Феде Галіція
| Феде Галіція | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Fede Galizia | ||||
|
| ||||
| Худ. "". Музей Тиссена-Борнемісса, Мадрид | ||||
| При народженні | Fede Galizia | |||
| Народження |
1578 Мілан | |||
| Смерть | 1630 | |||
|
Мілан (чума) | ||||
| Національність | італійка | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | біблійні композиції, натюрморт, портрет, міфологічний жанр | |||
| Навчання | у батька-художника | |||
| Діяльність | художниця, мисткиня | |||
| Напрямок | бароко | |||
| Роки творчості | 1590—1629 | |||
| Покровитель | єзуат Паоло Моріджа | |||
| Твори | натюрморт, портрет, міфологічний жанр | |||
| Батько | Nunzio Galiziad[1][2] | |||
| Роботи в колекції | Галерея Уффіці, Рінглінг музей, Національний музей у Варшаві, Пінакотека Амброзіана, Галерея Борґезе, Museo Civico Ala Ponzoned і Пінакотека замку Сфорца | |||
|
| ||||
 Феде Галіція у Вікісховищі | ||||
Феде Галіція (італ. Fede Galizia; 1578–1630) — італійська художниця доби пізнього маньєризму і раннього бароко.
Життєпис. Ранні роки[ред. | ред. код]
Народилася в Мілані. Походить з родини ломбардського художника Нунцио Галіція. Батько перебрався в Мілан із провінційного Тренто. Сам робив мініатюри, був першим учителем доньки, в котрої рано виявилися художні здібності. В 12 років її успіхи в опануванні техніки живопису були такі, що її згадував у своєму творі старий Джан Паоло Ломаццо (1538—1592), приятель батька і сам художник і теоретик мистецтва.
Молода художниця[ред. | ред. код]
Як більшість італійських художників, працювала для Католицької церкви. Робила релігійні композиції з Христом і Марією Магдалиною. Відомо, що робила мініатюри, як і її батько, та портрети на замовлення. Їй особливо вдавалися коштовності та коштовні й складні сукні замовників, що подобалось і сприяло її популярності.
Як художниця, Феде Галіція сформувалася в оточенні майстрів пізнього маньєризму і ломбардського реалізму, різкуватого в малярській техніці і здатного переходити у натуралізм. Різкуватою в малярській техніці була і Феде Галіція в ранніх творах. Серед її ранніх покровителів — науковець і єзуат Паоло Моріджа, портрет котрого вона створила 1596 року, реалістично і без натяку на будь-яку ідеалізацію.
Здібності та популярність художниці-жінки були такими, що вона отримала декілька замовлень на створення вівтарних образів від релігійних громад.
Пізній період творчості. Натюрморти[ред. | ред. код]
Їй було важче, ніж іншим художникам-чоловікам, знаходити моделі для малювання. Кепське ставлення до жінок-художниць зберігалось і в Італії, де фах художника нібито мав авторитет і повагу. Але жінки-художниці нічим ще не були захищені.
Не була нічим і ніким захищеною і Феде Галіція після смерті батька та смерті її покровителів. Власної родини не мала, жила самотньою.
В останній період життя Феде Галіція вимушено звернулася до створення натюрмортів. Вона була одною з перших художниць, що звернулись до цього жанру. Це не потребувало живих моделей і дозволяло довго виправляти деталі на полотні. Відомо, що вдалу композицію з персиками у скляній вазі і яблуками майстриня зробила у декількох варіантах.
Набагато пізніше, коли творчість художниці привабила колекціонерів і торговців картинами, були каталогізовані всі її (збережені на той час) твори. Зі збережених 63 картин художниці 44 є натюрмортами.
Її натюрморти виявилися вивіреними в композиціях, з приємними кольорами, в них відсутні барокова динаміка і розхристаність. Відбір фруктів досить строгий і витримує порівняння з шедеврами — натюрмортами іспанця Франсіско де Сурбарана. Хоча вона не бувала в Іспанії і не могла бачити творів Сурбарана. Не знаючи, хто саме автор декількох натюрмортів з фруктами, їх помилково відносили до творів Панфіло Нуволоне (1581—1651), котрий працював у Генуї і що теж створював натюрморти. За припущеннями, стиль її натюрмортів вплинув на художні манери декількох майстрів чоловіків, серед яких Франческо Кодіно та барокова художниця — майстриня Джованна Гарцоні (1600—1670).
За припущеннями, померла влітку 1630 року від чуми під час її епідемії в Мілані. Їй було п'ятдесят два роки.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Христос у садку»
- «Христос садівник» або «Не торкайся мене»
- «Юдита з головою Олоферна» (1596)
- «Портрет художника Федеріго Цуккарі»
- "Персики у фаянсовій вазі " (без дати)
- «Портрет невідомого лікаря з черепом» (до 1605)
- «Портрет єзуата Паоло Моріджа», покровителя художниці (1596)
- «Яблука і персики у скляній вазі»
- «Яблука, білі квіти і персики у скляній вазі»
- «Груші і фрукти у фаянсовій вазі»
- «Черешні в срібній вазі» (без дати)
- «Христос і Марія Магдалина» («Не торкайся мене», 1616)
Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]
-
«Портрет невідомого лікаря з черепом» -
«Персики у скляній вазі і яблука», бл. 1610 року -
«Черешні в срібному блюді», приватна збірка -
«Персики у фаянсовій вазі і сливи», бл. 1610 року
Джерела[ред. | ред. код]
- Ilya Sandra Perlingieri, Sofonisba Anguissola,, Rizzoli International, 1992 ISBN 978-0-8478-1544-9 on Questia (італ.)
- Whitney Chadwick|Chadwick, Whitney, Women, Art, and Society, Thames and Hudson, London, 1990 ISBN 978-0-500-20354-5 (англ.)
- Anne Sutherland Harris|Harris, Anne Sutherland and Linda Nochlin, Women Artists: 1550—1950, Los Angeles County Museum of Art, Knopf, New York, 1976 ISBN 978-0-394-41169-9 (англ.)
- Segal, Sam (March 1998). An early still life by Fede Galizia. The Burlington Magazine. CXL (1140): 164—171. (англ.)
Див. також[ред. | ред. код]
- Відродження
- Маньєризм
- Живопис бароко
- Парадний портрет
- Натюрморт
- Реалізм 17 століття
- Міланська школа
- Генуезька школа
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Massimi M. E. Dizionario Biografico degli Italiani — 1998. — Vol. 51.
- ↑ By her hand: Artemisia Gentileschi and women artists in Italy, 1500-1800 / O. Tostmann, E. Straussman-Pflanzer — Detroit: Detroit Institute of Arts, 2021. — P. 95. — ISBN 978-0-300-25696-9
Посилання[ред. | ред. код]
|
