Федеріко Гарсія Лорка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федеріко Гарсія Лорка
Federico García Lorca
Гарсія Лорка (1914)
Гарсія Лорка (1914)
Дата народження 5 червня 1898(1898-06-05)
Місце народження Фуенте-Вакерос, провінція Гранада, Андалусія, Іспанія
Дата смерті 19 серпня 1936(1936-08-19) (38 років)
Місце смерті поблизу Альфакара, провінція Гранада, Андалусія, Друга Іспанська Республіка
Національність іспанець
Мова творів іспанська
Рід діяльності поет, драматург
Автограф: Автограф

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Уерта-де-Сан-Вісенте, літній будинок сім'ї Лорки в Гранаді, зараз музей

Федеріко Ґарсія Лорка (ісп. Federico García Lorca; *5 червня 1898 — †19 серпня 1936) — іспанський поет і драматург, відомий також як музикант і художник-графік. Центральна фігура «покоління 27 року», один з найяскравіших і значніших діячів іспанської культури XX століття. Убитий на початку Громадянської війни в Іспанії.

Біографія[ред.ред. код]

Лорка народився 5 червня 1898 р. в містечку Фуенте-Вакерос в іспанській провінції Гранада. В школі вразливий хлопчик вчився не дуже успішно. В 1909 р. родина переїхала в Гранаду. В 1910-х Федеріко брав активну участь у житті місцевої художньої спільноти. У 1914 році Лорка почав вивчати право, філософію і літературу в університеті Гранади. Гарсіа Лорка багато подорожує по країні. В 1918 р. у Лорки виходить перша поетична збірка, Impresiones y paisajes («Враження й пейзажі»), що принесла йому, якщо не комерційний успіх, то хоча б популярність.

У 1919 р. Гарсія Лорка приїжджає до Мадрида. У столичному університеті він знайомиться з Сальвадором Далі та Луїсом Бунюелем, а також з Григоріо Мартінесом Сьєрра, директором театру «Еслава». На прохання Сьєрри Лорка пише свою першу п'єсу El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика») і здійснює її постановку (1919 -1920). До 1928 року він навчається в мадридському університеті.

У наступні роки Гарсія Лорка стає помітною фігурою серед художників-авангардистів. У нього виходять нові поетичні збірки, включаючи Romancero gitano («Циганські романсеро», 1928). У цих віршах поет, за його власними словами, «хотів злити циганську міфологію з усієї сьогоднішньої повсякденністю».

Через рік Гарсія Лорка їде в Нью-Йорк, в результаті чого незабаром з'являються нові твори — книга віршів Poeta en Nueva York («Поет у Нью-Йорку», 1931), п'єси El público («Публіка», 1931, 1936) і «Коли пройде п'ять років» (1931).

Повернення поета до Іспанії збіглося з падінням режиму Прімо де Рівери і встановленням республіки. У 1931 році Гарсіа Лорку призначають директором студентського театру La Barraca. Працюючи в театрі, Лорка створює свої найвідоміші п'єси, Bodas de sangre («Криваве весілля»), Yerma («Йерма») і La casa de Bernarda Alba("Дім Бернарди Альби ").

Перед початком громадянської війни Гарсія Лорка виїжджає з Мадрида в Гранаду, хоча було очевидно, що там його чекає серйозна небезпека: на півдні Іспанії були особливо сильні позиції правих. 18 серпня 1936 націоналісти заарештовують Гарсіа Лорку, і наступного дня поета вбивають як республіканця та комуніста. Багато сучасних досліджень спростовують цю думку, вважаючи причиною розстрілу Лорки ворожнечу між його сім'єю та іншими впливовими родинами регіону. Лорка не робив заяв на користь сторін конфлікту і був особистим другом Хосе Антоніо Прімо де Рівери. Після цього до смерті генерала Франко книги Гарсіа Лорки були заборонені в Іспанії.

Твори Гарсія Лорки перекладені різними мовами.

Твори[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

  • Impresiones y paisajes («Почуття та пейзажі», 1918)
  • Libro de poemas («Книга віршів», 1921(100500)
  • Canciones («Пісні», 1927)
  • Primer romancero gitano («Перші циганські романси», 1928)
  • Poema del cante jondo («Поема про глибоку пісню», 1931)
  • Sonetos del amor oscuro («Сонети про смутну любов», 1935)
  • Primeras canciones («Перші пісні», 1936)
  • Poeta en Nueva York («Поет у Нью-Йорку», посмертна збірка, 1940)

П'єси[ред.ред. код]

