «підрядчика»), а також банківською системою, що історично склалася в США, і запобігти можливості використання грошової емісії в короткострокових інтересах уряду США (наприклад, для покриття дефіциту бюджету). У 1982 році суд центрального округу штату Каліфорнії виніс постанову у справі «Джон Люїс проти Сполучених Штатів», в якому визначив, що Федеральні резервні банки, що входять в структуру ФРС (див. нижче), не є установами, до яких можуть бути пред'явлені позови приватних осіб згідно із законом про позови до державних організацій і службовців (Federal Tort Claims Act). Дана постанова суду відноситься до практики вживання закону Federal Tort Claims Act до Федеральних резервних банків і не виносить жодного визначення відносно статусу ФРС в цілому.

Функції ФРС[ред.ред. код]

Поточні функції ФРС:

  • Виконання обов'язків центрального банку США
  • Підтримання балансу між інтересами комерційних банків й загальнонаціональним інтересами
  • Забезпечення нагляду та регулювання банківських установ
  • Забезпечення кредитами
  • Управління грошовою емісією (з нерідко конфліктуючими цілями: мінімізація безробіття, підтримання стабільності цін, забезпечення помірних відсоткових ставок)
  • Забезпечення стабільності фінансової системи, контроль за системними ризиками на фінансових ринках
  • Надання фінансових послуг депозитарію, у тому числі уряду Сполучених Штатів Америки і офіційним міжнародним установам
  • Участь у функціонуванні системи міжнародних та внутрішніх платежів
  • Усунення проблем з ліквідністю на місцевому рівні
  • Зміцнення ролі США у світовій економіці

Банки-члени регіонального Федерального Резерву[ред.ред. код]

Будь-який комерційний банк, який відповідає стандартним вимогам ФРС, може стати членом (акціонером) місцевого регіонального відділення. На 2008 р. до структури ФРС входило 38% усіх банків та кредитних спілок на території США (близько 5,6 тисяч юридичних осіб).

Повні списки банків-акціонерів ФРС опубліковані на сайтах відповідних регіональних відділень ФРС (приклад: [1]).

Споживчий кредит звіт[ред.ред. код]

Споживчий кредит статистичний звіт Федеральної резервної системи (англ. G.19 Consumer Credit report) — звіт, дані якого відражають зміну рівня кредитування населення на придбання споживчих товарів або послуг. Звіт публікується щомісяця (у п'ятий робочий день місяця о 15:00 за Східним часом) і містить дані за два попередні місяці. Не має помітного впливу на динаміку біржових торгів.

Доходи Федеральної Резервної Системи[ред.ред. код]

  • 2007 — вдалося заробити 34,6 мільярда доларів.
  • 2009 — Федеральна резервна система США зуміла отримати рекордний прибуток у розмірі 45 мільярдів доларів, повідомляє Лента.ру з посиланням на The Washington Post.

Організаційна структура[ред.ред. код]

Кожен регіон має цифрове і літерне позначення в алфавітному порядку згідно зі списком:

Номер території Буква Місцезнаходження центру Федеральний резервний банк Офіційний сайт
1 A Бостон (штат Массачусетс) Федеральний резервний банк Бостона http://www.bos.frb.org
2 B Нью-Йорк (штат Нью-Йорк) Федеральний резервний банк Нью-Йорка http://www.newyorkfed.org
3 C Філадельфія (штат Пенсильванія) Федеральний резервний банк Філадельфії http://www.philadelphiafed.org
4 D Клівленд (штат Огайо) Федеральний резервний банк Клівленда http://www.clevelandfed.org
5 E Ричмонд (штат Вірджинія) Федеральний резервний банк Ричмонда http://www.richmondfed.org
6 F Атланта (штат Джорджія) Федеральний резервний банк Атланти http://www.frbatlanta.org
7 G Чикаго (штат Іллінойс) Федеральний резервний банк Чикаго http://www.chicagofed.org
8 H Сент-Луїс (штат Міссурі) Федеральний резервний банк Сент-Луїса http://www.stlouisfed.org
9 I Міннеаполіс (штат Міннесота) Федеральний резервний банк Міннеаполіса http://www.minneapolisfed.org
10 J Канзас-Сіті (штат Міссурі) Федеральний резервний банк Канзас-Сіті http://www.kansascityfed.org
11 K Даллас (штат Техас) Федеральний резервний банк Далласа http://www.dallasfed.org
12 L Сан-Франциско (штат Каліфорнія) Федеральний резервний банк Сан-Франциско http://www.frbsf.org

Посилання[ред.ред. код]


Карта регіональних відділень Федеральної резервної системи США


США Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.