Статуя Федеріко Гарсіа Лорки у Мадриді
  • El maleficio de la mariposa («Чаклунство метелика»: написана в 1919-20, вперше показана в 1920)
  • Mariana Pineda («Маріана Пінеда», написана в 1923-25, вперше показана в 1927)
  • La zapatera prodigiosa («Чудова чоботарка»: написана в 1926-30, вперше показана в 1930, перероблена в 1933)
  • Amor de Don Perlimpín con Belisa en su jardín]] («Любов дона Перлімпіна з Белізою у його саду»: написана в 1928, вперше показана в 1933)
  • Bodas de sangre («Криваве весілля»: написана в 1932, вперше показана в 1933)
  • Yerma («Єрма», написана у 1934, вперше показана у 1934)
  • Doña Rosita la soltera («Донья Росіта, дівиця, або Мова квітів»: написана в 1935, вперше показана в 1935)
  • Retablillo de Don Cristóbal («Лялькова вистава Дона Крістобаля»: написана в 1931, вперше показана в 1935)
  • Los títeres de Cachiporra («The Billy-Club Puppets»: написана в 1928, вперше показана в 1937)
  • Así que pasen cinco años («Коли мине п'ять років»: написана у 1931, вперше показана у 1945)
  • La casa de Bernarda Alba («Дім Бернарди Альби»: написана у 1936, вперше показана у 1945)
  • El público («Публіка»: написана в 19301936, вперше показана в 1972)
  • Comedia sin título («Комедія без назви»: написана в 1936, вперше показана в 1986)

Короткі п'єси[ред.ред. код]

  • El paseo de Buster Keaton («Прогулянка Бастера Кітона», 1928)
  • La doncella, el marinero y el estudiante («Дівчина, матрос і студент», 1928)
  • Quimera («Химера», 1928)

Кіносценарії[ред.ред. код]

  • Viaje a la luna («Подорож до Місяця», 1929)

Українські переклади[ред.ред. код]

Перші переклади українською творів Ґарсії Лорки з'явилися в українських літературний журналах 30-х роках, як от поема «Романс про іспанську жандармерію» в перекладі Миколи Іванова. Пізніше у 1969 році окремою кригою було видано поезію Льорки у перекладі Миколи Лукаша в серії «Перлини світової лірики» під назвою "Лірика".

Українською поезії Лорки перекладали Іван Драч, Микола Ільницький, В. Харитонов, Віталій Колодій, Петро Марусик, Лев Олевський, Оксана Пахльовська, Микола Лукаш, Микола Іванов, Ігор Качуровський, Леонід Первомайський, Юрій Тарнавський, Василь Стус, Дмитро Павличко, Юрій Покальчук, Михайло Москаленко, Федір Воротнюк, Олександр Боргардт, Григорій Латник, Олена Курченко, Віра Вовк, Вольфрам Бургардт, Юрій Косач тощо.

Переклади видані окремими книгами
  • Ґарсія Льорка. Вибраний Ґарсія Льорка: Поезія, проза, драма. Переклад з іспанської: Женя Васильківський та Богдан Бойчук, Микола Іванов, Юрій Косач; під редакцією Юрія Костецького. 1958. Новий Ульм: "На Горі", 131 с.
  • Федеріко Гарсія Лорка. Лірика. Перекладач з іспанської: та упорядик: Микола Лукаш; передмова Іван Драч. Київ: Дніпро, 1969. 319 с. (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Гарсія Льорка. Збірка "Чотири драми".[1] Перекладач з іспанської: Віра Вовк, Вольфрам Бурґердт та H.K. Мюнхен: Видавництво "Сучасність", 1974. — 231 с. (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Думки про мистецтво. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Мистецтво, 1975. 190 с. ISBN 5-7715-0194-8 (Пам'ятки естетичної думки) (завантажити з е-бібілотеки Чтиво)
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Криваве весілля: драматичні твори. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Мистецтво, 1989. 458 с. ISBN 5-7715-0194-8
  • Федеріко Гарсіа Лорка. «Поезії». Перекладач з іспанської: Олена Курченко. Київ: ПП “Корнійчук”, 2001. – 200 с. ISBN 966-7599-14-0
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Вибрані поезії. Перекладач з іспанської: Григорій Латник. Львів: Кальварія, 2008. 216 с. ISBN 978-966-663-253-4
Переклади в діаспорній та українській періодиці
  • Хуан де Льорка. Невідомі 3 поеми. Переклад з іспанської: Микола Іванов. Журнал “Хорс” – збірник красного письменства, критики і перекладів. Редактор-упорядник: І. Качуровський. Реґенсбурґ: Видавництво "Українське слово". 1946. 192 стор: ?-?
  • Федеріко Гарсія Льорка. «Як кохався дон Перлімплін з Белісою в саду: еротичне алілуя у трьох діях з прологом». Перекладач з іспанської: Юрій Тарнавський. Мюнхен: Журнал Сучасність, 1967, №02 (74). — 57-71 стор.
  • Федеріко Ґарсіа Лорка. Поет у Нью-Йорку. Перекладач з іспанської: Михайло Москаленко. Київ: Журнал Світо-вид. 1998. № ІІІ(32) с. 5-51.
  • Федеріко Гарсіа Льорка.Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2008, № 1–2
  • Федеріко Гарсіа Льорка.Поема «Тіні». Перекладач з іспанської: Дмитро Дроздовський. Київ: журналі «Всесвіт», 2009, № 11–12
Переклади у альманахах поезії та збірках
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[2] видані у «Збірка поетів Іспанії та Латинської Америки». Упорядник та перекладач: Сергій Борщевський. Київ: Дніпро. 2006
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[3] видані у «Круг понадземний. Світова поезія від VI по XX століття». Упорядник та перекладач: Ігор Качуровський. Київ: Видавництво «Києво-Могилянська академія». 2007
  • Окремі поезії Федеріко Ґарсія Лорки[4] у перекладі Василя Стуса видані у Стус В. Твори / В. Стус. — Т. 5. — Львів: Просвіта, 1998. — 392 с.: 151-163 стор.
Переклади у радянській періодиці
  • Федеріко Гарсіа Льорка. Романсеро про іспанську цивільну гвардію. Перекладач з іспанської: Микола Іванов. Харків: Літературний журнал. 1940. № 8-9. стор. 110-111. завантажити Sescriptorium (ХНУ ім. Каразіна)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про іспанську жандармерію. Перекладач з іспанської: Л. Первомайський. Київ: Журнал Всесвіт. 1959. № 6. стор. 87.
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Романс про чорну зажуру; Сутичка; Крик; Пісня вершника. Перекладач з іспанської: Ю. Покальчук, В. Петрик [псевдонім Василя Стуса], Київ: Журнал «Ранок» 1966, № 8, с. 14–15
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Гітара; Крик; Пісня вершника. Перекладач з іспанської: Василь Стус Київ: Щорічник «Україна. Наука і культура». 1989 вип. 23, с. 409 (переклад ? року)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Сутичка; Пісня; Мовчання; Малагенья. Перекладач з іспанської: Василь Стус. Журнал «Голос України», 1991 5 січ. с. 12–13. (переклад 1966 року)
  • Федеріко Гарсіа Лорка. Крик; Малагенья. Перекладач з іспанської: Василь Стус. Київ: Журнал «Дивослово», 1995 № 3. с. 49 (переклад ? року)

Неіндентифіковані вірші Льоркри у радянській періодиці: [Вірші]. «Жовтень», 1964, № 12; [Вірші]. «Всесвіт», 1967. № 6; Лірика. К., 1969; [Вірші]. «Всесвіт», 1973, № 6; Думки про мистецтво. К., 1975; [Вірші]. В кн.: Ільницький М. Мозаїка доріг. Львів, 1980; [Вірші]. В кн.: Колодій В. Поезії. Львів, 1982; [Вірші]. В кн.: Коломієць В. Світень. К., 1982; [Вірші]. В кн.: Світовий сонет. К., 1983; Триптих. В кн.: Колодій В. Братерство. Львів, 1985; Маріана Пінеда. «Всесвіт», 1985, № 12; Сонет. В кн.: Гущак І. Журавлі над обелісками. Львів, 1986;

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. До збірки увійшли: Криваве весілля. Пустошня. Панна Розіта. Господа Бернарди Альби
  2. Перекладені вірші: Весняна пісня, Якби ж я міг ворожити, Нові пісні, In memoriam, Нове серце, Ноктюрн (Як мене лякає листя тьмяне, мертве...), Гітара, А потім..., Село (Капличка на голій вершині....), Перехрестя, Балкон, Дзвін, Memento, Танець (До зорі танцює Кармен), Серпень, Помаранча й цитрина, Пісня вершника (Кордова ген-ген самотня...), Прелюдія (Хоч тополі йдуть назавжди...), Сонет (Я втратити боюся світле диво...)
  3. Перекладені вірші: Пісня вершника , Романс про двох прочан, Півмісяць, Загадка (Adivinanza de la guitarra), Льоля (Lola), Гітара (з «Поеми циганської сигірійї»), Мала баляда про трьох річок
  4. Перекладені вірші: Сутичка, Циганка-черниця, Навздогін, Гітара, Крик, “Зірка зайшла до кузні…“, Романс про чорну зажуру, І потім, Пісня вершника, Крок сігірійї, Малагенья, Мовчання, Пісня, Померлий від кохання, Романс про цивільну іспанську гвардію, Сан Мігель (Гранада)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]